Справа № 2-3201/11
Провадження номер 2/1522/5160/12
25 квітня 2012 року Приморський районний суд м.Одеси у складі:
головуючої судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Соболевій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «ПІК», ОСОБА_2 про визнання дійсними договірні правовідносини, визнання права власності, визнання недійсним договору, визнання недійсним свідоцтва про власності, стягнення коштів, -
07.11.2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «ПІК»про зобов'язання ЗАТ «ПІК»видати йому другий екземпляр договору інвестування будівництва квартири АДРЕСА_1 зобов'язання ЗАТ «ПІК»прийняти у ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 128 471, 84 гривні для інвестування будівництва квартири №38, загальної площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 та визнання права власності на квартиру №38, загальної площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1.
22.11.2010 року ОСОБА_1 доповнив позовні вимоги зокрема відновленням позовної давності на визнання недійсним договору та визнання недійсним договір №42 від 06.01.2006 року про інвестування будівництва квартири №38, загальної площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2, а також просить визнати недійсним свідоцтво про власності на квартиру №38, загальної площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1., на ім'я ОСОБА_2 від 24.06.2010 року.
29.02.2012 року позивач уточнив свої позовні вимоги та просив їх викласти у наступному:
- визнати дійсними договірні правовідносини від 28.12.2005 року між ЗАТ «ПІК»та ОСОБА_1 з приводу інвестування на етапі будівництва квартири №38, загальної площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1.
- визнати за ним право власності на квартиру №38, загальної площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1.
- визнати недійсним договір №42 від 06.01.2006 року про інвестування будівництва квартири №38, загальної площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2;
- визнати недійсним свідоцтво про власності на квартиру №38, загальної площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1., на ім'я ОСОБА_2 від 24.06.2010 року.
- відшкодувати решту коштів виходячи з висновку судово-будівельної технічної експертизи ОНДІСЕ №807 від 28.05.2010 року у розмірі 147 414 гривень.
Від позовних вимог про зобов'язання ЗАТ «ПІК»видати йому другий екземпляр договору інвестування будівництва квартири №38, загальної площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1, зобов'язання ЗАТ «ПІК»прийняти у ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 128 471, 84 гривні для інвестування будівництва квартири №38, загальної площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 -позивач відмовився.
Сторони у судове засідання з'явились.
Позивач та представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача заперечували проти задоволення позову та просили в його задоволенні відмовити.
Суд, заслухавши думку сторін, вивчив матеріали справи, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступного:
Встановлення факту укладення договору пов'язується з фактичними діями його сторін, спрямованими на укладення договору, з урахуванням таких норм:
1) загальних вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України та ч. 2 ст. 180 ГК України, якими факт укладення будь-якого договору ставиться у залежність від досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору;
2) вимог інших норм ЦК України та ГК України, в яких визначено окремі випадки, коли правочин вважається вчиненим, а договір -укладеним, зокрема:
а) вимог абз. 2 ч. 1 ст. 207 ЦК України, згідно з яким правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку;
б) вимог ч. 1 ст. 181 ГК України, відповідно до якої допускається укладення господарського договору у спрощений спосіб, і відповідно такий договір вважається укладеним, якщо воля сторін до його укладення виражається шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ст.638 ЦК України встановлює, що договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягнули згоди по всім суттєвим умовам угоди.
Суттєвими умовами угоди являються умови про предмет угоди, умови визначені законом як суттєві, або такі що являються необхідними для угод даного виду, а також ті умови, відносно яких по заяві хоча б однієї з сторін повинно бути досягнуто згоду.
Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Відповідно до ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Позивачем надано до суду квитанцію до прибуткового касового ордеру №629 від 28.12.2005 року, згідно якої у ОСОБА_3 головним бухгалтером та касиром ЗАТ «ПІК»прийнято 25 250 гривень у якості інвестування житла.
Також матеріалах справи є лист журналу обліку платежів, що надходили до ЗАТ «ПІК», завірений печаткою ЗАТ «ПІК»та підписом головного бухгалтеру ОСОБА_4, згідно якого 28.12.2005 року було виписано 4 квитанції до прибуткового касового ордеру, зокрема 628, 629, 630, 631, у тому числі на ім'я ОСОБА_3 на суму 250 250 гривень як інвестиційна діяльність.
