Справа №2-1531/11
Н.п. № 2/1522/1790/12
24 квітня 2012 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.
при секретарі Міневич Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" в особі Одеської філії АБ „Брокбізнесбанк", третя особа Національний банк України про визнання дій незаконними та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" в особі Одеської філії АБ „Брокбізнесбанк" та просила визнати недійсними кредитні договори № 196/2006 та № 197/2006 від 09.03.2006 р. та іпотечний договір № 532 від 09.03.2006 р.
В подальшому позивачка уточнила позовні вимоги та просить визнати незаконними дії працівників АБ „Брокбізнесбанк", які привели до підписанні договорів з порушенням законодавства України, не надання повної і достовірної інформації щодо банківського продукту та порушення прав споживача при укладанні договорів.
При цьому посилається на те, що 09.03.2006 р. між нею та відповідачем було укладено кредитний договір № 196/2006, відповідно до якого їй було надано кредит в розмірі 19 680 доларів США, а також кредитний договір № 197/2006, відповідно до якого їй було надано кредит в розмірі 19 720 доларів США. Дані договори були укладені з порушенням Закону України „Про захист прав споживачів", а саме банком їй не надана повна і достовірна інформація про банківський продукт. Її як споживача повинні були повідомити, що видані банком грошові кошти не можна використовувати для розрахунку на території України та при обміні видану в кредит іноземну валюту треба було обмінювати і втрачати частину грошей при обміні.
Представник Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" звернувся до суду з зустрічним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами № 196/2006 та № 197/2006 від 09.03.2006 р. в загальному розмірі 211 161,43 гривень, а також судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.
При цьому посилається на те, що 09.03.2006 р. між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 197/2006, відповідно до якого останній було надано кредит в розмірі 19 720 доларів США зі сплатою 14,5% річних з кінцевим терміном повернення 09.03.2011 р., а також кредитний договір № 196/2006, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 19 680 доларів США зі сплатою 14,5% річних з кінцевим терміном повернення 09.03.2011 р. Банк свої зобов'язання за договором виконав надавши ОСОБА_1 кредит. ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконала внаслідок чого в неї виникла заборгованість за кредитним договором № 197/2006 в розмірі 11 981,22 доларів США та 10 149,41 гривень та за кредитним договором № 196/2006 в розмірі 11 914,76 доларів США та 10 138,10 гривень, а всього 23 895,98 доларів США та 20 287,51 гривень.
Представник позивачки в судовому засіданні уточнений позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити, зустрічний позов Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" не визнала, вважає його необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню з підстав викладених в своєму позові.
Представник відповідача Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" позов ОСОБА_1 не визнав, вважає його необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню, позов банку підтримав та просив його задовольнити.
Представник третьої особи Національного банку України в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, згідно якої просить розглянути справу за його відсутністю, а також надіслав суду письмові пояснення, згідно яких вважає позов ОСОБА_1 таким, що не підлягає задоволенню.
Вислухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_1, представника відповідача Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк", дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в позові ОСОБА_1 слід відмовити, а зустрічний позов Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.03.2006 року між Акціонерним банком „Брокбізнесбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 197/2006, згідно якого останній було надано кредит в розмірі 19 720 доларів США зі сплатою 14,5% річних з кінцевим терміном повернення 09.03.2011 р.
Також 09.03.2006 року між Акціонерним банком „Брокбізнесбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 196/2006, згідно якого останній було надано кредит в розмірі 19 680 доларів США зі сплатою 14,5% річних з кінцевим терміном повернення 09.03.2011 р.
(а.с. 19-26)
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами № 197/2006 та № 196/2006 від 09.03.2006 р. між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір № 532 від 09.03.2006 р., предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_1.
(а.с. 28-33)
Як вбачається з заяви на видачу готівки № 02 від 10.03.2006 р. ОСОБА_1 отримала за кредитним договором № 197/2006 19 720 доларів США, що еквівалентно 99 586 гривень, та згідно заяви на видачу готівки № 03 від 10.03.2006 р. ОСОБА_1 отримала за кредитним договором № 196/2006 19 680 доларів США, що еквівалентно 99 384 гривень.
(а.с. 72-73)
Таким чином банк виконав свої зобов'язання за кредитними договорами № 196/2006 та № 199/2006 від 09.03.2006 р.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 тривалий час виконувала умови кредитних договорів № 196/2006 та № 197/2006 від 09.03.2006 р., про що свідчать відповідні платіжні доручення.
Відповідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже підписавши кредитні договори № 196/2006 та № 197/2006 від 09.03.2006 р. ОСОБА_1 погодилася з їх умовами.
Згідно ч.2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність" передбачено банківські операції, які здійснюються банком на підставі банківської ліцензій, і, зокрема, операції з валютними цінностями.
Публічне акціонерне товариство „Брокбізнесбанк" має банківську ліцензію № 138 видану Нацбанком України 03.12.2001 р., згідно якої має право здійснювати операції з іноземною валютою.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином внаслідок порушення ОСОБА_1 вищевказаних вимог закону та невиконання взятого зобов'язання банк не в змозі у повному обсязі розпоряджатися своїми грошима та отримати нараховані відсотки, а також враховуючи те, що позивачка добровільно підписала вищезазначені кредитні договори та тривалий час договори нею виконувалися, тому у відповідності до ст. 623 ЦК України, в позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" в особі Одеської філії АБ „Брокбізнесбанк", третя особа Національний банк України про визнання дій незаконними слід відмовити, задовольнивши позов Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Як вбачається з довідки банку офіційний курс НБУ гривні до долару США станом на 24.04.2012 р. склав: 798,77 гривень за 100 доларів США.
Таким чином на користь Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" слід стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами № 196/2006 та № 197/2006 від 09.03.2006 р. в загальному розмірі 211 161,43 гривень.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 слід стягнути на користь банку судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 611, 612, 623, 625, 627, 1054 ЦК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" в особі Одеської філії АБ „Брокбізнесбанк", третя особа Національний банк України про визнання дій незаконними відмовити.
Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" заборгованість за кредитними договорами № 196/2006 та № 197/2006 від 09.03.2006 р. в загальному розмірі 211 161,43 гривень, а також судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень, а всього стягнути 212 891,43 (двісті дванадцять тисяч вісімсот дев'яносто одна грн. 43 коп.) гривень.
Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
24.04.2012