16.03.2012 Справа №1915/1875/2012
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Берегуляка Ф.Г.
за участю секретаря Малко Н.В.
прокурора Цимбалюка О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Киданці Збаразького району Тернопільської області, громадянина України, освітою повною середньою, непрацюючого, одруженого, на утриманні син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:
-вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 30.06.2011 року за ч.2 ст.185, ч. 1 ст. 304, ч.1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов»язків відповідно до ст. 76 КК України;
-вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 17.11.2011 року за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов»язків відповідно до ст. 76 КК України,-
за ч.2 ст. 185 КК України ,-
Підсудний ОСОБА_1, який раніше вчинив злочин проти власності, 30 грудня 2011 року близько 04 год., перебуваючи на другому поверсі залізничного вокзалу ст. Тернопіль в залі очікування пасажирів, помітивши у потерпілого ОСОБА_3 мобільний телефон марки Нокія 5230», переконавшись, що останній спав та за ним ніхто не спостерігає, керуючись корисливими мотивами з метою заволодіння чужим майном, таємно викрав даний мобільний телефон, взявши його з рук потерпілого ОСОБА_3
Із викраденим мобільним телефоном марки «Нокія 5230»підсудний ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1170 грн.
30 грудня 2011 року підсудний ОСОБА_1 продав викрадений ним мобільний телефон марки "Нокія 5230" на центральному ринку м. Тернополя ОСОБА_4 за ціною 300 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину за ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю, щиросердечно розкаявся та суду пояснив, що 30 грудня 2011 року близько 04 год., перебував разом із ОСОБА_3 на другому поверсі залізничного вокзалу ст. Тернопіль в залі очікування пасажирів, де сиділи та слухали музику. Через деякий час близько 04 год. 30 хв. помітив, що останній заснув. Тоді він, скориставшись, що за ним ніхто не спостерігає, таємно викрав із рук ОСОБА_3 його мобільний телефон марки «Нокіа». Того ж дня викрадений мобільний телефон він продав на центральному ринку м. Тернополя за ціною 300 грн. невідомій особі, а виручені кошти витратив на власні потреби.
Просить суд його суворо не карати.
Крім повного визнання вини, винність підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, підтверджується наступними доказами:
Показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 підтверджується, що 29.12.2011 року приїхав у м. Тернопіль по особистих питаннях, проте близько 23 год. 45 хв. він прийшов на залізничний вокзал ст. Тернопіль, де на другому поверсі у залі очікування пасажирів вирішив переночувати, але о 01 год. ночі уже 30.12.2011 року вийшов на Привокзальний майдан, до нього підійшов хлопець, який представився йому ОСОБА_1 та попросив у нього його мобільний телефон марки «Нокіа 5230», оскільки хотів зателефонувати до своєї дружини.
Він дав йому мобільний телефон, зателефонувавши до своєї дружини молодий громадянин повернув йому телефон, після чого вони разом очікували своїх поїздів. Біля 04 год. 30.12.2011 року він заснув на одному із місць для сидіння у залі очікування пасажирів залізничного вокзалу ст. Тернопіль, тримаючи свій мобільний телефон у руці, а коли о 05 год. він проснувся то мобільного телефону у нього вже не було, а також і зник хлопець на ім'я ОСОБА_1, який сидів біля нього.
Після цього він одразу звернувся у чергову частину міліції ЛВ на ст. Тернопіль, де написав відповідну заяву про факт крадіжки його мобільного телефону «Нокіа»5230 із Sim-картою Djuice НОМЕР_1, та про те що у даній крадіжці він підозрює хлопця на ім'я ОСОБА_1
Претензій до підсудного морального та матеріального характеру не має, спричинена шкода відвернута, просить суд його суворо не карати.
Дані показання потерпілого ОСОБА_3 є послідовні та підтверджуються:
- його заявою від 30.12.2011 року, в якій просить притягнути до відповідальності особу на ім»я ОСОБА_1, який 30.12.2011 року близько 04 -05 год. ранку на залізничному вокзалі ст. Тернопіль таємно викрав у нього мобільний телефон марки «Нокія 5230»із сім-картою Діджус НОМЕР_2 (а.с. 8);
- протоколом очної ставки від 27.01.2012 року між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1, де підозрюваний ОСОБА_1 підтвердив, що він дійсно 30 грудня 2011 року близько 04 год., перебуваючи в залі очікування пасажирів на другому поверсі залізничного вокзалу станції Тернопіль поряд із потерпілим ОСОБА_3, таємно викрав в нього в нього мобільний телефон марки NОКІА 5230, який в подальшому продав, а отриманні гроші використав для власних потреб, а потерпілий ОСОБА_3 вказав, що він 30 грудня 2011 року познайомився в ОСОБА_1, з яким знаходився в залі очікування пасажирів на другому поверсі залізничного вокзалу станції Тернопіль, проте близько 04 години він заснув, а коли приблизно через годину прокинувся, то виявив відсутність свого мобільного телефону і помітив, що ОСОБА_1 теж поряд вже не було (а.с. 62 -64).
