07.05.2012 Справа №1915/4669/2012
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого: Кунцьо С.В.,
з участю секретаря: Чайковської М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Тернополі, адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: УДАІ УМВС України в Рівненській області
про: скасування постанови по справі про адміністративне
правопорушення та закриття провадження по справі,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВК № 193775 від 01.03.2012 року.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 01.03.2012 року йому інспектором ВДАІ Млинівського РВ УМВС Харкевич В.П. було вручено постанову серії ВК № 193775 від 01.03.2012 року, якою накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України. Зазначену постанову вважає протиправною і такою, що не відповідає дійсності та підлягає скасуванню з наступних підстав. 01 березня 2012 року він рухався на автомобілі марки «Опель Віваро»д.н.з. НОМЕР_1 по а/д Млинівського району с. Ужинець, де здійснив обгін попутного транспортного засобу на ділянці дороги з достатньою оглядовістю. При цьому жодних знаків про заборону обгону перед початком маневру не побачив. На його пояснення та заперечення факту вчинення адміністративного правопорушення інспектор ДАІ не відреагував та належним чином не спростував їх у спірній постанові.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та з мотивів, викладених у ньому, просить його задовольнити.
Представник відповідача УДАІ УМВС України в Рівненській області в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
За наявності обставин, приймаючи до уваги вимоги ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із таких міркувань.
В судовому засіданні встановлено наступні обставини:
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серія ВК1 № 146982 від 01 березня 2012 року, гр. ОСОБА_1 01 березня 2012 року біля 15 год. 55 хв., керуючи автомобілем марки «Опель», д.н.з. НОМЕР_1 в с. Ужинець Млинівського району, не виконав вимогу дорожньої розмітки, при обгоні транспортного засобу пересік осьову суцільну лінію розмітки, чим порушив вимогу п. 1.1 дод. 2 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно постанови серії ВК № 193775 від 01.03.2012 р. інспектора ВДАІ Млинівського РВ УМВС Харкевич В.П. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 255 грн.
Відповідно до п. 1.1 дод. 2 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. вузька суцільна лінія розділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України, обгін - це випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху.
Як вбачається із пояснень позивача в судовому засіданні та не спростовано відповідачем, 01 березня 2012 року він рухався на автомобілі марки «Опель Віваро»д.н.з. НОМЕР_1 по а/д Млинівського району с. Ужинець, де здійснив обгін попутного транспортного засобу на ділянці дороги з достатньою оглядовістю. Виїзд на зустрічну смугу руху він здійснив, пересікаючи пунктирну роздільну лінію і закінчив маневр, виїжджаючи на свою смугу руху на початку такої ж роздільної лінії. При цьому жодної аварійної ситуації іншим учасникам дорожнього руху не створював Однак його заперечення працівник міліції залишив без уваги та належним чином не спростував в постанові у справі про адміністративне правопорушення серія ВК № 193775 від 01.03.2012 року.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними -якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Незважаючи на вимоги КУпАП, відповідачем не було наведено жодних доказів на підтвердження викладених інспектором ДПС у постанові обставин та спростування заперечень у позові ОСОБА_1 проти цього.
Таким чином, працівником ДАІ при розгляді адміністративної справи, всупереч вимогам ст. 280 КУпАП не з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ № 18 від 19 грудня 2008 року визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності, потерпілих, їх законних представників та захисників. Зокрема, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП і містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення із зазначенням мотивів відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За таких обставин, позовні вимоги в частині скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ВК № 193775 від 01.03.2012 року підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не представлено достатньо належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час, коли відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Питання закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути вирішено судами, оскільки входить в компетенцію лише органу, який приймає рішення про притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності, а тому в цій частині позову слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. 1, ст.ст. 6, 10, 11, п.2 ч.1 ст. 18, ст.ст. 71, 159, 160-163, 167, 171-2 КАС України, ст.ст. 254, 258, п.3 ч. 1 ст. 288, 289 КУпАП, суд,-
Позов задовольнити частково.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВК № 193775 від 01 березня 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням штрафу в розмірі 255 гривень -скасувати.
В решті позовних вимог -відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо