25.04.2012 Справа №1915/4061/12
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Кунцьо С.В.
за участю секретаря Чайковської М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про визнання недійсною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про визнання недійсною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ВО1 № 067461 від 21.02.2012 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., посилаючись на те, що його пояснення, надані працівнику ДАІ про те, що він не здійснював зупинки автомобіля ближче 10 м до виїзду з прилеглої території, не були взяті ним до уваги при винесенні спірної постанови.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав із підстав, викладених у позовній заяві, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВО1 № 067461 від 21.02.2012 року у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Представник відповідача УДАІ УМВСУ в Тернопільській області Бучинський В.Я. в судовому засіданні позову не визнав та суду пояснив, що постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 винесена у відповідності до чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні факти:
Постановою інспектора ДПС взводу ДПС м. Тернопіль Олійник В.В. серії ВО1 № 067461 від 21.02.2012 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 255 грн., за те, що він 21.02.2012 року близько 09.20 год., керуючи транспортним засобом марки «Део»д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись в м. Тернополі по вул. Білецькій, порушив правила зупинки, зупинивши автомобіль ближче ніж 10 м до виїзду з прилеглої території, чим порушив вимоги п.15.9 (и) ПДР України.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 21.02.2012 року близько 09.20 год., керуючи транспортним засобом марки «Део»д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись в м. Тернополі по вул. Білецькій, здійснив зупинку транспортного засобу, відстань якої не була меншою 10 м від виїзду з прилеглої території.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У відповідності до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Вчинення правопорушником ОСОБА_1 порушення вимог п.15.9 (и) ПДР України, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ВО1 № 188578 від 22.11.2011 року, постановою серії ВО1 № 196772 від 21.02.2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважені вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи вищенаведене, особу правопорушника, обставини, за яких було вчинено правопорушення, незначний характер даного правопорушення, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.
Вина ОСОБА_1 доведена матеріалами адміністративної справи, однак суд вважає, що його дії є малозначними, та його слід звільнити від адміністративної відповідальності.
Керуючись ст.ст.22, 121, 247, 251, 258 КУпАП, ст.136 КАС України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14, ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 року зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р., суд, -
Позов задовольнити частково.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВО1 № 067461 від 21.02.2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень -скасувати.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП - провадженням закрити, у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Постанова суду остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо