04.04.2012 рокуСправа №1915/4907/2012
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ломакін В.Є., розглянувши матеріали, які надійшли від Територіальної державної інспекції праці у Тернопільській області Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця в с.Підгайці Шумського району, Тернопільської області, з
вищою освітою, одруженого, працюючого головою проектно -
вишукувального кооперативу "Віраж", проживаючого АДРЕСА_1,
за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення -,
Територіальною державною інспекцією праці у Тернопільській області 05 березня 2012 року при перевірці проектно -вишукувального кооперативу "Віраж", було виявлено, що порушення законодавства "Про оплату праці".
В порушення вимог ч.1, 3 ст.115 КЗпП України та ч.1, 3 ст.24 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата за першу половину січня працівниками кооперативу не була виплачена до семи днів після закінчення першої половини січня (23 числа) у розмірах не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Виплата заробітної плати працівникам кооперативу за першу та другу половини січня 2012 року була проведена 29 лютого 2012 року одноразовим місячним платежем, чим кооперативом порушено вимоги ч.1, 3 ст.115 КЗпП України та ч.1,3 ст.24 Закону України "Про оплату праці".
За відпрацьовані робочі дні лютого 2012 року працівникам кооперативу "Віраж" було нараховано заробітної плати на загальну суму 7,9 тис. грн.. Заробітна плата за першу половину лютого не була виплачена працівникам як до семи днів після закінчення першої половини місяця (23 лютого), так і не виплачена на день перевірки.
Проведеною перевіркою встановлено, що у кооперативі "Віраж" порушують вимоги ч.5 ст.97 КЗпП України, яким зобов'язано оплату праці працівників здійснювати в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Так, за даними бухгалтерського обліку, у жовтні 2011 року заборгованість по заробітній платі становила 41,6 тис. грн. Однак, незважаючи на те, що на протязі жовтня на рахунки і в касу кооперативу поступило разом із залишком 15, 7тис. грн., на виплату заробітної плати не було скеровано ні однієї гривні. Наявні кошти в сумі 5,7 тис. грн.. були направлені на сплату відрахувань і податків 0,7 тис. грн.. -на придбання сировини та матеріалів для основного виробництва та 0,3 тис. грн.. на оплату оренди приміщення, і на залишку на кінець місяця залишилося 3,4 тис. грн.., які були скеровані на виплату заробітної плати.
Аналогічно використовувалися кошти і в інших періодах -копії довідок про надходження та використання коштів додаються.
Згідно ч.4 ст.80 КЗпП України та ч.5 ст.11 Закону України " Про відпустки" заборонено ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд. Однак, в порушення вимог ч.4 ст.80 КЗпП та ч.5 ст.11 Закону України "Про відпустки", інженер -конструктор ОСОБА_2 з часу прийняття на роботу -14.02.2007 року у відпустці ще не перебувала, працівникові ОСОБА_3, який був прийнятий на роботу 11.12.1999 року, відпустка теж надана ще не була.
В порушення вимог Наказу державного комітету статистики України від 23.12.2009 року за №495/656 "Про затвердження типової форми первинного обліку № П -2 особова картка працівника", кооперативом "Віраж" ведуться особові картки працівників застарілої форми, чим порушено вимоги ч.1 ст.41 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення визнав та щиро розкаявся, просить його суворо не карати.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена матеріалами дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №19-01-011/0097 від 05.03.2012 року; актом перевірки №19-01-011/0149 від 05.03.2012 року та іншими матеріалами справи.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, тобто -порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, а також інші порушення вимог законодавства про працю і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення, взявши до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення та враховуючи пом'якшуючі обставини, а саме: визнання вини та щире розкаяння у вчиненому правопорушенні, а тому вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в доход держави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 41, 280, 283, 284 КУпАП,-
ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в доход держави в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.
CуддяВ. Ломакін