26 квітня 2012 р.Справа № 2а-15311/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Гуцала М.І.
Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2012р. по справі № 2а-15311/11/2070
за позовом Товариства з обмеженною відповідальністю "Спецвогнеізоляція"
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішенняДПІ у Київському районі м. Харкова від 14.11.2011 року за №0004442302.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року позов було задоволено.
Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо порядку формування податкового кредиту за податком на додану вартість, за що у відповідності до Податкового кодексу України йому були правомірно визначені відповідні податкові зобов'язання. Просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.
Справа слухається в порядку письмового провадження, з огляду на вимоги ст. 197 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши зібрані у справі докази, вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, зважаючи на наступне.
В ході судового розгляду було встановлено, що за наслідками проведеної ДПІ у Київському районі м. Харкові документальної виїзної перевірки позивача з питань правових відносин з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» за липень 2011 року було складено акт від 03.11.2011 року за №3869/235/33481618.
У висновках акту перевірки стверджувалось про порушення позивачем:
- ч. 1 ст. 203, ст.. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах;
- п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п. 198,6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 109 863 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення за від 14.11.2011 року за №0004442302 на загальну суму 137 329 грн.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що висновки ДПІ у Київському районі м. Харкова, викладені в акті перевірки, не грунтуються на приписах чинного законодавства та не підтверджені належними та допустимими доказами, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Колегія суддів погоджується з висновками суду про наявність достатніх правових підстав та належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог, з огляду на вимоги діючого податкового законодавства та фактичні обставини справи.
Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом визначено суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим Пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Таким чином, правомірність формування податкового кредиту залежить не тільки від наявності належним чином складених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, але й за наявності фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.
Саме про безтоварність спірних господарських операцій позивача з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» стверджується податковим органом, який в обгрунтування своєї позиції посилається на акт ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 07.10.2011 року № 62/23-02-09/36987611, у висновках якого зазначалося про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.
Разом з тим, матеріали справи свідчать про реальність здійснення позивачем спірних господарських операцій з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», з огляду на наявність належним чином складених документів первинного бухгалтерського та податкового обліку.
Зокрема, на підтвердження дійсного виконання будівельних робіт за укладеними правочинами позивачем надано копії договорів, акти приймання виконаних будівельних робіт, локальні кошториси, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, податкові накладні, платіжні доручення та банківські виписки про здійсненні розрахунки безготівковим шляхом.
Зазначені письмові документи були досліджені ДПІ у Київському районі м. Харкова при проведенні перевірки ТОВ «Спецвогнеізоляція», про що зазначено в акті перевірки № 3869/235/33481618 від 03.11.2011р. без встановлення будь-яких недоліків щодо їх складання або достовірності їх даних. Будь-яких заперечень проти дійсності зазначених документів первинного обліку не було заявлено відповідачем і під час судового розгляду справи. Судження податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується виключно на припущеннях про фіктивність діяльності ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», з огляду неможливость проведення зустрічної звірки.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є тим самим, що і результати проведених зустрічних звірок, які є джерелом отримання податкової інформації, згідно положень ст. 83 Податкового кодексу України. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства позивачем.
Щодо нікчемності укладених позивачем спірних правочинів з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест».
За змістом ч. 3 ст.228 Цивільного кодексу України, яка почала діяти з 01.01.2011 року, правочини, які укладені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, їх моральним засадам, виключені з кола нікчемних правочинів та віднесено до оспорюваних. Тобто, висновок про недійсність таких правочинів може міститись лише у відповідному судовому рішенні, а не у акті службового характеру органу державної податкової служби.
В ході судового розгляду справи не було виявлено будь-яких доказів на підтвердження недійсності, в тому числі нікчемності, укладених позивачем спірних правочинів, як то: судових рішень про визнання їх недійсними чи стягнення коштів за нікчемними правочинами, судових рішень по кримінальним справам, порушеним по фактам фіктивного підприємництва чи ухилення від сплати податків ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" за спірними господарськими операціями, тощо.
Крім того, Податковий кодексу України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Адже, позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуально, згідно вимог ст. 61 Конституції України.
Судом першої інстанції правильно врахована судова практика Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також практика Верховного Суду України, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 244-2 КАС України.
Зважаючи на вищевикладені обставини здійснення господарської діяльності між ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" та позивачем, вимоги діючого податкового законодавства, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість сум сплаченого податку у вартості придбаних робіт за спірними податковими накладними, що свідчить про необгрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення- рішення № 0004442302 від 14.11.2011року.
Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, оскільки обставини справи встановлені судом першої інстанції вірно та правильно застосовані норми матеріального і процесуального права при вирішенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2012р. по справі № 2а-15311/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Гуцал М.І.
Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.