20.01.2012 Справа №2-981/11
Справа №2- 981/11р.
(вступна та резолютивна частини)
20 січня 2012 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Черніцької І.М.
при секретарі Бурячинській Д.Д.
з участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди на суму 35 041 (тридцять п'ять тисяч сорок одну) грн. 29коп., 2000 грн. моральної шкоди, 1544 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, 1000 грн. витрат на правову допомогу, 324,08 грн. витрат пов'язаних з переїздом позивача та його представника до іншого населеного пункту, 358, 50 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .
Головуюча-підпис:
З оригіналом згідно
Суддя І.М. Черніцька
Справа №2- 981/11р.
20 січня 2012 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Черніцької І.М.
при секретарі Бурячинській Д.Д.
з участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок зіткнення джерел підвищеної небезпеки з вини відповідача.
В обґрунтування вимог вказав, що 07 серпня 2010 року він, управляючи по довіреності автомобілем "Рено" державний номерний знак НОМЕР_1, зупинився на лівому узбіччі дороги Доманове-Ковель-Черніці-Теребляче на 280 км.+400 м. Відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем "Вольксваген" державний номерний знак НОМЕР_3, порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху і вчинив наїзд на автомобіль позивача.
Посилаючись на те, що в результаті такого зіткнення автомобіль, яким він управляв по дорученню, отримав пошкодження, позивач просив стягнути з відповідача 40 885,08 грн. спричиненої матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати за послуги адвоката, експерта, судового збору та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді.
У ході судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 35 041,29 грн. за мінусом вартості ремонту лівого крила та вітрового скла, 10000 грн. завданої моральної шкоди, 1544 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, 880 грн. пов'язаних з викликом експерта до суду, 382,38 коп. витрат пов'язаних з переїздом позивача та його представника до іншого населеного пункту та 1000 грн. на правову допомогу адвоката.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав,зіславшись на доводи викладені у заяві.
Відповідач позов не визнав та просив відмовити за безпідставністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 07 серпня 2010 року, керуючи автомобілем марки "Вольксваген", державний номерний знак НОМЕР_3 на 286 км.+400 м. автодороги Доманове-Ковель-Черніці-Теребляче не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожніх умов, не справився з управлінням та допустив наїзд на автомобіль "Рено", державний номерний знак НОМЕР_1, яким управляв по довіреності ОСОБА_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху.
Вказані обставини підтверджуються постановою судді Тернопільського міськрайонного суду від 19 серпня 2010 року, якою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди та довідкою за № 8664317 про обставини ДТП від 7 серпня 2010 року на дорозі Доманове-Ковель-Черніці-Теребляче.
Згідно протоколу огляду транспортного засобу марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 від 07.08.2010 року та довідки складеної інспектором Дитиняком М.І. від 07.08.2010 року о 23 год. 50 хв., автомобіль Рено після зіткнення з автомобілем "Вольксваген", державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2 отримав наступні пошкодження: деформоване ліве заднє крило, ліва передня дверка, ліве переднє крило, капот, передній бампер, вм'ятини на правому задньому крилі, на правій задній та передній дверці, на криші, розбите скло передньої лівої дверки, правової задньої дверки, розбита блок фара, потріскане переднє вітрове скло.
Відповідно до звітів про визначення вартості матеріального збитку внаслідок пошкодження КТЗ марки «Рено», д.н.з. НОМЕР_1, від 28 вересня 2010 року та 06.01.2012 року, проведених оцінювачем В.В. Гречком, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Рено", за мінусом вартості ремонту лівого крила та вітрового скла, становить 35 041грн. 29 коп. ( 40 885,08- 5843,79 грн.).
Власником автомобіля Рено", державний номерний знак НОМЕР_1, є ОСОБА_6, що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого 18 березня 2006 року.
Даним автомобілем на час ДТП за дорученням керував ОСОБА_7, що стверджується довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області 1 серпня 2008 року строком на десять років та зареєстрованою в реєстрі за № 4255.
Відповідно до постанови судді Костопільського районного суду Рівненської області Пенькатий М.С. визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 07 серпня 2010 року близько 20 год. 30 хв. на 286 кв.+400 м. автодороги Доманово-Ковель-Чернівці, керуючи автомобілем "Рено" не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та допустив зіткнення з автомобілем "Тойота" державний номерний знак НОМЕР_2, в результаті чого транспортні засоби отримали пошкодження.
