Провадження:2/1522/8183/12
Справа № 2-5737/11
26 квітня 2012 року
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
Головуючого судді -Домусчі Л. В.
при секретарі -Макаренко Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особина на боці відповідача Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про вселення, зобов'язання не перешкоджати в проживанні, про зміну договору найму житлового приміщення, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення права користування житловим приміщенням, -
У листопаді 2010р. ОСОБА_4, яка діяла в інтересах малолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_1, за участю третьої особи Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну договору найму.
Ухвалою від 05.11.2010р. справу до свого провадження було прийнято суддею Ярош С.В.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.10.2011р. справу до свого провадження було прийнято суддею Домусчі Л.В.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28.10.2011р. провадження в цивільній справі про зміну договору найму було закрито на підставі заяви позивачки ОСОБА_4.
12.01.2012р. на адресу суду з боку ОСОБА_1 до ОСОБА_2 надійшли доповнення до позовних вимог, згідно яких вона просила суд вселити її в квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати в проживанні у даній квартирі, змінити договір найму на житлове приміщення АДРЕСА_1, зобов'язавши Приморську району адміністрацію Одеської міської ради укласти окремий договір найму на жилу кімнату площею 5,94 кв.м з ОСОБА_2, а також окремий договір найму на жилу кімнату площею 10,35 кв.м. з ОСОБА_1
В обґрунтування своїх вимог позивачка посилалася на те, що вселилася в спірну квартиру як член родини, оскільки була дружиною наймача. Після розлучення відповідач почав перешкоджати її у проживанні у квартирі, змінив замки, викинув всі особисті речі, не впускає у квартиру. Щодо зміни договору найму, позивачка пояснила, що при заявлені таких вимог вона виходила з того що житлова кімната поділена на дві кімнати, та з порядку користування квартирою, який вже склався. При цьому вона пояснила що ніяких дозволів на таке перепланування не має.
30.01.2012р. на адресу суду з боку відповідача надійшла зустрічна позовна заява, згідно якої ОСОБА_2 просив суд визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування приміщенням та зняти її з реєстрації.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 посилався на те, що ОСОБА_1 вчиняє противоправні дії відносно нього, що підтверджується відповідними матеріалами, на те, що є йому посторонньою особою.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.01.2012р. зустрічний позов було об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2012р. позовні вимоги ОСОБА_2 про зняття з реєстрації ОСОБА_1 були залишені без розгляду, на підставі заяви ОСОБА_2
У судовому засіданні позивачка за первинним позовом ОСОБА_1, підтримала вимоги та просила суд їх задовольнити з підстав викладених у позові та заперечувала проти задоволення зустрічної позовної заяви з підстав її необґрунтованості.
Відповідач за первинним позовом, ОСОБА_2, у судовому засіданні заперечував проти задоволення первинного позову з підстав його необґрунтованості та просив суд задовольнити зустрічні вимоги з підстав викладених у позові. При цьому він не заперечував щодо факту зміни замків в квартирі та встановлення додаткової залізної решітки , не впускання в квартиру відповідачки та робітників міліції.
Третя особа-представник Приморської районної адміністрації Одеської міської ради у судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про дату та час розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив. У минулих судових засіданнях представник заперечував проти задоволення позовних вимог, щодо зміни договору найму житлового приміщення.
Враховуючи відсутність представника Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, повідомленого належним чином, суд в порядку ч.2 ст.169 ЦПК України вирішує розглядати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Суд вислухавши пояснення позивача та відповідача, свідка ОСОБА_4, вививши матеріали справи, та відмовні матеріали №1384,2039,4414 за 2009р., №856,2978,3216,3488,5593 за 2010р., доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.07.1990р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. Згідно рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.08.2009р. по справі №2/8658/09 (а.с.10), шлю між сторонами було розірвано.
Згідно довідки про склад сім'ї від 05.01.2012р. вбачається, що ОСОБА_1 з 21.09.1990р. зареєстрована як дружина у квартирі АДРЕСА_1 м. Одеси, наймачем якої виступає ОСОБА_2 Квартира не приватизована.(а.с.29).
Згідно ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім'ї.
Таким чином суд доходить до висновку, що з часу реєстрації у зазначеній квартирі ОСОБА_1, як член родини наймача, набула права користування квартирою на рівні з наймачем, ОСОБА_2
З матеріалів справи вбачається, що з 2009р. ОСОБА_2 почав перешкоджати ОСОБА_1 у користуванні квартирою, що виразилося у зміні замків на дверях, викиданні особистих речей ОСОБА_1, постійних сварках, фізичному перешкоджанні у доступі до приміщення, пошкодженні системи опалення, водопостачання, побитті позивачки, що підтверджується Актом від 28.04.2011р. (а.с.31), Актом від 08.04.2009р. (а.с.34), Заявою від 08.04.2009р. (а.с.35), Актом від 04.05.2009р. (а.с.36), Актом від 31.03.2009р. (а.с.37), Актом від 19.03.2009р.
