17 лютого 2012 р. Справа № 2011/2а-9642/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Бершова Г.Є. , Спаскіна О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.07.2011р. по справі № 2011/2а-9642/11
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова
про зобов'язання вчинити певні дії,
2 липня 2011р. ОСОБА_2 (надалі-позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним невиконання Управлінням пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова вимог Постанов Кабінету міністрів України № 894 від 13.07.2001 року «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та № 1293 від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсії деяким громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в відношення обчислення належної до сплати основної пенсії інваліда АЧЕС 3 груп з 01.01.2006 року; зобов'язати відповідача виконувати вимоги Постанови Кабінету міністрів України № 894 від 13.07.2001 року Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановити підвищення основної щомісячної пенсії, як інваліду 3 групи ЧАЕС, збільшити розмір на 12 % з 01.01.2006 року здійснити перерахунок та виплату основної щомісячної пенсії; зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова виконувати вимоги Постанови Кабінету міністрів України № 1293 від 27.12.2005 року « Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в відношенні обчислення належної до сплати основної пенсії інваліда АЧЕС 3 групи з 01.01.2006 року встановити підвищення, здійснити перерахунок та виплату основної щомісячної пенсії, збільшити її розмір у 2,5 рази відповідно до обз. П. 1 Постанови, яка працювала в зоні відчуження у 1988 році..
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.07.2011р. позов задоволено.
Визнано протиправним не виконання Управлінням пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова вимог постанови № 1293 від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсії деяким громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в відношення обчислення належної до сплати основної пенсії інваліда АЧЕС 3 груп з 01.01.2006 року.
Зобов'язано Управління пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова виконувати вимоги Постанови Кабінету міністрів України № 894 від 13.07.2001 року Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановити підвищення основної щомісячної пенсії, як інваліду 3 групи ЧАЕС, збільшити розмір на 12 % з 01.01.2006 року здійснити перерахунок та виплату основної щомісячної пенсії.
Зобов'язано Управління пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова виконувати вимоги Постанови Кабінету міністрів України № 1293 від 27.12.2005 року « Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в відношенні обчислення належної до сплати основної пенсії інваліда АЧЕС 3 групи з 01.01.2006 року встановити підвищення, здійснити перерахунок та виплату основної щомісячної пенсії, збільшити її розмір у 2,5 рази.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.07.2011р. скасувати та прийняти рішення , яким відмовити в задоволенні позов ОСОБА_2 в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанції судом не враховані приписи ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постанови Кабінету міністрів від 13.07.2004р. №894 Про збільшення мінімального розміру пенсії, Постанови КМУ № 1293 від 27.12.2005р. "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Також заявником, зазначено, що судом першої інстанції порушені вимоги ст.ст. 99, 100 КАС України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції поновив позивачу строк звернення до суду, проте не навів підстав для його поновлення.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду (02.07.2011р.), шестимісячний строк на звернення до суду з позовом, період часу за який позивач просить відновити його порушене право, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин, що позбавили можливості позивача своєчасно звернутися до суду, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушені вимоги ст. 100 КАС України, а тому постанова суду в частині відмови та задоволення позовних вимог за період з 01.01.2006 року по 01.01.2011р. підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача за цей період слід залишити без розгляду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що постанови Кабінету Міністрів України, якими встановлено підвищення до розміру пенсії, призначеної відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі по тексту - Закон № 796-ХІІ), діяли на час виникнення спірних правовідносин та не були скасовані, тому підлягають застосуванню.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, є інвалідом ІІІ групи захворювання, і отримує пенсію, призначену Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону №796-ХІІ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894 з метою здійснення заходів щодо соціального захисту пенсіонерів збільшено з 1 вересня 2004 року на 12 відсотків пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, державної допомоги та сум індексацій), призначені відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293, з метою здійснення подальших заходів щодо диференціації розмірів пенсій було прийнято рішення про збільшення розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ: у 3,5 рази -пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей; у 2,5 рази -пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках, громадянам, евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, та пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей.
Пунктом 2 цієї Постанови встановлено, що мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною четвертою статті 54 Закону, не може бути нижчим: для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи -540 гривень, II групи -500 гривень, III групи -467 гривень; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи -440 гривень, II групи -400 гривень, III групи -370 гривень.
Згідно п. 4 Постанови № 1293 вона набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Таким чином, постанови КМУ № 894 та № 1293 передбачали збільшення пенсій, які були призначені та виплачувались станом відповідно на 1 вересня 2004 року та на 1 січня 2006 року, за своїм правовим змістом щодо застосування мають одноразовий характер і фактично відносно позивача у 2004 та 2006 роках вже були виконані, що сторонами не оспорюється. Зміст постанов № 896 та № 1293 не передбачає повторного збільшення пенсії після призначення її нового розміру.
Крім того, згідно п. 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
За конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягає ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанова Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27 грудня 2005 р. № 1293, яка встановлює мінімальний розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи не нижчий ніж 467,00 грн., що істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Позивачу за постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.03.2010 року та постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.09.2010 року зроблено перерахунок основної пенсій відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та саме такий розмір пенсії був встановлений та виплачується позивачу Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, що підтверджується листом Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова від 10.08.2011 року № 17801-07959-02.
Отже, підстав для застосування до цього розміру пенсії положень Постанов № 894 та № 1293 немає, оскільки це суперечить положенням як п. 6 статті 92 Конституції України, так і статті 54 Закону № 796.
Крім того, застосування в теперішній час Постанови № 1293 є безпідставним, оскільки вказаним нормативним актом передбачено збільшення пенсії, призначеної з дотриманням положень постанови Кабінету Міністрів України від 01.01.2002 року № 1.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на прийняте колегією суддів рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова задовольнити частково.
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.07.2011р. по справі № 2011/2а-9642/11 скасувати.
Позов ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.01.2006 року по 01.01.2011 року залишити без розгляду.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Бершов Г.Є. Спаскін О.А.