Крім цього, винність підсудного у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, підтверджується наступними доказами по справі:
Показаннями в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_4 підтверджується, що 30 грудня 2011 року зранку, точного часу він пригадати не може, приблизно 09 год. -09 год. 30 хв. він перебував по своїх особистих справах в м. Тернопіль, а саме приїхав з метою сплатити кредит. Після цього він прийшов на Центральний ринок м.Тернополя для того, щоб продати свій мобільний телефон, оскільки він вже тривалий час ним користувався і він в нього почав ламатися. Прийшовши в один з кіосків по продажі мобільних телефонів він представив продавцю свій мобільний телефон і запитав в нього чи може він його продати.
У цей момент в кіоск зайшов раніше незнайомий йому молодий чоловік і передав продавцю на огляд свій мобільний телефон NOKIA 5230, запитав продавця чи може він його продати, де йому було відмовлено.
Тоді, оскільки в нього із собою було ще 300 грн., він запитав у ОСОБА_1, скільки він хоче грошей за цей телефон, де останній назвав ціну 400-450 грн.
У нього із собою не було такої суми грошей, тоді він запропонував йому 300 грн. і свій мобільний телефон в обмін на його, на що ОСОБА_1 погодився і вони обмінялись телефонами, при цьому він заплатив йому 300 грн.
16 січня 2012 року до нього на його телефон зателефонували незнайомі йому особи, які представились працівниками транспортної міліції та попросили його прийти у відділ міліції ЛВ на ст. Тернопіль, оскільки телефон NOKIA 5230, який він купив 30 грудня 2011 року крадений, на що він погодився і в подальшому прийшовши у відділ міліції, добровільно видав працівникам міліції цей мобільний телефон.
Аналогічні показання свідка ОСОБА_4 підтверджуються протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_1 від 27.01.2012 року, де підозрюваний ОСОБА_1 підтвердив, що він дійсно 30 грудня 2011 року близько 04 год., перебуваючи в залі очікування пасажирів на другому поверсі залізничного вокзалу станції Тернопіль поряд із потерпілим ОСОБА_3, таємно викрав в нього в нього мобільний телефон марки NОКІА 5230, який в подальшому продав ОСОБА_4, а отриманні гроші використав для власних потреб, а свідок ОСОБА_4 вказав, що він купив в ОСОБА_1 вказаний мобільний телефон і не знав, що ОСОБА_1 цей телефон отримав злочинним шляхом (а.с. 75 -76);
-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 підтверджується, що 29 грудня 2011 року о 09 год. перебував на добовому чергуванні в складі слідчо-оперативної групи і знаходився на роботі до 09 год. 30 грудня 2011 року.
30 грудня 2011 року близько 05 год. в чергову частину міліції ЛВ на ст. Тернопіль звернувся ОСОБА_3, який повідомив, що він, перебуваючи 30 грудня 2011 року в нічний час на залізничному вокзалі станції Тернопіль познайомився з молодою особою по імені «Сергій», з яким він перебував на другому поверсі в залі очікування пасажирів. Також ОСОБА_3 повідомив, що він з останнім слухали музику на його мобільному телефоні, де близько 04 год. ранку заснув, а коли приблизно через годину прокинувся, то виявив відсутність мобільного телефону та молодої особи по імені «Сергій», після чого він одразу ж звернувся в чергову частину міліції із заявою;
-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, свідка ОСОБА_8, які є аналогічні показанням свідка ОСОБА_6;
-із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що 29 грудня 2011 року ОСОБА_1 близько 14 год. 30 хв. вийшов з дому. 30 грудня 2011 року на її мобільний телефон із номера НОМЕР_3 зателефонував її брат ОСОБА_1 та запитав, де його дружина Ліля. Вона відповіла, що дружина поїхала в м.Тернопіль на роботу. Вона працює продавцем в магазині, в якому саме не знає.
Також вона запитала в брата, чому він не ночував вдома, де він зараз і з чийого телефону він дзвонить, проте ОСОБА_1 її не відповів, а просто вимкнув мобільний телефон. Після цього ОСОБА_1 її більше не дзвонив, а коли вона намагалась додзвонитись по вказаному вище номеру телефону -то цей абонент був вимкнений.
Свого власного телефону ОСОБА_1 не мав (а.с. 77-80);
-із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що вона працює барменом кафе «Каріна», який знаходиться в м.Тернопіль по вул. Шептицького, навтроти Центрального ранку.
30 грудня 2011 року, вона перебувала на роботі, коли близько 11 год. до неї в кафе зайшов молодий хлопець віком приблизно 20 років і замовив чашку кави. Розрахувався однією купюрою номіналом 100 грн. Після того як вона дала здачу за каву, даний молодий чоловік попросив її розміняти гроші і вийняв ще дві купюри по 100 грн.
04 січня 2012 року вона знову побачила цього хлопця. Проте він вже прийшов з працівниками міліції, тому вона його впізнала і може з впевненістю сказати, що це саме цей громадянин, якому вона 30 грудня 2011 року розміняла гроші (а.с. 85 -88);
-із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що він працює продавцем в магазині з продажу мобільних телефонів на Центральному ринку м.Тернополя. Працює кожного дня з 09 год. до 18 год.
30 грудня 2011 року зранку він перебував на своєму робочому місці. Протягом дня до нього в магазин звертається багато людей, в тому числі і з пропозиціями придбати в них мобільний телефон, тому підтвердити чи спростувати пояснення ОСОБА_1, який 30 грудня 2011 року заходив до нього в магазин та намагався продати мені мобільний телефон марки НОКІА, не може, оскільки не пам'ятає (а.с. 81 -84).
Крім цього, винність підсудного підтверджується:
-заявою підсудного ОСОБА_1 від 31.12.2011 року, у якій він добровільно зізнався у вчиненні крадіжки мобільного телефону «Нокія 5230», що належав особі на ім»я «ОСОБА_12», що мало місце 30.12.2011 року близько 04 год. на залізничному вокзалі ст. Тернопіль (а.с. 13);
-протоколом відтворення обстановки та обставин події від 06.01.2012 року за участю потерпілого ОСОБА_3, де він детально вказує, що 30 грудня 2011 року познайомився з ОСОБА_1, з яким знаходився в залі очікування пасажирів на другому поверсі залізничного вокзалу станції Тернопіль, проте близько 04 год. він заснув, а коли приблизно через годину прокинувся, то виявив відсутність свого мобільного телефона і помітив, що ОСОБА_1 теж поряд вже не було (а.с. 55);
-протоколом відтворення обстановки та обставин події від 27.01.2012 року за участю підозрюваного ОСОБА_1, де він детально вказує, що він дійсно 30 грудня 2011 року близько 04 год., перебуваючи в залі очікування пасажирів на другому поверсі залізничного вокзалу станції Тернопіль поряд із потерпілим ОСОБА_3, таємно викрав в нього мобільний телефон марки NОКІА 5230, який в подальшому продав, а отримані гроші використав для власних потреб (а.с. 47);
-протоколом огляду мобільного телефону марки «Нокія 5230», що належить потерпілому ОСОБА_3 від 26.01.2012 року (а.с. 109);
-висновком товарознавчої експертизи №6-50/12 від 26.01.2012 року підтверджується, що залишкова вартість станом на час скоєння злочину, тобто на 30.12.2011 року мобільного марки NOKIA 5230, таємно викраденого в громадянина ОСОБА_3, при умові, що апарат мобільного зв'язку був в технічно справному стані може становити 1170 грн., без урахування вартості оригінальних комплектуючих (а.с. 105-107).
Таким чином, своїми умисними діями підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна - крадіжка, вчинена повторно.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного і вважає за необхідне обрати покарання у виді позбавлення волі. При цьому суд враховує пом'якшуючі обставини - його молодий вік, стан здоров»я, має постійне місце проживання, думку потерпілого відносно покарання, який претензій матеріального та морального характеру не має, шкода відвернута, повне визнання вини, сімейний стан -одружений, на утриманні син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3
Крім цього, суд враховує обставину, яка обтяжує покарання, а саме рецидив злочинів.
Як встановлено в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 17.11.2011 року засуджений за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов»язків відповідно до ст. 76 КК України. Тому на підставі ч.1 ст. 71 КК України йому слід частково приєднати не відбуте покарання за вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 17.11.2011 року.
Підстав для застосування до підсудного ОСОБА_1 ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає із врахуванням того, що вчинив новий злочин під час іспитового строку, який було встановлено із застосуванням ст. 75 КК України вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 17.11.2011 року. Дане покарання буде справедливим і законним.
Міру запобіжного заходу -підписку про невиїзд з постійного місця проживання- змінити в залі суду на взяття під варту.
Речовий доказ по справі -повернути за приналежністю.
Судові витрати стягнути.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком,
частково приєднати не відбуте покарання за вироком Збаразького районного суду
Тернопільської області від 17.11.2011 року у виді 2 (двох) років 7 (семи) місяців
позбавлення волі і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у
виді 5 (п»яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1-підписку про невиїзд з постійного місця проживання - змінити в залі суду на взяття під варту.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 16 березня 2012 року.
Речовий доказ по справі -мобільний телефон марки «Нокія 5230»- повернути потерпілому ОСОБА_3
Стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області (код 24524727 р/р 31256272210463 ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО 838012 з відміткою щодо призначення платежу "за проведення товарознавчої експертизи №6/50 від 26.01.2012 ") судові витрати за проведення експертизи в сумі 375 грн. 20 коп.
Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Тернопільської
області через Тернопільський міськрайонний суд протягом п»ятнадцяти діб з моменту
його проголошення, а засудженим - протягом цього ж строку з моменту отримання
копії вироку.
Головуючий: