10 квітня 2012 р.Справа № 2а-9135/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Жигилія С.П.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.
представника ТОВ "Компанія "Галон" Климова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011р. по справі № 2а-9135/11/2070
за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галон", Приватного підприємства "Автосервіс СВ" за участю прокурора Київського району м. Харкова
про стягнення суми,
Позивач, Державна податкова інспекція у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту позивач ДПІ у Київському районі м.Харкова) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галон" на користь Приватного підприємства "Автосервіс СВ" все отримане по угоді, а саме грошові кошти у розмірі 3262660,38 грн., стягнути з Приватного підприємства "Автосервіс СВ" на користь держави грошові кошти у розмірі 3262660,38 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Позивач не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, неповне та невірне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 р. по справі №2а-9135/11/2070 в повному обсязі та ухвалити нове рішення по даній справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі .
Представник відповідача ТОВ "Компанія "Галон" в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив суд апеляційної інстанції залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції від 27.10.2011 року по справі №2а-9135/11/2070 - без змін, як законну та обґрунтовану.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ТОВ «Компанія «Галон» зареєстровано як юридична особа 11.03.2010 р. Виконавчим комітетом Харківської міської ради, що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію юридичної особи, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова, що підтверджується копією довідки від 12.03.2010р. № 566 та є платником податку на додану вартість з 23.03.2010р., що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (т.1 а.с. 42, 44, 45).
ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Компанія «Галон» з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 23.03.2010 року по 31.01.2011 року та за наслідками перевірки складено Акт перевірки № 716/23-1/36988374 від 09.03.2011 року (а.с. 8-41, т. 1).
Відповідно до висновків акту перевірки, на думку позивача, було встановлення порушення ТОВ «Компанія «Галон» вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного Кодексу України, а також: неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Компанія «Галон» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, п. 7.3, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 3 ст. 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Висновок відповідача про нікчемність угод, укладених між ТОВ «Компанія «Галон» та Приватного підприємства "Автосервіс СВ", став фактичною підставою для відображення порушення вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного Кодексу України у зв'язку з відсутністю об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, п. 7.3, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 3 ст. 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.ст. 185, 188, 192 Податкового кодексу України.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з їх не обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, між ТОВ «Компанія «Галон» (постачальник) та ПП "Автосервіс СВ" (покупець) були укладені Договори поставки: № 06/04-10-МО від 06.04.2010р. та № 06/01-11-МО від 06.01.2011р., відповідно до умов яких ТОВ «Компанія «Галон» постачав, а ПП "Автосервіс СВ" приймав та оплачував вартість поставленого товару - нафтопродуктів (а.с. 158-163, 164-169, т. 1).
Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів встановлюється Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах, організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України/Міністерства економіки України/Міністерства транспорту та зв'язку України/Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Відповідно до п.п. 10.2.1 Інструкції № 281 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності.
Згідно з п.п. 10.2.4 Інструкції № 281 забороняється приймати нафтопродукти у разі: неналежного оформлення або відсутності ТТН; відсутності паспорта якості на нафтопродукт або неналежного його оформлення (відсутність номера, марки та виду, заповнення не за всіма ознаками якості); відсутності копії сертифіката відповідності та інше.
З аналізу вказаних норм вбачається, що приймання нафтопродуктів, які надійшли автотранспортом, повинно здійснюватись замовниками за обов'язкової наявності товарно-транспортних накладних, паспорта якості та сертифікату відповідності.
Відповідно до копій видаткових накладних № 282 від 22.12.2010р. (а.с. 174, т. 1), № 281 від 21.12.2010р. (а.с. 175, т. 1), № 269 від 14.12.2010р. (а.с. 176, т. 1), № 268 від 14.12.2010р. (а.с. 177, т. 1), № 267 від 10.12.2010р. (а.с. 178, т. 1), № 265 від 09.12.2010р. (а.с. 179, т. 1), № 264 від 08.12.2010р. (а.с. 180, т. 1), № 257 від 02.12.2010р. (а.с. 182, т. 1), № 248 від 24.11.2010р. (а.с. 183, т. 1), № 225 від 05.11.2010р. (а.с. 184, т. 1), № 224 від 05.11.2010р. (а.с. 186, т. 1), № 219 від 04.11.2010р. (а.с. 187, т. 1), № 220 від 05.11.2010р. (а.с. 188, т. 1), № 210 від 29.10.2010р. (а.с. 189, т. 1), № 184 від 12.10.2010р. (а.с. 190, т. 1), № 181 від 11.10.2010р. (а.с. 191, т. 1), № 154 від 24.09.2010р. (а.с. 192, т. 1), № 151 від 20.09.2010р. (а.с. 194, т. 1), № 145 від 15.109.2010р. (а.с. 195, т. 1), № 138 від 14.09.2010р. (а.с. 196, т. 1), № 135 від 10.09.2010р. (а.с. 198, т. 1), № 134 від 10.09.2010р. (а.с. 199, т. 1), № 126 від 02.09.2010р. (а.с. 200, т. 1), № 113 від 16.08.2010р. (а.с. 202, т. 1), № 109 від 12.08.2010р. (а.с. 204, т. 1), № 104 від 06.08.2010р. (а.с. 207, т. 1), № 87 від 22.07.2010р. (а.с. 210, т. 1), № 83 від 16.07.2010р. (а.с. 211, т. 1), № 82 від 16.07.2010р. (а.с. 212, т. 1), № 75 від 07.07.2010р. (а.с. 215, т. 1), № 72 від 02.07.2010р. (а.с. 218, т. 1), № 50 від 27.05.2010р. (а.с. 221, т. 1), № 37 від 14.05.2010р. (а.с. 224, т. 1), № 8 від 07.04.2010р. (а.с. 227, т. 1), ТОВ «Компанія «Галон» було поставлено, а ПП "Автосервіс СВ" на виконання умов Договору поставки № 06/04-10-МО від 06.04.2010р., були прийняті нафтопродукти.
Факт придбання на виконання вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах, організаціях України, підтверджується відповідними Паспортами якості (а.с. 146-155, т. 2) та товарно-транспортними накладними (а.с. 211, 217, 222, 227, 232, 233, 241, 242, 243, 249, 250 , т. 2; а.с. 5, 10, 13, 16, 22, 31-33, 38, 43, 48, 54-55, 60, 68, 73, 78, 83, 84, 90, 99, 100, 106, 113, 119, 125, 131, 132, 137, 151-153, 161, 166, 171, 188-190, т. 3).
З аналізу вказаних документів судом встановлено, що придбане ПП "Автосервіс СВ" у ТОВ «Компанія «Галон» нафтопродукти, приймались у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах, організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України/Міністерства економіки України/Міністерства транспорту та зв'язку України/Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 зазначеної статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Проте, колегія суддів констатує, що правові наслідки укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені не нормами спеціальних законів з оподаткування, а виключно нормами ч.1 ст.208 Господарського Кодексу України.
Таким чином колегія не погоджується з висновком позивача, про нікчемність угод укладених між відповідачами та беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказаний висновок позивача помилковим та безпідставним.
Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011р. по справі № 2а-9135/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.
Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.
Повний текст ухвали виготовлений 17.04.2012 р.