14.02.2012 Справа №2-7248/11
Справа № 2-7248/11
14 лютого 2012 року м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
- головуючої Черніцької І.М.
- при секретарі Бурячинській Д.Д.
з участю представника позивача - ОСОБА_1,
адвоката ОСОБА_2. -ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства ''Державний ощадний банк України''до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості,-
ПАТ ''Державний ощадний банк України'' (далі банк) звернувся в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором за № 140 від 16 листопада 2007 року в розмірі 21 035,46 грн.
У ході судового розгляду справи представник позивача неодноразово уточняла позовні вимоги та просила солідарно стягнути з відповідачів борг у сумі 23 328,08 грн., з яких: 13 076,95 грн. -заборгованість за кредитом, 5 707,24 грн. -заборгованість по відсотках, 2 864,63 грн. пеня за несвоєчасну сплату кредиту та 1 679,26 грн. -пеня за несвоєчасну сплату процентів.
В обґрунтування вимог вказує, що між банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір за №140 від 16.11.2007 року, відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит у сумі 20 000 грн., зі сплатою 24% річних та кінцевим терміном погашення до 15.11.2012 року.
В забезпечення виконання зобов'язання між банком та ОСОБА_6, ОСОБА_2 були укладені договора поруки.
Позичальник належним чином не виконував умови договору внаслідок чого утворилась заборгованість по кредиту. Банком було направлено відповідачам письмові претензій про сплату заборгованості за кредитним договором, однак таке зобов'язання виконано не було.
Посилаючись на викладене, позивач просив позов задовольнити.
У судовому засіданні представник банку позов підтримала, посилаючись на мотиви, викладені у позовній заяві.
Адвокат ОСОБА_3 позов визнав частково та просив зменшити розмір пені.
ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце його були повідомлені належним чином. Попередньо не повідомили суд про причини своєї неявки.
ОСОБА_4 була присутня у попередніх судових засідання позов визнала частково та просила зменшити розмір пені.
Судом встановлено, що 16 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_4 укладено кредитний договір за № 140, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 20000 грн. на споживчі цілі, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 %, з кінцевим терміном повернення до 15.11.2012 року.
Згідно умов п. 1.6 договору погашення кредиту здійснюється рівними частинами в сумі 333,33 грн. щомісячно кожного числа місяця.
Відповідно до умов п.5.2 договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредиту позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,07% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором за №140 від 16.11.2007 р. між банком та ОСОБА_5, ОСОБА_2 укладено договора поруки від 16.11.2007 р. за №221 та №222 відповідно.
Згідно умов даних договорів ОСОБА_5 та ОСОБА_2 взяли на себе зобов'язання перед банком відповідати солідарно у повному обсязі по зобов'язаннях ОСОБА_4, що виникають з умов кредитного договору.
В частині надання кредиту банком договір виконано повністю, що визнається сторонами по справі.
Відповідач належним чином не виконувала зобов'язання та порушила графік повернення кредиту, внаслідок чого станом на 16.01.2012 року утворилась заборгованість у сумі 23 328,08 грн., з яких: 13 076,95 грн. -заборгованість за кредитом, 5 707,24 грн. -заборгованість по відсотках, 2 864,63 грн. пеня за несвоєчасну сплату кредиту та 1 679,26 грн. -пеня за несвоєчасну сплату процентів.
08.07.2011 року банком було направлено відповідачам претензії про необхідність погашення кредитної заборгованості за кредитним договором.
Однак, зобов'язання відповідачами виконане не було.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з вимогами ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу вимог ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з вимогами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором.
Відповідно до вимог ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до умов п. 3.2.2 кредитного договору, при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами чи комісійними винагородами, а також в інших випадках, передбачених цим договором, вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів за цим договором, та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку.
За нормами ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, відповідно до ст.554 ЦК України.
Судом встановлено, що позичальник належним чином не виконував взятих на себе зобов'язань згідно умов кредитного договору та порушив графік погашення заборгованості, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по кредиту та процентах на загальну суму 18784,19 грн., яку банк просить стягнути солідарно з боржника і поручителів.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом солідарного стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 в користь банку заборгованості по кредитному договору в сумі.
Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з позичальника ОСОБА_4 та поручителів ОСОБА_5,, ОСОБА_2 в користь банку заборгованості в сумі 18784,19 грн., з яких: 13076,95 грн. -заборгованість за кредитом та 5707,24 грн. -заборгованість по відсоткам за користування кредитом -підлягають до повного задоволення.
Разом з тим, суд враховуючи той факт, що заявлена до стягнення сума пені у розмірі 4543,89 грн., є значною до сплати для відповідачів та негативно відобразиться на подальшому поверненні ними основної суми кредиту та матеріальному становищі їх сімей, вважає за необхідне застосувати вимоги ч.3 ст.551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки за порушення виконання зобов'язання .
При цьому, суд приймає до уваги такі істотні обставини справи як визнання відповідачами позову та зобов'язання погашати борг. Також майновий стан позичальника ОСОБА_4, яка є пенсіонером та отримує мінімальну пенсію за віком, незначний дохід поручителя ОСОБА_5, розмір яких не є достатнім для погашення суми боргу та нарахованої пені, а тому вважає за необхідне зменшити суму нарахованої пені до 2500 грн.
При цьому, суд врахував інтереси не лише боржників, але і банку, прийшовши до висновку, що зменшення суми нарахованої пені до 2500 грн. не завдасть значних збитків кредитору та буде співрозмірною із сумою боргу.
Згідно з вимогами ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідачами не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача.
Крім того, в силу вимог ст. 88 ЦПК України, стягнути солідарно із відповідачів на користь позивача судовий збір в сумі 233,28 грн. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 59, 60, 88, 215, 215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.526, 530, 553, 625, 629, 610, 611, 1054 Цивільного кодексу України, суд,-
Позов публічного акціонерного товариства ''Державний ощадний банк України''до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути солідарно із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства ''Державний ощадний банк України''заборгованість за кредитним договором за № 140 від 16.11.2007р. в розмірі 21284(двадцять одна тисяча двісті вісімсот чотири ) грн..19 коп., з яких: 13 076,95 грн. -заборгованість за кредитом, 5 707,24 грн. -заборгованість по відсотках та 2500 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та процентів, а також, судовий збір у сумі грн. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .
Головуюча І.М. Черніцька
Копія вірна
Суддя І.М.Черніцька
Головуючий суддяІ. М. Черніцька