24.02.2012 Справа №1915/1232/2012
Справа №1915/1232/12р.
24 лютого 2012 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
- головуючої судді Черніцької І.М.
- при секретарі Бурячинській Д.Д.
з участю представника ОСОБА_1- ОСОБА_2,
представника ДВС- Колодка О.М.,
представника стягувача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Тернополі скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції.
В обґрунтування вимог вказує, що на виконанні у першому відділу ДВС перебуває виконавче провадження щодо стягнення з нього на користь ОСОБА_5 128 600,00 грн. боргу та судових витрат по справі. Державним виконавцем при виконанні зазначеного рішення суду були порушенні вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а саме: йому не було надіслано копії постанови про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем не були вжиті заходи по встановленню у нього, як у боржника, рухомого та нерухомого, майна, на яке може бути звернуто стягнення; порушено черговість звернення стягнення на майно боржника; його не було повідомлено про опис та арешт майна 20.01.2012 року, який відповідно був проведений у його відсутності, відсутності його представника та інших осіб.
Посилаючись на наведене, просить визнати неправомірними дії державного виконавця щодо не надіслання йому копії постанови про відкриття виконавчого провадження та складенні акту опису та арешту майна від 20.01.2012 року .
У судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав,зіславшись на доводи викладені у ній.
Представник ДВС та представник стягувача доводи скарги заперечили та пояснив, що дії державного виконавця відповідають вимогам чинного законодавства України. У задоволенні скарги просили відмовити.
Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного від 01.12.2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 128 600,00 грн. боргу та 1406 грн. судових витрат.
16.12.20211 року на підставі вказаного рішення суду видано виконавчий лист.
03.01.2012 року ОСОБА_5 звернувся до ДВС із заявою про виконання рішення суду від 01.12.2011 року. Крім того, з метою забезпечення виконання рішення суду, просив накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, у тому числі, будинковолодіння по АДРЕСА_1 та квартиру по АДРЕСА_2.
11.01.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення суду від 01.12.2011 року та надано боржнику строк у сім днів для добровільного виконання.
Вказано постанова 11.01.2012 надіслана боржнику, що стверджується супровідним листом ДВС від 11.01.2012 року та журналом вихідної кореспонденції ДВС.
11.01.2012 року державним виконавцем винесено постанову про арешт рухомого та нерухома майна боржника в межах суми стягнення 130060,00 грн., яка надіслана боржнику для відома, що стверджується супровідним листом ДВС від 11.01.2012 року.
18.01.2012 року державним виконавцем здійснено запити в Управління земельних ресурсів, Інспекцію держтехнагляду , ВДАІ в м.Тернополі та ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації, щодо наявності у боржника майна, поточних рахунків та чи зареєстрований боржник як приватний підприємець.
20.01.2012 року державним виконавцем в присутності стягувача ОСОБА_5 та двох понятих проведено опис та арешт будинку по АДРЕСА_1, що підтверджується актом державного виконавця та актом опису й арешту майна від 20.01.2012 року.
Суд, розглянувши скаргу, вивчивши матеріали справи та виконавчого провадження, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення виходячи із наступних підстав
В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з вимогами ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у відповідності до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб.
Відповідно до вимог ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження»та п. 5.10.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, звернення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
В силу вимог ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику.В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом. Після надходження документального підтвердження належності боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідних реєстрів в установленому законодавством порядку. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
Відповідно до положень п. 4.1.1 Інструкції про порядок вчинення виконавчих дій державний виконавець починаючи виконувати рішення повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійсненні ним дії спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.
В силу вимог п. 5.6.9 Інструкції, відсутність боржника не може бути перешкодою для проведення опису майна. У таких випадках опис майна громадян здійснюється в присутності його представника,одного з повнолітніх членів сім'ї боржника, а за їх відсутності -за участю представника житлово-експлуатаційної організації або представника органів державної влади та місцевого самоврядування (при цьому державний виконавець зобов'язаний не пізніше наступного дня направити копію акту опису й арешту мана боржнику).
Судом встановлено, що державний виконавець в порушення вимог ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження»порушив черговість проведення звернення стягнення на майно боржника. Так, 18.01.2012 року надав запити щодо належності боржнику майна, поточних рахунків та не отримавши жодної відповіді 20.01.2012 року провів опис та арешт будинковолодіння.
При цьому, не повідомив боржника про проведення опису та арешту будинку від 20.01.2010року, що позбавило боржника участі у проведення таких виконавчий дій. Опис та арешт будинковолодіння проведено не лише у відсутності боржника, який не був належним чином повідомлений, але і у відсутності його представника,одного з повнолітніх членів сім'ї боржника, представника житлово-експлуатаційної організації або представника органів державної влади та місцевого самоврядування.
Крім того, державний виконавець провів опис та арешт майна не отримавши від органів державної реєстрації доказів підтвердження належності нерухомого майна боржнику.
В матеріалах виконавчого провадження відсутні докази направлення державним виконавцем боржнику, не пізніше наступного дня, копії акту опису й арешту майна
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що дії державного виконавця при проведенні опису та арешту будинковолодіння по АДРЕСА_1 від 20.01.2012 року є неправомірними і такими, що не відповідають вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», а тому скаргу в цій частині слід задовольнити
Згідно з вимогами ст.ст.10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом не здобуто, а ДВС не представлено, жодних доказів щодо спростування вищенаведених обставин справи, доказів, що боржнику було надіслано повідомлення з вимогою заявитись до виконавчої служби й надати відомості про наявність у нього майна, повідомлення про проведення дій з опису та арешту будинку 20.01.2012 року.
При цьому ДВС не надано жодних доказів, що вони вживали заходів добровільного виконання боржником рішення суду та повідомлення його про наслідки такого невиконання. Державний виконавець не пересвідчившись в тому, що боржником отримана копія постанови про відкриття виконавчого провадження, розпочав примусове виконання.
Суд не приймає до уваги доводи представника скаржник про те, що діями державного виконавця при описі та арешті будинковолодіння не було порушено права боржника, оскільки спірне будинковолодіння не є придатним для житла та боржник у ньому не проживає як такі , що не мають правового значення для вирішення справи по суті.
Суд також не приймає до уваги надане державним виконавцем рекомендоване повідомлення про отримання ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки таке повідомлення було відсутнє у матеріалах виконавчого провадження та представлено державним виконавцем суду лише на другому судовому засідання 24.02.2012 року.
Разом з тим, суд вважає, безпідставними доводи скаржника про те,що йому не було надіслано копії постанови про відкриття виконавчого провадження. Вказані доводи спростовуються супровідним листом ДВС від 11.01.2012 року про направлення боржнику для відома копії постанови та журналом вихідної кореспонденції ДВС.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 11, 209, 210, 212-215, 218, 386, 387 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд,
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції щодо опису та арешту будинковолодіння по вул.Пирогова,12 м.Тернополі від 20.01.2011 року.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошеня.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не скасовано.
Головуюча -підпис:
З оригіналом згідно
Суддя Тернопільського
Міськрайонного суду І.М. Черніцька