Рішення від 28.12.2011 по справі 2-8015/11

28.12.2011 Справа №2-8015/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа за №2-8015/11р.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

28 грудня 2011 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Черніцької І.М.

при секретарі Бурячинській Д.Д.

за участю позивача ОСОБА_1,

його представника ОСОБА_2,

представника органу опіки та

піклування Дунець М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, третьої особи -органу опіки та піклування Тернопільської міської ради про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, третьої особи -органу опіки та піклування Тернопільської міської ради про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом задовольнити

Визнати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням - квартирою за АДРЕСА_2.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 сплачені судовий збір у сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Головуюча

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа за №2-8015/11р.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2011 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Черніцької І.М.

при секретарі Бурячинській Д.Д.

за участю позивача ОСОБА_1,

його представника - ОСОБА_2,

представника органу опіки та

піклування -Дунець М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, третьої особи -органу опіки та піклування Тернопільської міської ради про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_4 та неповнолітнього сина ОСОБА_5 такими, що втратили право на житло в квартирі за АДРЕСА_1.

Позивач вказав, що спірна квартира належить йому на праві особистої приватної власності. У зв'язку із загостренням між ними подружніх відносин, відповідачка із сином у вересні 2010 року залишили квартиру і спочатку переїхали проживати на іншу квартиру в м.Тернополі, а потім виїхали в м.Теребовля до своїх батьків. 11 січня 2011 року шлюб між ними було розірвано у судовому порядку.

Посилаючись на те, що відповідачка із сином не проживають у спірній квартирі з вересня 2010 року, однак відмовляються в добровільному порядку виписатись з квартири, позивач просив задовольнити його позовні вимоги.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, зіславшись на доводи викладені у заяві.

Відповідачка у судове засідання не з'явилась, хоча про час та місце його була повідомлена належним чином. Попередньо не повідомила суд про причини своєї неявки. ОСОБА_4 була присутня у попередньому судовому засідання та позов не визнала.

Представник органу опіки та піклування пояснив, що у вирішенні даного питання покладається на думку суду.

Судом встановлено, що квартира за АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 30 грудня 2004 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу 30 травня 2004 року за № 6166 та зареєстрованого Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 2 січня 2005 року за № 13395, що стверджується договором дарування від 30 грудня 2004 року, реєстраційним написом від 2 січня 2005 року.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 4 червня 1999 року по 11 січня 2011 року, що стверджується рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 11 січня 2011 року про розірвання шлюбу та не заперечується сторонами.

Відповідачка та син ОСОБА_5 зареєстровані у квартирі за АДРЕСА_1, що стверджується довідкою виданою ПП «Перспектива-1»за №297 від 07.09.2011 року.

Як видно з постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 13 грудня 2010 року, затвердженої начальником Тернопільського МВ УМВС в Тернопільській області в процесі проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_4 в період часу з 27.10.2010 року по 08.12.2010 року винесла з квартири спільно придбані з позивачем під час шлюбу меблі та інші речі сімейного вжитку.

Відповідно до акту від 8 вересня 2011 року, складеного комісією ПП "Перспектива-1" в присутності сусідів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також з їх пояснень як свідків допитаних у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не проживають у спірній квартирі з вересня 2010 року і по даний час, і в квартирі не було виявлено їхніх речей.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 25 листопада 2011 року, проведеного службою у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, умов для проживання, у тому числі, для виховання, розвитку та проживання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_2, не створено.

Згідно листа Тернопільського міського району електричних мереж ВАТ "Тернопільобленерго" " від 28 листопада 2011 року квартира за АДРЕСА_1, 25 листопада 2010 року була відключена від енергопостачання в зв'язку з наявністю боргу, який був сплачений позивачем лише 5 вересня 2011 року.

З вересня 2010 року по даний час відповідачі проживають в приватному будинку по АДРЕСА_3, власником якого є ОСОБА_8, батько відповідачки, що визнається сторонами спору. Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов по АДРЕСА_3, проведеного комісією служби у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації 12 грудня 2011 року, встановлено, що у приватному будинку проживають відповідачка, її син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, вітчим ОСОБА_9 Даний будинок складається із чотирьох кімнат, кухні, ванної кімнати, коридора, жила площа 58 кв.м, санітарний стан будинку добрий. Неповнолітній ОСОБА_5 в будинку має власну кімнату.

Згідно довідки Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 від 10.10.2011 року, ОСОБА_5 навчається у четвертому класі Теребовлянської ЗОШ №2.

Позивач ОСОБА_1 з жовтня 2010 року проживає у квартирі своїх батьків по АДРЕСА_4, що стверджується довідкою за №9, виданою ОСББ «Поділля»від 22.12.2011 року та актом №30 від 22.12.2011 року складеного ПП «Перспектива».

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно із вимогами п.п.3,4 ст.29 ЦК місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає, а місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків або одного із них, з ким вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Судом встановлено, що відповідачі у вересні 2010 року виїхали зі спірної квартири, забравши належне їй майно, що стверджується поясненнями позивача, постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 13 грудня 2010 року, затвердженої начальником Тернопільського МВ УМВС в Тернопільській області, з якої вбачається, що ОСОБА_4 винесла зі спірної квартири спільно придбані з позивачем під час шлюбу меблі та інші речі сімейного вжитку у період часу з 27.10.2010 року по 08.12.2010 року.

Той факт, що відповідачі не проживають у спірній квартирі з вересня 2010 року, а також те, що у спірній квартирі речі відповідачів відсутні стверджується також актом обстеження від 8 вересня 2011 року, складеним комісією ПП "Перспектива-1" в присутності сусідів ОСОБА_11 та ОСОБА_7 та актом обстеження житлово-побутових умов від 25 листопада 2011 року, проведеним службою у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, а також поясненнями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Судом встановлено, що неповнолітній син на даний час проживає разом із матір'ю у будинку її батьків, де створено належні умови для його проживання та виховання. ОСОБА_5 навчається у четвертому класі Теребовлянської ЗОШ №2.

Посилання відповідачки на те, що їх відсутність викликана поважними причинами, оскільки позивач чинив їй перешкоди у користуванні житлом у спірній квартирі, суд не приймає до уваги, оскільки дані доводи в судовому засіданні не доведені відповідачкою.

Судом встановлено, що з вимогами про усунення перешкод у користуванні житлом, відповідачка у відповідні органи чи суд не зверталась.

Будь-яких інших доказів того, що вона та син не проживали в квартирі, або були відсутні з поважних причин, відповідачка в судове засідання відповідно до вимог ст.ст.10,11,60 ЦПК України не подала.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини по справі та вимоги ст.405 ЦК України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 та неповнолітнього ОСОБА_5 слід визнати такими, що втратили право на житло в квартирі.

Крім того, в силу вимог ст.88 ЦПК України з відповідачки в користь позивача слід стягнути судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 213, 215, 218,223, 294 ЦПК України, ст.ст. 405 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, третьої особи -органу опіки та піклування Тернопільської міської ради про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом задовольнити

Визнати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням - квартирою за АДРЕСА_2.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 сплачені судовий збір у сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Головуюча-підпис:

Копія вірна

Суддя І.М. Черніцька

Попередній документ
23969630
Наступний документ
23969632
Інформація про рішення:
№ рішення: 23969631
№ справи: 2-8015/11
Дата рішення: 28.12.2011
Дата публікації: 21.05.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням