24 квітня 2012 р.Справа № 2а-14881/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Гуцала М.І.
Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2012р. по справі № 2а-14881/11/2070
за позовом Приватного акціонерного товариства "Будівельний торговий будинок"
до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова
про скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач звернувся до суду з позовом до суду з вимогами про скасування податкового повідомлення- рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова №0000430070 від 01.11.2011 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду позов задоволено.
Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про обґрунтованість висновків акту перевірки №1969/07- 010/23916532 від 21.10.2011 року. Просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволення позову.
Справа слухається в порядку письмового провадження, з огляду на вимоги ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність достатніх підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, зважаючи на наступне.
В ході судового розгляду було встановлено, що за наслідками проведеної фахівцем Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Будівельний торговий будинок" з питань достовірності формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, що міститься у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року, було складено акт №1969/07-010/23916532 від 21.10.2011 року.
У висновках акту перевірки стверджувалось про порушення позивачем:
- ст.1, п.2 ст. 3, ст.4, п.6 ст.8, п.1, п.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовими актам, не завдають шкоди Державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;
- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого зайво включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання робіт у ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" у квітні - 29904 грн., у червні - 6803 грн., у липні - 33848 грн., чим завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) в декларації податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 70555 грн.;
- п.8.2 п.8 "Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних" затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 року №1002 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року №1402/18697, що призвело до невірного відображення складу контрагентів-покупців товарів (робіт, послуг) в реєстрі виданих податкових накладних та у додатку №5 до податкової декларації "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за червень.
На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" №0000430070 від 01.11.2011 року, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 70555 грн.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що позивачем правомірно задекларовано залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по господарським операціям з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" на суму ПДВ 70555 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду про наявність належних правових підстав та достатніх доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог, з огляду на вимоги діючого на час спірних правовідносин податкового законодавства та фактичні обставини справи.
Згідно вимог ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках виключний перелік обов'язкових реквізитів. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
В даному випадку позивачем за отримані роботи за договорами субпідряду та підряду з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" було включено до складу податкового кредиту по деклараціям з ПДВ за квітень, червень, липень 2011 року на підставі отриманих податкових накладних фактично сплачені суми податку на додану вартість у ціні придбаних робіт у загальному розмірі 70555 грн.
Податковий орган не заперечує, що податкові накладні, виписані ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", відповідають вимогам ст. 201 ПК України. Також, відповідач не заперечує проти того факту, що на час укладання та виконання договору ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" було зареєстровано як юридична особа та було платником податку на додану вартість.
Разом з тим, наявність належним чином оформлених податкових накладних не є достатньою умовою для формування податкового кредиту у разі відсутності реальності здійснення господарських операцій, зазначених у таких податкових накладних, про що стверджується податковим органом.
Зокрема, апелянт наполягає на тому, що включення до податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній від 07.04.2011 р. №24, від 10.06.2011 р. №76 ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою м.Харків, вул.Зубарева, 7), по податковій накладній від 04.07.2011 р. №18 від ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою м.Харків, вул.Зубарева, 7 та м.Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ) є неправомірним, оскільки за висновками акту позапланової невиїзної перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова контрагента позивача, ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", за №1475/23-03-05/36987611 від 30.06.2011 року встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України, порушення ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 185.1 ст.185 ПК України та факт поставки товарів згідно ст.188 ПК України.
Такі висновки акту перевірки контрагента базуються на зібраній інформації про відсутність за місцем знаходження ТОВ "Промбуд-монтажінвест" та його посадових осіб, відсутність власних орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, а також на відомостях з актів №12/23-02-09/36987611 від 13.09.2011 р., №62/23-02-09/36987611 від 07.10.2011 р. про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин такого контрагента із ТОВ "Техноспецмаркетинг".
Разом з тим, зазначені доводи податкового органу не є достатніми доказами на підтвердження правомірності його висновків про неможливість формування податкового кредиту за податковими накладними ТОВ "Промбуд-монтажінвест", оскільки фактичні обставини справи свідчать про реальність здійснення господарських операцій за такими податковими накладними.
В матеріалах справи містяться копії укладених між ПрАТ "Будівельний торговий будинок" як генеральним підрядником та замовником, а також ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" як субпідрядником та підрядником, два договори: субпідряду №2/11 від 01.03.2011 року щодо виконання робіт з улаштування фундаменту, які виконані відповідно до проектної документації - будівництво (спорудження) багатоповерхового житлового будинку за адресою м.Харків, пр.50-річчя ВЛКСМ 65-В, земельна ділянка (будівельний майданчик) для будівництва об'єкту надана ТОВ "ДІАРА", та підряду №03/11 від 01.04.2011 року про виконання робіт із збирання та розбирання опалубки, що належить замовнику-позивачу, на кожному поверсі об'єкта будівництва, що будується, необхідні для улаштування монолітних залізобетонних стін та перекриття поверхів, об"єкт будівництва знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Зубарева.
Можливість здійснення позивачем господарської діяльності у сфері будівництва підтверджується наявною у приватного акціонерного товариства "Будівельний торговий будинок" ліцензії на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком до ліцензії №574820), дозволу на виконання будівельних робіт №280/09 від 21.09.2009 року за адресою м.Харків, вул.Зубарєва.
Фактичне виконання зазначених правочинів підтверджується відповідними довідками щодо виконаних робіт, актами виконаних робіт, відомостями ресурсів, довідками про вартість виконаних робіт, кошторисами, актами отримання матеріалів, виписками з банківських рахунків про повний розрахунок безготівковим шляхом, податковими накладними, наявною у ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" ліцензією №514908 щодо можливістю здійснення господарської діяльності, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури, подальшою реалізацією придбаних робіт іншій особі - ТОВ "ДІАРА".
Щодо стверджень апелянта про нікчемність спірних правочинів.
За змістом ч. 3 ст.228 Цивільного кодексу України, яка почала діяти з 01.01.2011 року, правочини, які укладені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, їх моральним засадам, виключені з кола нікчемних правочинів та віднесено до оспорюваних. Тобто, висновок про недійсність таких правочинів може міститись лише у відповідному судовому рішенні, а не у акті службового характеру органу державної податкової служби.
В ході судового розгляду справи не було виявлено будь-яких доказів на підтвердження недійсності, в тому числі нікчемності, укладених позивачем спірних правочинів, як то: судових рішень про визнання їх недійсними чи стягнення коштів за нікчемними правочинами, судових рішень по кримінальним справам, порушеним по фактам фіктивного підприємництва чи ухилення від сплати податків ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" за спірними господарськими операціями, тощо.
Крім того, Податковий кодексу України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Адже, позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуально, згідно вимог ст. 61 Конституції України.
Судом першої інстанції правильно врахована судова практика Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також практика Верховного Суду України, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 244-2 КАС України.
Зважаючи на вищевикладені обставини здійснення господарської діяльності між ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" та ПрАТ "Будівельний торговий будинок", вимоги діючого податкового законодавства, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість сум сплаченого податку у вартості придбаних робіт за спірними податковими накладними, що свідчить про необгрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000430070 від 01.11.2011 року.
Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, оскільки обставини справи встановлені судом першої інстанції вірно та правильно застосовані норми матеріального і процесуального права при вирішенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2012р. по справі № 2а-14881/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Гуцал М.І.
Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.