Згідно із Законом України «Про інвестиційну діяльність»держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб'єктів.
Умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством встановлено умови, що погіршують становище суб'єктів або обмежують Їх права. Державні органи та їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності, крім випадків, коли таке втручання допускається чинним законодавством і здійснюється в межах компетенції цих органів та посадових осіб.
Ніхто не має права обмежувати права інвесторів у виборі об'єктів інвестування, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, прийнявши від ОСОБА_1 грошові кошти у якості інвестування житла ЗАТ «ПІК»прийняло на себе зобов'язання передати об'єкт інвестиційної діяльності. Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.
У ході розгляду справи встановлено, що у даному випадку об'єкт інвестиційної діяльності була квартира №38, загальної площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1.
Ці відомості підтверджуються допитом свідків ОСОБА_5, яка підтвердила факт інвестування саме квартири №38 загальної площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1, свідка ОСОБА_4, яка підтвердила факт отримання ЗАТ «ПІК»грошових коштів від ОСОБА_3 у якості інвестування житла, допитом свідка ОСОБА_6, який підтвердив факт укладення договору інвестування квартири №38, загальної площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ЗАТ «ПІК», а також обвинувальним висновком по кримінальної справі відносно ОСОБА_7 за ст. 382 КК України.
Відповідно до висновку судової-будівельної технічної експертизи ОНДІСЕ №807 від 28.05.2010 року ринкова вартість квартири №38 загальної площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 станом на 28.12.2005 року складає 172 664 грн.
З урахуванням первісного внеску ОСОБА_1 у розмірі 25 250 гривень, необхідно стягнути з ОСОБА_1 решту коштів виходячи з висновку судово-будівельної технічної експертизи ОНДІСЕ №807 від 28.05.2010 року у розмірі 147 414 гривень на користь ЗАТ «ПІК»
Суд також вважає, що потрібно визнати недійсним договір №42 від 06.01.2006 року про інвестування будівництва квартири №38, загальної площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 та визнати недійсним свідоцтво про власності на квартиру №38, загальної площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1., на ім'я ОСОБА_2 від 24.06.2010 року за наступними підставами:
Недійсний правочин - це правочин, що не відповідає вимогам закону. Він породжує не ті права і обов'язки, яких бажали його учасники, а правові наслідки, котрі прямо передбачені у законі. Правочин повинен відповідати низці вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України.
Договір №42 від 06.01.2006 року про інвестування будівництва квартири №38, загальної площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 на укладений ім'я директора ЗАТ «ПІК»ОСОБА_2 з засновником ЗАТ «ПІК»ОСОБА_7 але ж такого права засновнику укладати господарські договори Статутом ЗАТ «ПІК»не передбачено. Зокрема відповідно розділу 14 Статуту ЗАТ «ПІК»директор підписує від імені Товариства договори та інші документи які стосуються діяльності товариства.
Крім того, ОСОБА_2 вже з 28.12.2005 року повинен був знати, що вказана квартира проінвестована ОСОБА_1, а також з 13.11.2008 року на підставі ухвали суду знаходилась під арештом, тому він як посадова особа ЗАТ «ПІК»не мав право отримувати свідоцтво про право власності на квартиру №38, загальної площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1., на ім'я ОСОБА_2 від 24.06.2010 року.
У зв'язку з невиконанням ухвали суду від 13.11.2008 року посадовими особами ЗАТ «ПІК»була порушена кримінальна справа за ст.382 КК України яка з обвинувальним висновком направлена до суду.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 10,11,60,154,209,212-215,218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 -задовольнити.
Визнати дійсним правочин від 28.12.2005 року укладений між ЗАТ «ПІК»та ОСОБА_1 з приводу інвестування на етапі будівництва квартири №38, загальною площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру №38, загальної площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1.
Визнати недійсним договір №42 від 06.01.2006 року про інвестування будівництва квартири №38, загальною площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2.
Визнати недійсним свідоцтво про власності на квартиру №38, загальною площею 53,11 кв.м. у будинку АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_2 від 24.06.2010 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «ПІК»(05467033 вул.Одеське-Миколаївське шоссе, 34, смт.Нови Біляри, Комінтернівського району Одеської області, 67750) грошові кошті у розмірі 147 414 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особам які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення -протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя 25.04.2012