Також з листів ПортоФранківського РВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 20.03.2009р. ,12.06.2009р, 08.08.2009р., листа ГУ ГУМВС України в Одеській області від 18.05.2010р.(а.с.55) вбачається, що прийняті рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 на підставі його заяв, та про проведення з нею профілактичної розмови.(а.с.52-54).
Згідно відмовних матеріалів матеріали №1384,2039,4414 за 2009р., №846,2978,3216,3488,5593 за 2010р., Портофранківського ВВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області вбачається, що постановою від 25.03.2009р., від 30.04.2009р., від 14.09.2009р.,від 12.07.2010р. за заявою ОСОБА_1 відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно неправомірних дій ОСОБА_2
Враховуючи перешкоди з боку ОСОБА_2, ОСОБА_1 змушена була переїхати до сусідки ОСОБА_6, що підтверджується Актом від 28.04.2011р. (а.с.32)
зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 не впускає ОСОБА_1 в спірну квартиру.
Також в суді не знайшли свого підтвердження заяви ОСОБА_2 щодо постійного проживання ОСОБА_1 у своєї дочки ОСОБА_4, яка в судовому засідання як свідок підтвердила про неприязливі стосунки між сторонами та те, що відповідач викинув речі її матері на двір та потім змінив замки в квартирі. При цьому вона зазначила що позивачки у неї не проживає, а проживає у сусідки по дому.
Не погоджуючись з проживання ОСОБА_1 у вказаній квартирі ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про позбавлення права користування житловим приміщенням в порядку ст.ст. 72, 107 ЖК України.
Відповідно до ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно п.10 Постанови Пленум Верховного Суду «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 Житлового кодексу України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк
Згідно ст. 107 ЖК України, наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї в будь-який час розірвати договір найму. У разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Таким чином, для застосування до спірних правовідносин положень ст. 107 ЖК України, ОСОБА_2 повинен був довести суду, що ОСОБА_1 вибула добровільно на постійне місце проживання в інше жиле приміщення або населений пункт.
Проте, Позивач за зустрічним позовом, не надав суду жодних доказів, щодо добровільного звільнення ОСОБА_1 приміщення та постійного проживання за іншою адресою.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
З матеріалів справи навпаки вбачається, що ОСОБА_7 звільнила вказану квартиру не добровільно, а змушено, проти своєї волі, внаслідок перешкоджання з боку ОСОБА_2 у зв'язку з чим суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, про позбавлення ОСОБА_8 права користування житловим приміщенням слід відмовити.
Враховуючи рівні права позивачки та відповідача, за первинним позовом, на користування квартирою АДРЕСА_1 в порядку ст. 64 ЖК України, про що детально судом зазначалося раніше, враховуючи перешкоджання з боку ОСОБА_2, суд доходить висновку, про обґрунтованість позовних вимог, щодо вселення ОСОБА_1, та зобов'язання ОСОБА_2 не перешкоджати в проживанні в квартирі АДРЕСА_1 м. Одеси.
У той же час суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_8, щодо зміни договору найму житлового приміщення у зв'язку з наступних підстав.
Згідно п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» відповідно до ст. 104 ЖК суд має право задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає: на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менший за встановлений для надання одній особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЖК України член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.
Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.
Відповідно до ст. 47 ЖК України норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.
Згідно постанови виконавчого комітету Одеської обласної Ради народних депутатів та Президії обласної ради професійних спілок № 378 від 17 вересня 1991 року рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в м. Одесі становить 8, 50 кв.м.
Тобто укладення з наймачем або членом його сім'ї окремого договору найму можливе лише за наявністю умов, передбачених у ч. 1 ст. 104 ЖК України.
Як вбачається з довідки за ф.№1 від 05.01.12р. (а.с.29) спірна квартира складається з однієї житлової кімнати пл..21,16 кв.м. При цьому сторони не заперечували факт самовільного встановлення перегородки, та поділу кімнати на дві площею 5,94 кв.м. та 10,35 кв.м.
З урахуванням вищезазначених обставин, виділення відповідачу за первинним позовом житлової кімнати площею 5,94 кв.м, не буде відповідати вимогами житлового законодавства та суттєво порушть його житлові права.
Враховуючи викладене і керуючись ст. 61, 63, 64, 71, 72, 107,104, ЖК України, ст.ст. 11, 60,61,88 ч.3, 169,208, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи на боці відповідача Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про вселення, забов'язання не перешкоджати в проживанні, про зміну договору найму житлового приміщення - задовольнити частково.
Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 в проживанні в квартирі АДРЕСА_1.
В іншій частині позовних вимог-відмовити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення права користування житловим приміщенням-відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення., згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси Домусчі Л.В.
26.04.2012