Згідно протоколу огляду транспортного засобу марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 від 07.08.2010 року, автомобіль Рено після зіткнення з автомобілем Тойота, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 отримав наступні механічні пошкодження: розбита передня ліва блок фара, деформований бампер передній, розбитий передній лівий покажчик повороту,деформований передній капот,деформоване переднє ліве крило, тріснуте переднє вітрове скло.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи із наступного.
В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з вимогами ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Встановлено, що 07 серпня 2010 року з вини відповідача ОСОБА_2 відбулась дорожньо-транспортна пригоди, в результаті якої автомобіль під керуванням ОСОБА_1 отримав пошкодження на суму 35 041,29 грн.
Вина ОСОБА_2 встановлена постановою судді Тернопільського міськрайонного суду від 19 серпня 2010 року, яка вступила у законну силу,а тому в силу вимог ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Автомобіль марки "Рено", державний номерний знак НОМЕР_1, на момент дорожньо-транспортної пригоди належав на праві власності ОСОБА_6 Відповідач по справі в момент ДТП керував вищезазначеним автомобілем на підставі довіреності, тобто на законних підставах.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що відповідач несе перед позивачем зобов'язання із відшкодування завданої йому матеріальної шкоди у вигляді вартості відновлюваного ремонту транспортного засобу у розмірі 35 041,29 грн., визначено згідно представлених позивачем звітів.
Суд вважає, що оцінка вартості пошкоджень транспортного засобу проведена у відповідності до чинного законодавства оцінювачем, який має відповідне свідоцтво суб'єкта оціночної діяльності та внесений до Державного реєстру оцінювачів, що підтверджується сертифікатом за НОМЕР_5, свідоцтвом №169 від 24.09.1999 року, виданим ОСОБА_5 на право проведення робіт по експертній оцінці майна, посвідченням про підвищення кваліфікації оцінювача НОМЕР_6 від 03.06.2009 року та свідоцтвом про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів за № 771 від 04.11.2003 року.
Оцінка вартості пошкоджень деталей транспортного засобу «Рено»та їх відновлюваного ремонту зазначених у звітах, включає вартість та ремонт тих елементів автомобіля які були пошкодженні під час зіткнення з автомобілем «Вольксваген", державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2,що підтверджується звітами, протоколами огляду транспортного засобу марки «Рено»від 07.08.2010 року, довідками складеними інспектором Дитиняком М.І. від 07.08.2010 року про наявні пошкодження автомобіля «Рено»під час зіткнення з автомобілями марки «Вольксваген" та «Тойота».
Крім того, із пояснень експерта ОСОБА_9 наданих у судовому засіданні встановлено, що такі ушкодження як деформовані панель приладів, кожух рульового управління, дверка пасажира задня, стійка кузова середня права та бризговик лівий передній, що зазначені у звіті про оцінку, однак відсутні у протоколі огляду транспортного засобу марки «Рено»від 07.08.2010 року, виникли внаслідок тих ушкоджень яких автомобіль позивача зазнав внаслідок зіткнення з автомобілем відповідача.
Відповідач та його представник своїми правами на проведення судової трасологічної експертизи щодо розмежування ушкодження не скористались та іншого розрахунку вартості шкоди не навели. Ухвала суду про призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи за клопотання відповідача залишилась без виконання, зокрема, за її неоплатою відповідачем.
З огляду на викладені обставини суд не має достатніх підстав для сумніву у об'єктивності, неупередженості та професійності виконаної спеціалістом ОСОБА_5 оцінки пошкоджень транспортного засобу.
Окрім вартості матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобу, в розмірі 35 041,29 грн., стягненню з відповідача підлягають також понесені позивачем витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1544 грн.,що підтверджується квитанціями про їх оплату за №608 від 01.11.2010 р., №362 від 28.09.2010 року та №8 від 11.01.2012р.
Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Згідно з вимогами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до вимог ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до роз'яснень викладених у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
З урахуванням всіх обставин справи, суд вважає доведеним той факт, що неправомірними діями ОСОБА_2, які призвели до пошкодження майна ОСОБА_1, останньому заподіяно моральну шкоду, яка виражається в моральних переживаннях з приводу настання дорожньо-транспортної пригоди, вимушеними змінами у способі життя та витрачанням часу на пошук можливостей та коштів з метою подолання наслідків пошкодження транспортного засобу.
Разом з тим, суд вважає, що розмір компенсації за завдану йому моральну шкоду позивачем завищений. Найбільш достатньою, необхідною та справедливою, на думку суду, є компенсація за заподіяну шкоду в розмірі 2000 гривень, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача суми сплачених державного мита в розмірі 350 грн. та 8,50 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та 324,08 грн. витрат пов'язаних з переїздом позивача та його представника до іншого населеного пункту, що підтверджується відповідними квитанціями про оплату таких послуг.
Суд не приймає до уваги квитанції про оплати витрат пов'язаних з переїздом позивача до м.Тернополя 28.11.2011 року у розмірі 58,41грн., оскільки в судовому засіданні 28.11.2011 року ні позивач, ні його представник присутні не були.
Що стосується витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн., які поніс позивача під час розгляду справи, суд керується наступним.
Згідно з вимогами ст.84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Положеннями Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» встановлено,що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
В матеріалах справи наявна угода від 04.09.2010 року про надання юридичних послуг, укладена між позивачем та адвокатом ОСОБА_3 та довідка про оплату таких послу у розмірі 1000 грн.
Враховуючи наведені вимоги закону, кількість та тривалість судових засідань у справі, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 1000 грн., оскільки вказаний розмір витрат відповідає граничним розмірам компенсацій встановлених ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Разом з тим суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування позивачу витрат пов'язаних з оплатою послуг експерта в розмірі 880 грн. не підлягаю до задоволення , виходячи із наступного.
В силу вимог ст. 79 ЦПК України до судових витрат, зокрема, належать витрати пов'язані із залученням спеціалістів.
Відповідно до вимог Постанови КМУ від 27 квітня 2006 р. за N 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»оплата послу спеціаліста обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100, тобто виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Загальний розмір виплати не може перевищувати суми, розрахованої за відповідний час виходячи із трикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до роз'яснень викладених у абз.4 п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України за №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»та вимог п.1 Інструкції Про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів затвердженої Постановою КМУ від 1 липня 1996 р. N 710, за свідками, потерпілими, законними представниками потерпілих, понятими, а також експертами, спеціалістами і перекладачами зберігається середня заробітна плата за весь час, затрачений ними у зв'язку з явкою та викликом до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення (далі - орган, який зробив виклик). Крім того, всім зазначеним у цьому пункті особам, якщо виконання їх процесуальних функцій пов'язане з перебуванням за межами населеного пункту постійного проживання, відшкодовуються такі витрати: вартість проїзду до місця виклику і назад, витрати, пов'язані з найманням жилого приміщення, добові.
Зважаючи на вищенаведенні вимоги закону та відсутність в матеріалах справи розміру місячної заробітної плати спеціаліста ОСОБА_5 за останні два календарні місяці роботи, для обчислення середньої заробітної плати, підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат в розмірі 880 гривень, суд не вбачає.
Враховуючи вищенаведенні вимоги закону та встановленні обставини справи суд вважає,що з відповідача на користь позивача слід стягнути завдану матеріальну шкоду у розмірі 35 041 грн. 29коп., 2000 грн. моральної шкоди, 1544 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, 1000 грн. витрат на правову допомогу, 324,08 грн. витрат пов'язаних з переїздом позивача та його представника до іншого населеного пункту, 358, 50 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що він не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем позивача, оскільки вина ОСОБА_2 встановлена постановою судді Тернопільського міськрайонного суду від 19 серпня 2010 року, яка вступила у законну силу та в межах розгляду даної справи доказуванню не підлягає.
Безпідставними також є доводи відповідача щодо недоведеності позивачем факту завдання автомобілю марки «Рено»внаслідок зіткнення з автомобілем «Вольксваген" пошкоджень зазначених у звіті про визначення вартості матеріального збитку внаслідок пошкодження КТЗ від 28 вересня 2010 року, оскільки спростовуються протоколами огляду транспортного засобу марки «Рено»від 07.08.2010 року, довідками складеними інспектором Дитиняком М.І. від 07.08.2010 року про наявні пошкодження автомобіля «Рено», зокрема, під час зіткнення з автомобілями марки «Вольксваген" та «Тойота».
Крім того, відповідачем не представлено, а судом не здобуто будь-яких інших доказів на спростування доводів позивача. Своїм правом на призначення по справі судової автотоварознавчої та трасологічної експертиз відповідач не скористався.
Керуючи наведеним та ст.ст. 10,11,60, 213, 215, 218, 223, 294 ЦПК України та ст.ст.23, 11,66,1167,1187,1188, ЦК України ,суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди на суму 35 041 (тридцять п'ять тисяч сорок одну) грн. 29коп., 2000 грн. моральної шкоди, 1544 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, 1000 грн. витрат на правову допомогу, 324,08 грн. витрат пов'язаних з переїздом позивача та його представника до іншого населеного пункту, 358, 50 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .
Головуюча