Рішення від 03.04.2012 по справі 2-6647/11

03.04.2012 Справа №2-6647/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-6647//12р.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

03 квітня 2012 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайоннний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Черніцької І.М.

при секретарі Бурячинській Д.Д.

з участю позивача ОСОБА_1,

представника служби у справах дітей- Мелех О.Р.

прокурора Осядач Н.А., адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третьої особи, - служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини разом з батьком та стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третьої особи - служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини разом матір'ю,-

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третьої особи - служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини разом з батьком та стягнення аліментів відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третьої особи - служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини разом матір'ю задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді та 8,50 грн. судового збору .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуюча

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-6647/11р.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2012 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої Черніцької І.М.

- при секретарі Бурячинській Д.Д.

- з участю позивача ОСОБА_1,

представника служби у справах дітей -Мелех О.Р.,

прокурора Осядач Н.А.,

адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третьої особи - служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини разом з батьком та стягнення аліментів і зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третьої особи - служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення в його користь аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 500 грн. щомісячно починаючи стягувати з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

У ході судового розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив стягувати з відповідачки аліменти на утримання сина ОСОБА_7 у розмірі 1000 грн. щомісячно та визначити місце проживання сина разом з ним по АДРЕСА_2.

В обґрунтування вимог вказує, що з 28 березня 2002 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, який було розірвано рішенням Тернопільському міськрайонного суду від 14 липня 2011 року. Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1. З грудня 2007 року син проживає разом з ним та перебуває повністю на його утриманні. Відповідачка перебуває за кордоном та у добровільному порядку не виконує свій батьківський обов'язок по утриманню сина. Після подання позову до суду ОСОБА_4 повернулась у м.Тернопіль та забрала сина ОСОБА_7 до себе.

Посилаючись на те,що мати не буде приділяти синові належної уваги через постійну зайнятість на роботі за кордоном, дитина фактично буде виховуватись бабусею, у той час як проживаючи з ним, дитина буде оточена постійної увагою та турботою, просив задовольнити його позовні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю.

Мотивуючи позовні вимоги вказала, що з 28 березня 2002 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 який було розірвано рішенням Тернопільському міськрайонного суду від 14 липня 2011 року. Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку з сімейними обставинами вона тимчасово перебувала за кордоном на заробітках та син проживав разом з батьком. На даний час вона разом з сином проживає по АДРЕСА_1, позивач не бажає, щоб син проживав разом з нею,а тому просить визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_7 разом з нею.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його адвокат позовні вимоги підтримали, зіславшись на доводи викладені у заяві. Зустрічний позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні.

Представник відповідачки ОСОБА_4 зустрічний позов підтримав, зіславшись на доводи викладені у заяві. Позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити.

Прокурор вважає за доцільне визначити місце проживання сина ОСОБА_7 разом з батьком по АДРЕСА_2, оскільки мати більше часу проживає у Італії.

Представник служби у справах дітей підтримала наданий висновок органу опіки та піклування та просила визначии місце проживання сина ОСОБА_7 з разом з матір'ю по АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 березня 2002 року, який було розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 14 липня 2011 року.

Від даного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Тернопільського міського управління юстиції від 12.11.2002 року, про що зроблено актовий запис за №1946.

Згідно довідки за №284, виданої ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго-Тернопіль»від 17.03.2012 року, син ОСОБА_7 зареєстрований та проживає разом з матір'ю по АДРЕСА_2. Крім них, у будинку також зареєстровані та проживають ОСОБА_8- сестра ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10- бабуся та дідусь ОСОБА_5, ОСОБА_11 - сестра ОСОБА_4 та її діти ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Згідно обліку технічної інвентаризації станом на 28.03.2012 року квартира за АДРЕСА_2 не зареєстрована, що стверджується довідкою за № 3585/07-2, виданою ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації»від 22.03.2012 року.

Встановлено, що на даний час син проживає разом матір'ю та рідною сестрою по АДРЕСА_2, у будинку що належить матері ОСОБА_4 До старого будинку є нова прибудова - АДРЕСА_2, яка на даний час не узаконена. Вказані обставини справи підтверджуються актами обстеження житлово-побутових умов по АДРЕСА_2, наданих службою у справах неповнолітніх та дітей від 28.03.2012 року, 13.10.2011 року .

З свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого Тернопільською міською радою від 18.11.2009 року встановлено,що власником 22/25 частин будинковолодіння по АДРЕСА_1 є ОСОБА_9

Згідно актів обстеження житлово-побутових умов за місцем проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 проведених службою у справах неповнолітніх та дітей від 28.03.2012 року, 13.10.2011 року встановлено, що ОСОБА_5 разом з матір'ю та сестрою проживають по АДРЕСА_1. За вказаною адресою ОСОБА_5 має окрему кімнату, в якій є все необхідне для повноцінного розвитку, зокрема, є шафа для одягу, м'яка частина, комп'ютер, іграшки.

Відповідно до витягу з протоколу засідання опікунської ради від 16.12.2011 року за №27 встановлено, що під час перебування матері за кордоном дитиною опікувався батько. На даний час син ОСОБА_7 бажає проживати разом з матір'ю та сестрою.

Згідно висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради за №96 від 25.01.2012 року, орган опіки та піклування на основі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають значення для справи та враховуючи думку сина ОСОБА_7,рекомендує визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 разом з матір'ю ОСОБА_4

Заслуханий у судовому засіданні син ОСОБА_5 суду пояснив, що бажає проживати разом з матір'ю та сестрою ОСОБА_8.

