27.04.2012 Справа №1-1071/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Кунцьо С.В.
при секретарі Чайковській М.В.,
за участю прокурора Жижури Л.О.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
за ч.1 ст. 121 КК України,-
Підсудний ОСОБА_2 21 вересня 2011 року близько 11.00 год., перебуваючи за місцем свого проживання, в АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних стосунків розпочав конфлікт із ОСОБА_3, в ході якого умисно наніс останньому один удар ножем в ділянку живота, чим заподіяв йому тілесне ушкодження у вигляді колото -різаної рани правої половини передньої черевної стінки, що проникла в черевну порожнину, з пошкодженням очеревини і формуванням заочеревинної гематоми, яке відноситься до тяжких за ознакою небезпеки для життя в момент нанесення.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 121 КК України визнав частково та пояснив, що 21 вересня 2011 року зранку він був в себе вдома та проснувшись близько 10.30 год. вийшов в коридор, де в кімнаті свого рідного брата ОСОБА_2 побачив ОСОБА_3, який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вийшов до нього в коридор та запропонував випити з ним горілки, протягнувши при цьому йому неповну пляшку з горілкою. В цей момент вживати алкоголь він не захотів, тому поставив вказану пляшку на підлогу в коридорі та сказав що пити не буде. Почувши це, потерпілий штовхнув його та вдарив кулаком в ліве плече та знову повторив, щоб він випив горілку. З метою уникнути конфлікту, він зайшов із коридору в свою кімнату, не закриваючи при цьому дверей, та підійшовши до столу, взяв кухонний ніж та почав нарізати собі хліб, оскільки хотів їсти. В цей час до нього в кімнату зайшов ОСОБА_3 та наніс удар кулаком руки в ділянку грудної клітки, наполягаючи випити спиртне. Потерпілому він знову сказав, що пити не хоче, на що останній знову хотів нанести йому удари, однак він від них ухилився та намагався від нього втекти, після чого вони почали між собою шарпатись в результаті чого впали на підлогу біля входу в кімнату. Після цього вони піднялись та він тримаючи в лівій руці вказаний ніж, з метою налякати ОСОБА_3 почав ним розмахувати з ліва на право перед потерпілим. Однак, в один із моментів, коли він махнув ножем перед потерпілим, він побачив як потерпілий різко відійшов від нього та пішов в кімнату до його брата ОСОБА_4 Зрозумівши, що ОСОБА_3 налякався, він вийшов з кімнати та пішов на кухню, де поставив даний ніж на тумбочку, після чого пішов з квартири. Просить врахувати те, що він лише захищався від неправомірних дій потерпілого і при цьому перевищив межі необхідної оборони, а тому просить перекваліфікувати його дії з ч.1 ст. 121 КК України на ст.124 КК України.
Незважаючи на часткове визнання вини підсудним його винність у вчинення у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України повністю доводиться наступними дослідженими, проаналізованими та перевіреними у судовому засіданні доказами.
