17 лютого 2012 р.Справа № 1617/2а-5964/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Бершова Г.Є. , Спаскіна О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області на постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 14.11.2011р. по справі № 1617/2а-5964/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
31.10.2011 року ОСОБА_1 звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з позовом, в якому просив визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавській області протиправними та зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області здійснити перерахунок і нарахувати щорічну державну допомогу на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період часу з 2007 року по 2010 рік включно в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат із застосуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент проведення виплат та з урахуванням проведених виплат.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 14.11.2011р. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано діяння Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області щодо відмови нарахування ОСОБА_1 компенсації на оздоровлення - протиправними.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 і нарахувати щорічну державну допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період часу з 2009 року по 2010 рік включно, відповідно до норм ст. 48 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат, яка встановлена на момент проведення виплат з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 14 листопада 2011р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, посилається на те, що суд першої інстанції не врахував приписи ст. 51 Бюджетного кодексу України, ст. ст. 48, 62, 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; положення постанов КМУ № 562 від 12.07.2005р. "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", №836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Типового положення про Управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 30.05.2007 року № 790, що призвело до неправильного вирішення справи, а також ст.99,100 КАС України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем строк звернення до суду не пропущено, право позивача за період 2009-2010 роки було порушено, оскільки відповідач виплатив позивачу щорічну допомогу на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі меншому, ніж встановлено ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі по тексту - Закон № 796).
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи другої категорії, що надає йому право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення на підставі ст. 48 Закону № 796, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 28.01.1993р. ( а.с. 4)
В період з 2009 по 2010 роки виплата зазначеної допомоги проведена відповідачем: у 2009 року -100 грн., у 2010 року- 100,00 грн., що підтверджується копією листа Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області (а.с. 6)
Тобто з дати отримання зазначеної допомоги позивач мав можливість дізнатися про своє порушене право та звернутися до суду за його захистом, проте звернувся до суду лише 31.10.2011р.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З огляду на зазначене, строк звернення до суду регламентовано Кодексом адміністративного судочинства України.
З урахуванням наведеного, для вирішення питання про правильність застосування судами строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
Правовідносини в даній справі повинні розглядатися, в першу чергу, виходячи з правомірності або неправомірності дій чи бездіяльності органу владних повноважень, на звернення для оскарження яких Кодексом адміністративного судочинства передбачено шість місяців.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду (31.10.2011р.), шестимісячний строк на звернення до суду з позовом, період часу за який позивач просить відновити його порушене право, а саме з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду за спірний період .
Приймаючи рішення, суд першої інстанції не навів підстав для його поновлення.
Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушені вимоги ст. 100 КАС України, а тому постанова суду частині задоволення позовних вимог за період 2009р. -2010р. підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача слід залишити без розгляду, як подані з пропуском встановленого законом строку звернення до суду.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на прийняте колегією суддів рішення.
Керуючись ст. 100, ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, п.4 ч.1 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 14.11.2011р. по справі № 1617/2а-5964/11 скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії за період 2009 та 2010 роки залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Бершов Г.Є. Спаскін О.А.