З пояснень відповідачки у судовому засіданні встановлено, що вона працює неофіційно в Італії, вахтовим методом.

Позивач-відповідач ОСОБА_1 не працює, отримує пенсію по інвалідності військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ -як інвалід армії у розмірі 822 грн., що стверджується довідкою УПФ в м.Тернополі за №536 від 01.02.2012 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, у томі числі думку малолітнього сина ОСОБА_7, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення,а зустрічний позов ОСОБА_4 слід задовольнити, виходячи із наступного.

В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно доположень ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Згідно з вимогами ст. 157 Сімейного кодексу України (далі СК України) питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

В силу вимог ст. ст. 160, 161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитини, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Крім цього, при вирішенні справ такої категорії суди повинні враховувати й положення ст. ст. 19, 158 СК України, згідно з якими при розгляді судом спору щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування; орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору, який приймається на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають значення для справи; суд може не погодитись з таким висновком, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересах дитини.

Положенням принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, а також думку малолітнього ОСОБА_5, який висловив своє бажання проживати разом з матір'ю та сестрою, вік дитини, який на даний час є малолітнім та потребує материнської опіки та любові, суд вважає,що мати ОСОБА_4 зможе надати синові краще утримання та виховання ніж батько. Зокрема, за місцем проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 син ОСОБА_7 має власну кімнату, разом з ним також проживає його рідна сестра ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, у якої з ОСОБА_5 добрі та щирі відносини. Сестра та брат разом відвідують школу, роблять уроки.

Батько ОСОБА_1 не працює, отримує пенсію по інвалідності у розмірі 822 грн., що визнається позивачем та стверджується довідкою УПФ в м.Тернополі за №536 від 01.12.2012 року.

Позивач не навів суду переконливих доводів щодо необхідності залишити сина проживати з ним. Навпаки, син ОСОБА_7 був заслуханий судом та суду пояснив, що на даний час бажає проживати разом з матір'ю та сестрою, а з батьком бажає зустрічатись у будь-який час.

Доводи ОСОБА_1 про те, що визначення місця проживання сина разом з матір'ю, яка працює за кордоном буде суперечитиме інтересам дитини є надуманими та жодними доказами не підтвердженими.

Положенням принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

В силу вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Суд не приймає до уваги як належні та допустимі докази посилання позивача на пояснення вихователя дитячого садка Зали Г,І., вихователя ОСОБА_13, дільничного лікарі педіатра ОСОБА_14, тренера з футболу ОСОБА_15, колишнього класного керівника ОСОБА_16

Відповідно до вимог ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Вказані пояснення осіб в силу вимог ст.ст. 58,59 ЦПК України суд не може прийняти як письмові докази, а клопотання від ОСОБА_1 про допит вказаних осіб як свідків суду не надходило.

Безпідставними є доводи ОСОБА_1 про те, що йому на праві власності належить ј частина квартири по АДРЕСА_2, а мати не має у власності нерухомого майна, оскільки вказана обставина не впливає на правильність вирішенні справи по суті. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на те,що адреса реєстрації сина ОСОБА_7 по АДРЕСА_2 не співпадає із його місцем проживання по АДРЕСА_1 як такі, що не впливають на правильність вирішення справи по суті. В судовому засіданні встановлено, що на даний час син ОСОБА_7 проживає разом з матір'ю, рідною сестрою ОСОБА_8,бабусею та дідом по матері у трьохповерховому будинку, по АДРЕСА_1. До старого будинку є нова прибудова -АДРЕСА_2, яка на даний час не узаконена, що стверджується актами обстеження житлово-побутових умов по АДРЕСА_1, проведених службою у справах неповнолітніх та дітей від 28.03.2012 року , 13.10.2011 року .

Відповідно до вимог ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно акту перевірки паспортного режиму по АДРЕСА_2, проведеного ПП «Дружба сервіс-житло1»від 21.04.2011 року вбачається, що син ОСОБА_7 проживав по вищевказані адресі без реєстрації з 01.12.2007 року по даний час, тобто по 21 квітня 2011 року.

Відповідачем не представлено суду будь-яких доказів,що син ОСОБА_7 проживав разом з ним та перебував повністю на його утриманні на день подання позову до суду - 09 серпня 2011 року та з якого часу дитина перебуває на утриманні матері. Встановлено, що на даний час син проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні.

Відтак підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_7, починаючи з дня пред'явлення позову суд не вбачає.

Керуючись ст. ст.4, 10, 60, 212, 215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст.19, 141, 157, 158, 160, 161, 180 Сімейного кодексу України, Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року суд,-

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третьої особи - служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини разом з батьком та стягнення аліментів відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третьої особи - служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 37 витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді та 8,50 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуюча -підпис:

З оригіналом згідно

Суддя І.М. Черніцька

Попередній документ
23969760
Наступний документ
23969762
Інформація про рішення:
№ рішення: 23969761
№ справи: 2-6647/11
Дата рішення: 03.04.2012
Дата публікації: 24.05.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто: рішення набрало законної сили (20.01.2011)
Дата надходження: 17.01.2011
Предмет позову: про скасування рішення третейського суду
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТКАЧЕНКО НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА
суддя-доповідач:
ТКАЧЕНКО НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА
відповідач:
ПАТ "Ерсте Банк"
позивач:
Задорожний Андрій Леонідович