25.04.2012 Справа №1915/608/2012
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої Герчаківської О.Я.,
з участю секретаря Сесик Х.Я.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_3 про витребування належного йому майна, що знаходиться у квартирі АДРЕСА_2 В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10 червня 2009 року між ним та ОСОБА_11, з однієї сторони, і ОСОБА_3, з іншої сторони, був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 01 липня 2009 року між позивачем як орендарем та відповідачкою як орендодавцем, укладено договір оренди вказаної квартири строком до 01 грудня 2009 року. Перед укладенням договору позивач домовився із відповідачем про те, що до закінчення його дії вона купить у нього газову плитку «Fagor»та пральну машинку «Samsung». В додатку до договору оренди відповідач зобов'язувалась в межах від 15 серпня 2009 року до 20 серпня 2009 року оплатити позивачу 3500 грн. та ще 3500 грн. в момент повідомлення орендарем про розірвання договору оренди. Крім цього, ОСОБА_1 перед укладенням договору домовився з ОСОБА_3 про те, що в межах строку дії договору оренди вона купить в нього належні йому на праві власності речі, що знаходилися після продажу квартири в приміщенні квартири, а саме: котел системи індивідуального опалення «Комбітек»(виробництво Польща) та система радіаторів індивідуального опалення, вартістю 6172 грн.; шафа-купе, вартістю 5000 грн.; кухонний гарнітур сіро-червоного кольору, вартість 12000 грн.; стінка «Орбіта-гірка», колір вишня-коньяк, вартістю 2303 грн.; шафа з комодом «Орбіта», колір вишня-коньяк, вартістю 1178 грн.; плитка газова «Fagor», вартістю 3500 грн.; пральна машинка «Samsung», вартістю 3500 грн. Разом вартість майна позивач оцінює на суму 33653 грн., що складає майнову шкоду, яка була спричинена відповідачкою. Крім того, у зв'язку із незаконним утриманням вказаного майна, яке належить позивачу на праві приватної власності, йому завдано значної моральної шкоди, яка полягає в тому, що він тривалий час позбавлений можливості користуватися необхідними для побутового споживання речами, був вимушений зберігати речі в пакетах, коробках, на підлозі. Через протиправні дії відповідача позивач перебуває в стані постійної нервової напруги, змушений витрачати свій вільний час на відвідування юристів з метою отримання належної правової допомоги, збору відповідних юридичних документів для складання позовної заяви. Таким чином завдану моральну шкоду він визначає в сумі 5000 грн. З вищевказаних підстав просить позов задовольнити, зобов'язати ОСОБА_3 повернути вищевказане майно, що знаходиться у квартирі АДРЕСА_2 а саме: котел системи індивідуального опалення «Комбітек»(виробництво Польща) з системою радіаторів індивідуального опалення; шафу-купе; кухонний гарнітур сіро-червоного кольору; стінку «Орбіта-гірка», колір вишня-коньяк; шафу з комодом «Орбіта», колір вишня-коньяк; плитку газову «Fagor»; пральну машинку «Samsung», стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 5000 грн. та понесені позивачем по справі судові витрати.
22 лютого 2012 року позивач ОСОБА_1 подав уточнення до позовної заяви в яких просить стягнути з ОСОБА_3 в його користь вартість належного йому майна в сумі 31297 грн., 5000 грн. моральної шкоди та судові витрати по справі.
У судовому засіданні позивач та його представник уточнені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі. При цьому позивач пояснив, що попередньо ним заявлялися вимоги про повернення газової плитки та пральної машинки, це його право, однак подані уточнення до позову про стягнення вартості належного йому майна не містять їх вартості.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила та просила суд відмовити у його задоволенню з тих підстав, що при купівлі-продажу квартири ОСОБА_3 було також придбано меблі, які там знаходились: котел, шафа-купе, дві стінки, кухонний гарнітур. Також, у квартирі залишились газова плита та пральна машинка, які в подальшому колишнє подружжя поділило між собою. Укладений між сторонами договір оренди, який позивач долучив до матеріалів справи свідчить про те, що спірні речі належать орендодавцю -відповідачу у справі ОСОБА_3 ОСОБА_1 вирішив їх забрати самовільно, що послужило підставою звернення до Тернопільського міського відділу міліції, а тому позивач повернув їх добровільно, що підтверджується постановою про відмову у порушення кримінальної справи.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що останній раз у квартирі АДРЕСА_2 він був у січні 2009 року. Пригадує, що там були меблі, а саме: два дивани, стінка, комод з шафою, кухонний гарнітур, стіл журнальний, ліжко у спальні. Чи були меблі у коридорі, спальний гарнітур в кімнаті, він не пам'ятає. Вказана квартира є двокімнатною. Під час продажу квартири він присутнім не був.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що квартира продавалась без меблів. Зліва в коридорі стояла шафа-купе, був також кухонний гарнітур, диван, встановлено опалення. У квартирі перебував до її продажу у 2009 році, при укладення договору купівлі-продажу присутнім не був. Це однокімнатна квартира на 9-му поверсі по вул.Корольова.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що йому відомо про те, що у квартирі були меблі, зокрема в коридорі стояла шафа-купе, на кухні і в кімнаті також були меблі. Меблі не продавалися, однак при укладенні договору купівлі-продажу квартири він присутнім не був. Після розлучення дружина позивача забрала свої меблі, а його залишила, як вони мали ділити меблі він не знає. ОСОБА_1 говорив, що має забрати меблі, а чому не забрав не пояснював. Чи звертався позивач в міліцію з приводу привласнення його майна відповідачем йому невідомо.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що в 2009 році до неї звернулася ОСОБА_3 з приводу придбання квартири з опаленням, можливо з вмеблюванням. Серед пропозицій на ринку була квартира ОСОБА_1 та ОСОБА_11. Декілька раз вона заходила показувати вказану квартиру покупцям, там було встановлене індивідуальне опалення, стояли меблі на кухні і в кімнаті, на коридорі була шафа-купе, пральна машинка та плита на кухні. Тоді була домовленість з подружжям, що квартира продається з меблями та інвентарем, тобто меблі мали залишитися, про опалення мова не велася, так як це одне ціле. Дивани забрали попередні власники. На той час ОСОБА_1 зі всім погоджувався, зокрема із тим, що квартира продається з котлом. Акт про те, що меблі передаються ОСОБА_3 не складала, так як довіряла продавцям, це була усна домовленість. Їй відомо, що у квартирі мав жити позивач, який окремо домовлявся про це з її новим власником.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст.316 ЦК України).
В силу ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.321 ЦК України).
У відповідності до угоди №0174 від 15 жовтня 2008 року ОСОБА_1 (Замовник) доручає, а підприємець ОСОБА_9 (Підрядник) бере на себе зобов'язання по виготовленню та встановленню кухонного гарнітуру в об'ємі та асортименті, узгодженому сторонами. Загальна вартість робіт по виготовленню та встановленню кухонного гарнітуру становить 12000 грн.
25 жовтня 2007 року ОСОБА_1 придбав на Фабриці меблів «Нова» шафу з комодом кольору вишня-коньяк, вартістю 1178 грн., про що свідчить гарантійний талон, виданий Фабрикою меблів «Нова».
Згідно гарантійного талону, виданого Фабрикою меблів «Нова», ОСОБА_1 26 вересня 2007 року придбав стінку «Орбіта гірка»кольору вишня-коньяк, вартістю 2303 грн.
З видаткової накладної №-000000240 від 21 березня 2007 року вбачається, що ОСОБА_1 купив котел системи індивідуального опалення марки «Комбітек» (виробництво Польща) та система радіаторів індивідуального опалення, вартістю 6172 грн.
Відповідно до угоди №0181 від 27 листопада 2008 року ОСОБА_1 (Замовник) доручає, а підприємець ОСОБА_9 (Підрядник) бере на себе зобов'язання по виготовленню та встановленню шафи-купе в об'ємі та асортименті, узгодженому сторонами, вартістю 5000 грн.
Надані в обґрунтування позовних вимог документи свідчать про те, що вищевказане майно було придбане позивачем, однак не є доказом того, що в подальшому ОСОБА_1 не відмовився від права власності спірні речі, або не відчужував його у користь третіх осіб.
Положеннями ст.347 ЦК України визначено, що особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.
В судовому засіданні встановлено, що 10 червня 2009 року ОСОБА_1 і ОСОБА_11 (Продавці) та ОСОБА_3 (Покупець) уклали посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_10, договір купівлі-продажу квартири, згідно якого Продавці продали, а Покупець купила однокімнатну квартиру АДРЕСА_2
Згідно договору оренди від 01 липня 2009 року ОСОБА_3 (Орендодавець) надала, а ОСОБА_1 (Орендар) прийняв у користування квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 Згідно п.6 даного договору квартира здається в оренду з наступними меблями та інвентарем: нова сантехніка, кухонні меблі, газова плита Fagor, пральна машина Samsung, шафа-купе в коридорі, 2 стінки в кімнаті.
Відповідно до заяви ОСОБА_11 (прізвище станом на 10 червня 2009 року -ОСОБА_1) від 10 лютого 2012 року, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_12, серії НОМЕР_1 10 червня 2009 року між продавцями ОСОБА_11, ОСОБА_1, з однієї сторони, та покупцем ОСОБА_3, з другої сторони, було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 У вказаній заяві ОСОБА_11 підтвердила, що при укладенні даного договору було досягнуто домовленості про те, що вмонтоване газове, електричне та сантехнічне обладнання, речі домашньої обстановки та вжитку, а саме котел системи індивідуального опалення «Комбітек»та система радіаторів індивідуального опалення; шафа-купе; кухонний гарнітур; стінка «Орбіта-гірка»; шафа з комодом «Орбіта»залишаються у проданій квартирі та переходять у власність покупця. При цьому ОСОБА_11 стверджує що плита газова «Fagor»знаходиться у її користуванні. Будь-яких матеріальних та інших претензій до ОСОБА_3 не має та мати не буде.
Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 30 серпня 2009 року, винесеною лейтенантом міліції ДІМ ТМВ УМВС України в Тернопільській області, в порушенні кримінальної справи по зверненню громадянина ОСОБА_1 відмовлено за відсутності в діях громадянина ОСОБА_13 ознак злочину, передбаченого ст.ст.129, 296 КК України. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1, який раніше був співвласником квартири по вул.Корольова,10а/166 в м.Тернополі, після продажу продовжував і надалі проживати в ній, але вже в якості орендаря. Звільнивши її, останній забрав із собою свої речі та меблі «Нова», двері від шафи-купе та котел індивідуального опалення, хоча дані речі згідно договору належали новому власник квартири. В подальшому ОСОБА_1 повернув вищезазначені речі назад в розібраному вигляді.
У відповідності до принципу безпосередності судового розгляду (ст.160 ЦПК України) рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.
В судовому засіданні з'ясовано та підтверджено дослідженими матеріалами, що майно, зазначене позивачем у позовній заяві, а саме котел системи індивідуального опалення «Комбітек»та система радіаторів індивідуального опалення; шафа-купе; кухонний гарнітур; стінка «Орбіта-гірка»; шафа з комодом «Орбіта», за домовленістю сторін, при укладенні договору купівлі-продажу, залишилися у квартирі №166, що знаходиться в будинку АДРЕСА_2 та перейшли у власність покупця -відповідача ОСОБА_3, що також підтвердила допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8
Суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки останні не були присутні під час укладення договору купівлі-продажу квартири в якій знаходились спірні речі. Про те, що майно мало залишитись у розпорядженні позивача їм відомо зі слів ОСОБА_1
Таким чином, проаналізувавши зібрані у справі докази в їх повній сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 коштів в сумі 31297 грн. та 5000 грн. моральної шкоди є безпідставними та необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.316, 317, 321, 347 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 160, 213-215, 217, 218 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяО. Я. Герчаківська