Показаннями, допитаного у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3, з яких слідує, що зранку 21 вересня 2011 року він зайшов в гості до свого знайомого ОСОБА_4, який проживає в АДРЕСА_1. Перебуваючи там, ОСОБА_4 попросив його принести йому зарядний пристрій до мобільного телефону торгової марки «Nokia». На його прохання він пішов до себе додому, звідки взяв вищевказаний зарядний пристрій, а також по дорозі придбав пляшку горілки ємкістю 0,25 л. Коли він повернувся в квартиру ОСОБА_4, то зайшов в кімнату де останній проживав разом із своєю співжителькою ОСОБА_5 Там він вжив 150-200 грам горілки із вказаної пляшки, після чого побачив в коридорі вказаної квартири ОСОБА_2 З метою запропонувати випити останньому, він підійшов до нього та спитав чи не бажає він випити, оскільки в цей день було свято. На його пропозицію підсудний в грубій формі відреагував та зайшов до себе в кімнату, не закриваючи при цьому двері. Тоді він вирішив перепитати підсудного чи буде він вживати спиртне, на що ОСОБА_2 зі словами «зараз я тобі зроблю», підбіг до нього та наніс йому удар ножем в живіт з правого боку рухом руки ззаду вперед. Від ножового поранення він відчув біль та зразу ж вийшов з кімнати ОСОБА_2 в кімнату ОСОБА_4 Там йому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали першу медичну допомогу та викликали швидку медичну допомогу. Окрім цього зазначив, що жодних ударів підсудному він не наносив та з ним він не шарпався, а той безпричинно наніс йому ножового поранення. Жодних тілесних ушкоджень він підсудному не завдавав, а виявлені в потерпілого тілесні ушкодження могли виникнути після конфлікту, який мав місце день перед тим між підсудним та його братом ОСОБА_6
Показаннями, допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні суду пояснив, що він проживає в АДРЕСА_1. В даній квартирі він займає одну із кімнат, де проживає разом із ОСОБА_5, а в іншій кімнаті проживає його рідний брат ОСОБА_2 Зранку 21 вересня 2011 року до його брата в гості прийшов їхній спільний знайомий ОСОБА_3, однак враховуючи те, що підсудний ще спав, то потерпілий зайшов в кімнату до них де вони почали розмовляти. В ході розмови він попросив останнього принести йому зарядний пристрій до мобільного телефону марки », на що той погодився та пішов за ним додому. Повернувшись через 30 хв., ОСОБА_3 приніс йому зарядний пристрій, а також приніс із собою пляшку горілки ємкістю 0,25 літра, яку запропонував вживати разом, однак вони відмовились. Після чого ОСОБА_3 випивши більшу частину вказаної горілки пішов в кімнату до ОСОБА_2 Через 1 -2 хвилини він повернувся до них, при цьому тримаючись рукою за живіт та попросив викликати йому швидку медичну допомогу, оскільки ОСОБА_2 завдав йому ножового поранення в живіт. Після цього вони в його кімнаті разом із ОСОБА_5 надали першу медичну допомогу потерпілому, з животу якого текла кров. Також зазначив, що в той момент коли потерпілий пішов в кімнату до підсудного та до моменту коли він повернувся в його кімнату жодних криків, шуму, чи звуків бійки він не чув.
Показаннями, допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, яка дала суду аналогічні пояснення, що і свідок ОСОБА_4
Показаннями, допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, з яких слідує, що 21 вересня 2011 року вона перебувала в своїй кімнаті в АДРЕСА_1. Також в цій квартирі в одній із кімнат проживає ОСОБА_8, а в іншій кімнаті ОСОБА_6 разом із ОСОБА_5 Зранку 21 вересня 2011 року коли вона вийшла з своєї кімнати в коридор то помітила в кімнаті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_3 Через декілька хвилин вона знову зайшла в кімнату до ОСОБА_4 та в цей час потерпілого там не було, а на її запитання, ОСОБА_4 відповів, що ОСОБА_3 пішов в кімнату до ОСОБА_2 Постоявши декілька секунд, вона побачила, як ОСОБА_3 тримаючись рукою за живіт зайшов у кімнату ОСОБА_4 та повідомив, що підсудний завдав йому ножового поранення в живіт. Жодного шуму бійки з кімнати підсудного вона в час перебування потерпілого в кімнаті ОСОБА_2 не чула.
Крім часткового визнання вини самим підсудним його винність у вчиненні інкримінованого злочину доводиться наступними зібраними, оголошеними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами:
Оголошеним в судовому засіданні рапортом в.о. чергового МВМ-1 Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільські області від 21 вересня 2011 року, згідно якого 21 вересня 2011 року о 11.05 год. по тел. «102»надійшло повідомлення від чергового лікаря Тернопільської міської лікарні №1 про поступлення в лікарню ОСОБА_3 з проникаючим ножовим пораненням живота, яке йому завдав ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1.
(а.с.14);
Оголошеним в судовому засіданні протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин від 21 вересня 2011 року, відповідно до якого ОСОБА_3 повідомив, що 21 вересня 2011 року за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_2 наніс йому тілесні ушкодження.
(а.с.16);
Оголошеним в судовому засіданні протоколом явки з повинною від 21 вересня 2011 року, згідно якого ОСОБА_2 щиросердечно зізнався в тому, що 21 вересня 2011 року, перебуваючи в своїй квартирі по АДРЕСА_1 наніс удар ножем в живіт ОСОБА_3, після чого пішов із квартири.
(а.с.27);
Оголошеним у судовому засіданні протоколом огляду місця події від 21 вересня 2011 року, відповідно до якого під час огляду квартири АДРЕСА_1 в одній із кімнат було вилучено фрагмент тканини та штанів білого кольору, просякнуті речовиною бурого кольору, а в іншій кімнаті -сорочку та фрагмент тканини білого кольору, просякнуті речовиною бурого кольору;
(а.с.33-47);
Оголошеним у судовому засіданні протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 22 вересня 2011 року, під час якої ОСОБА_3 вказав, що коли він зайшов в кімнату до ОСОБА_2 та запропонував йому випити спиртне, останній будучи агресивно настроєним, підійшов до нього та наніс удар ножем в живіт, який тримав в лівій руці, від чого він одразу вийшов з вказаної кімнати та пішов до кімнати ОСОБА_4 З поясненнями ОСОБА_3 ОСОБА_2 не погодився та зазначив, що тілесне ушкодження у вигляді ножового поранення він завдав потерпілому випадково, розмахуючи перед тим ножем з метою захисту, оскільки ОСОБА_3 спочатку почав його бити в коридорі, а потім і в нього в кімнаті.
(а.с.58-60);
Оголошеним у судовому засіданні протоколом відтворення обстановки та обставин події від 16 листопада 2011 року, відповідно до якого ОСОБА_3 вказав яким чином та за яких обставин ОСОБА_2 перебуваючи в своїй кімнаті квартири АДРЕСА_1 наніс йому удар ножем в ділянку живота.
(а.с. 76-79);
Оголошеним у судовому засіданні висновком експерта № 692 від 21 жовтня 2011 року, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_3 відноситься до групи 0 (І) з ізогемаглютинінами анти -А анти -В за ізосерологічною системою АВ0;
(а.с. 120-121);
Оголошеним у судовому засіданні висновком експерта № 713 від 16 листопада 2011 року, відповідно до якого на об'єктах, вилучених під час огляду місця події (фрагмент тканини та штани) виявлено кров людини, яка відноситься до групи 0 (І) з ізогемаглютинінами анти -А анти -В за ізосерологічною системою АВ0 та може походити від потерпілого ОСОБА_3
(а.с. 127-129);
Оголошеним у судовому засіданні висновком експерта № 712 від 17 листопада 2011 року, згідно якого на об'єктах, вилучених під час огляду місця події (фрагмент тканини та сорочка) виявлено кров людини, яка відноситься до групи 0 (І) з ізогемаглютинінами анти -А анти -В за ізосерологічною системою АВ0 та може походити від потерпілого ОСОБА_3
(а.с.135-137);
Оголошеним у судовому засіданні висновком експерта № 714 від 18 листопада 2011 року, згідно якого на одязі потерпілого ОСОБА_3 (куртці, сорочці, штанах) виявлено кров людини, яка відноситься до групи 0 (І) з ізогемаглютинінами анти -А анти -В за ізосерологічною системою АВ0 та може походити від потерпілого ОСОБА_3
(а.с.143-145);
Оголошеним у судовому засіданні висновком експерта № 1839 від 10 листопада 2011 року, згідно якого ОСОБА_3 заподіяно тілесне ушкодження у вигляді колото -різаної рани правої половини передньої черевної стінки, що проникла в черевну порожнину, з пошкодженням очеревини і формуванням за очеревинної гематоми, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Встановлена у ОСОБА_3 травма живота, з огляду на характер рани, наявність раневого каналу та відомості про проведення оперативного втручання, утворилася від колючо-ріжучої дії гострого предмета незадовго до його госпіталізації у лікувальний заклад.
(а.с.163-165);
Судом критично оцінюються показання підсудного в тій частині що під час вчинення злочину він лише захищався від неправомірних дій потерпілого розмахуючи ножем перед ОСОБА_3 з ліва на право і в зворотному напрямі при цьому перевищив межі необхідної оборони. Наведене вище повністю спростовуються оголошеним у судовому засіданні висновком експерта № 2090 від 18 листопада 2011 року (а.с. 171-173), відповідно до якого характер та властивості встановленої у ОСОБА_3 колото -різаної рани правої половини передньої черевної стінки, що проникла в черевну порожнину, з пошкодженням очеревини і формуванням за очеревинної гематоми дозволяє стверджувати про передньо -задній (спереду назад) напрям раневого каналу, утворення якого не виключається при обставинах, наведених потерпілим ОСОБА_3 під час відтворення обстановки та обставин події. За таких обставин суд вважає неправдивими показання підсудного, щодо нанесення ушкодження потерпілому не шляхом удару ножем ззаду вперед, а шляхом розмахування ножем з ліва на право та зворотному напрямі.
Також, суд вважає неправдивими показання підсудного і щодо обставин, які передували нанесення тілесного ушкодження. При цьому судом аналізуються показання підсудного ОСОБА_2 дані ним в ході досудового та судового слідства, які є непослідовними та останній на різних стадіях слідства постійно їх змінював, зокрема:
- в протоколі явки з повинною (а.с.27) ОСОБА_2 зазначає, що він наніс удар ножем ОСОБА_3, після чого пішов з квартири. При цьому про будь-який конфлікт з потерпілим та про те, що він завдав дані тілесні ушкодження захищаючись не зазначив;
- в поясненнях від 21 вересня 2011 року (а.с.28) підсудний зазначає, що потерпілий перебуваючи в коридорі його квартири вдарив його кулаком в плече та хотів і дальше бити. Однак він зайшов до себе в кімнаті де зі столу взяв ніж та коли ОСОБА_3 зайшов в його кімнату та хотів знову до нього чіплятися, він почав погрожувати останньому вказаним ножем. Проте потерпілий на це не заспокоївся та знову хотів його бити, в результаті чого він наніс йому удар ножем в живіт. На запитання з якою метою він наніс ножового поранення потерпілому, підсудний вказав «через те, що він хотів мене бити»;
- будучи допитаним в якості підозрюваного 22 вересня 2011 року (а.с.50-52), ОСОБА_2 вже зазначає, що в коридорі ОСОБА_3 спочатку його штовхнув, а потім вдарив в ліве плече. Також змінюючи попередньо надані пояснення зазначає, що ніж він взяв спочатку для того щоб нарізати хліб, а не для захисту. Також зазначає, що в кімнаті потерпілий не тільки чіплявся до нього, а й наніс декілька ударів кулаками в ділянку грудної клітки та хотів нанести ще удари та він ухиляючись від них, з метою налякати ОСОБА_3 почав розмахувати перед ним вказаним ножем. В один із цих моментів потерпілий відійшов від нього та він зрозумів що останній налякався. При цьому підсудний вже зазначив, що не бачив, щоб він наніс потерпілому ножового поранення;
- під час очної ставки з потерпілим від 22 вересня 2011 року (а.с.58-60), ОСОБА_2 вже зазначає, що захищаючись, махав перед потерпілим ножем і випадково вдарив ним ОСОБА_3 в живіт;
- будучи допитаним в якості обвинуваченого 27 вересня 2011 року (а.с.66-67), ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вказаного злочину не визнає та вказує, на те, що дійсно наніс удар захищаючись від побиття ОСОБА_3 А вже після проведення ОСОБА_2 10 жовтня 2011 року судово-медичної експертизи (а.с.157-158) та його ознайомленням з її висновком того ж дня, останній, на думку суду, співставляючи її результати із своїми попередніми показаннями, під час додаткового допиту в якості обвинуваченого 14 листопада 2011 року (а.с.71-72) вказав, що ОСОБА_3 наніс ударів йому в ліву половину голови ззаду. Від ударів по інерції він вдарявся спиною, а також розбив собі лікоть. Окрім цього зазначив, що з висоти власного росту він не падав.
- при відтворенні обстановки та обставин події 15 листопада 2011 року (а.с.80-82), ОСОБА_2 вказує на те, що ОСОБА_3 в приміщенні коридору йому ударів не наносив. І лише коли він перебував в своїй кімнаті та нарізав собі ножем хліб, потерпілий з пропозицією випити спиртного, вдарив його кулаком в ліве плече, після чого між ними почалась шарпанина, в процесі якої він вдарився об стіну спиною, а потерпілий присів на підлогу. Після цього ОСОБА_3 знову підійшов до нього та наніс удар чи декілька по голові ззаду, після чого між ними знову виникла шарпанина та він махнув вказаним ножем перед животом ОСОБА_3 горизонтально зліва вправо та навпаки декілька раз, в процесі чого ОСОБА_3 перестав чинити будь-які дії. В яку саме частину живота наніс удар він не знає.
Натомість потерпілий ОСОБА_3 протягом усього досудового та судового слідства давав послідовні покази щодо обставин вчиненого щодо нього злочину, чітко вказуючи на обставини, які передували нанесення йому ножового поранення та ствердно зазначаючи про те, що він жодних тілесних ушкоджень підсудному не наносив, а лише пропонував йому вжити разом алкоголь, нащо підсудний відреагував неадекватно та наніс йому ножового поранення. При цьому зазначив, що тілесні ушкодження виявлені в підсудного, могли виникнути внаслідок конфлікту, який мав місце між ОСОБА_2 та його братом ОСОБА_4 день перед тим (а.с. 17-19, 54-57, 58-60, 73-74, 76-79).
Вищевказані показання потерпілого є незмінним протягом усього досудового та судового слідства та повністю узгоджуються із іншими матеріалами справи.
Про те, що виявлені в підсудного тілесні ушкодження не мають свого причинного зв'язку із обставинами вчиненого ОСОБА_2 21 вересня 2011 року злочину говорить і наступне.
Під час вчинення злочину двері в кімнату підсудного не зачинялися, на що вказували як сам підсудний так і потерпілий. У вказаній квартирі, окрім них в цей час перебували ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які будучи допитаними в судовому засіданні зазначили, що жодних криків, шуму, чи звуків бійки вони не чули.
Окрім цього, при проведенні медичного судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_3, жодних ушкоджень окрім колото-різаної рани правої половини передньої черевної стінки не виявлено. Хоча, як стверджує підсудний в своїх поясненнях в потерпілого внаслідок нанесення ударів кулаками та падіння внаслідок шарпанини, мали б залишитись тілесні ушкодження як на руці, кулаком якої останній начебто наносив удари та інших частинах тіла внаслідок падіння, чого не виявлено.
Будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність зазначених показань потерпілого не встановлено, а тому немає підстав для сумніву в їх достовірності.
За таких обставин на думку суду, показання підсудного, щодо обставин вчиненого злочину є неправдивими та до них слід ставитись критично, а їх постійну зміну, як намір ухилитись від кримінальної відповідальності та ввести суд в оману.
Локалізація і характер виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень повністю узгоджуються з його показаннями щодо механізму спричинення йому тілесних ушкоджень підсдуним.
