Справа № 2/1522/12725/11
Провадження № 2/1522/739/12
25.04.2012 року
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого-судді -Абухіна Р.Д.,
за участю секретарів -Добрянської О.О., Лахматової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 -«Про стягнення боргу за договором позики», -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики, по якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 75374,50 грн.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не погодився з вимогами про стягнення з нього судового збору.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши доводи та поясненням представника позивача, часткове визнання позову відповідачем, з урахуванням вимог діючого цивільного законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Враховуючи викладене та виходячи із змісту ст.ст. 1046, 1047 ЦК України, договір позики є реальним договором та вважається укладеним у момент передачі грошей або речей. Момент укладання договору позики збігається з моментом передання грошей позичальнику. Розписка це доказ, який підтверджує передачу та одержання грошей. Тобто для реального правочину необхідна домовленість сторін і передача речі, які повинні бути зазначені в розписці.
В судовому засіданні представник позивача повідомив, що ОСОБА_1 в якості позики передала ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 67500 гривен.
На підтвердження укладення договорів позики та отримання вказаних грошових коштів ОСОБА_2, представник позивача надав суду письмову розписку від 25 травня 2010 року з визначенням розміру позиченої грошової суми в розмірі 67500 грн. та строком його повернення 25 грудня 2010 року (а.с.8) та пояснив, що зобов'язання з боку ОСОБА_2 щодо повернення боргу не виконані.
Зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема договорів та інших правочинів (ч.2 ст. 509 ЦК України).
Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем обов'язків щодо повернення грошей в установлені договорами строки.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що відповідає положенням ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як встановлено ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому суд може захистити право або інтерес способом, встановленим законом або договором.
Представник позивача в судовому засіданні просив суд стягнути суму боргу за договором позики з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми.
За змістом вимог ст.ст. 612, 625 ЦК України, право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, що передбачений матеріальним законом і полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування запозиченими грошима, що мали б бути у встановлений договором (розпискою) строк повернуті кредиторові.
Несплачена сума боргу не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України.
На підставі зазначених норм і рекомендацій Верховного Суду України № 62-97 р. від 03.04.1997 року відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, сума боргу, яку ОСОБА_2, зобов'язаний сплатити на користь ОСОБА_1 складатиме:
за розрахунком заборгованості за договором позики в період з 25.12.2010 р. по 05.12.2012 р. з урахуванням коефіцієнту індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми
Сума боргу (грн..)Індекс інфляції за періодСума заборгованості З урахуванням інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу
67500104.2703352835
Інфляційне збільшення суми боргу розраховується за формулою: С. інфл. = С х ІІср., де С -сума боргу; ІІср.- середній індекс інфляції і сума боргу з врахуванням індексу інфляції розраховується за формулою: С заг. = С + С інфл., де С -сума боргу; С інфл. - інфляційне збільшення суми боргу.
Таким чином інфляційне збільшення суми боргу складає 2835 грн.
3% річних від простроченої суми складає 2025 грн.
З розрахунку: 67500,00 грн. (розмір позики) +2835,00 грн.(інфляційне збільшення) + 2025,00 грн. (3% річних) = 72360,00 грн. (розмір заборгованості).
Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачу суму заборгованості за розпискою від 25.05.2010 р. -72360,00 грн.
Згідно ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать: витрати на правову допомогу, витрати сторін та їх представників, що пов'язані із явкою до суду, витрати, пов'язані із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Позивачем були понесені витрати, пов'язані з судовим розглядом справи: оплата судового збору у розмірі 214,60 грн. за задоволенні клопотання про витребування доказів, що підтверджується наявними у справі квитанціями (а.с.20,22).
За таких обставин, суд вважає можливим задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1, так як вони є обґрунтованим та знайшли своє підтвердження при розгляді справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 610, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 7, 8, 10, 15, 26, 33, 58, 60, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 -«Про стягнення боргу по договору позики»- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1:
- суму боргу за договором позики -67500 (шістдесят сім тисяч п'ятсот) гривень;
- три відсотки річних - 2025 (дві тисячі двадцять п'ять) гривень;
- індекс інфляції -2835 (дві тисячі вісімсот тридцять п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 214, 60 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 723 гривні 60 копійки.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду Одеської області через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Абухін Р.Д.