Таким чином, характер заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, їх локалізація, механізм спричинення та застосоване знаряддя злочину підтверджують висновок суду про спрямованість умислу ОСОБА_2 на умисне тяжке тілесне ушкодження, яке він спричинив потерпілому ОСОБА_3, нанісши удар ножем в ділянку живота останнього.
Що стосується твердження підсудного про необхідність перекваліфікації його дій на ст.124 КК України, то суд вважає їх необгрунтованими та надуманими.
Відповідно до ч.3 ст.36 КК України перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання чи обстановці захисту, При цьому, особа має перебувати у стані необхідної оборони.
Посилання підсудного на те, що він заподіяв тілесні ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони не підтверджуються жодними фактичним обставинами та спростовані матеріалами справи, а саме показаннями потерпілого та свідків.
Так, відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про необхідну оборону», щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини.
За таких обставин суд вважає, що за встановлених обставин події, підсудний діяв не в умовах необхідної оборони у розумінні ст. 36 КК України. В нього не було обґрунтованих підстав для застосування ножа, оскільки ніж був застосований не в процесі захисту, а під час продовжуваного конфлікту з потерпілим, в цей момент з боку потерпілого не існувало суспільно - небезпечного посягання на життя і здоров'я підсудного.
Таким чином, посилання підсудного на те, що він захищався від нападу потерпілого, суперечать фактичним обставинам справи, а отже підстав для перекваліфікації дій засудженого з ч.1 ст. 121 КК України на ст.124 КК України, суд не вбачає.
Також виходячи з обставин вчинення злочину підсудним, приймаючи до уваги спосіб заподіяння тілесних ушкоджень, який вимагав певного проміжку часу для підсудного, дії ОСОБА_3 не могли викликати у ОСОБА_2 такого емоційного стану, який значною мірою знижував його здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними, що є обов'язковою умовою стану сильного душевного хвилювання. Вищезазначене судом також підтверджене висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи №159 від 15 березня 2012 року, згідно якої ОСОБА_2 під час скоєння злочину не перебував в стані фізіологічного афекту.
Таким чином, проаналізувавши вищевказані докази в їх повній сукупності, суд, приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_2. у вчиненні злочину та вважає, що його дії кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, фактичні обставини справи, особу винного, зокрема те, що останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину, однак судимість за вказаний злочин погашена. Поряд з цим суд враховує те, що підсудний позитивно характеризується за місцем проживання, його психічний стан розлади - психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, те, що останній активно сприяв розкриттю злочину, а також думку потерпілого який просить підсудного суворо не карати, оскільки завдана йому шкода відшкодована. До обставин, які пом'якшують покарання підсудного суд відносить добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, які б обтяжували покарання підсудного суд не вбачає.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 без ізоляції його від суспільства є неможливим, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції частини статті обвинувачення у виді позбавлення волі строком наближеним до мінімального. Саме такий вид та строк покарання на думку суду стане необхідним та достатнім для виправлення і перевиховання винного.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній -тримання під вартою.
Строк відбуття покарання підсудному ОСОБА_2 рахувати з 22 вересня 2011 року, з моменту його затримання.
Речові докази по справі: сорочку з бавовняної тканини чорного кольору, брюки з бавовняної тканини чорного кольору, джинсову куртку із бавовняної тканини голубого кольору, які передані в камеру зберігання речових доказів Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області -повернути потерпілому ОСОБА_3, після набрання вироком законної сили.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання за санкцією частини цієї статті у виді позбавлення волі на строк 5 років (п'ять років).
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити попередній -тримання під вартою.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 22 вересня 2011 року.
Речові докази по справі: сорочку з бавовняної тканини чорного кольору, брюки з бавовняної тканини чорного кольору, джинсову куртку із бавовняної тканини голубого кольору, які передані в камеру зберігання речових доказів Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області -повернути потерпілому ОСОБА_3, після набрання вироком законної сили.
На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, а засудженим який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо