13 квітня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Ткачук О.О.
суддів Комлевої О.С., Ісаєвої Н.В.
при секретарі Султановій Ю.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договорами позики, відсотків та моральної шкоди,
встановила:
У вересні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 24 січня 2008 року в розмірі 203 600 гривень 00 копійок, суму боргу за договором позики від 01 лютого 2008 року в розмірі 20 320 гривень 00 копійок, суму боргу за договором позики від 26 лютого 2008 року в розмірі 30 540 гривень 00 копійок, та три відсотка щомісяця за вказаними договорами позик за увесь період до моменту ухвалення рішення, а також понесені нею судові витрати у розмірі 3 500 гривень. Також позивачка просила стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50 000 тисяч гривень.
Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що відповідач позичив у неї вказані грошові кошти у зазначених розмірах під три відсотка щомісяця, про що були укладені договори позики відповідно до чинного законодавства в письмовій формі. Строк виконання зобов'язання, встановлений за домовленістю сторін, сплив, але відповідач по цей час не повернув суму боргу та передбачені умовами договорів відсотки. Завдану моральну шкоду позивачка обґрунтовувала погіршенням стану здоров'я, нервовим зривом, пов'язаним зі страхом втратити свої кошти, необхідністю консультацій з юристами.
У судовому засіданні суду першої інстанції позивачка підтримала заявлені позовні вимоги.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково.
На дане рішення була принесена апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, стягнення на її користь з ОСОБА_1 суми грошових коштів у розмірі 254 460 грн.
Справа №22ц-1892/2011 р. Головуючий у І-ї інстанції
Шепітко І.Г.
Категорія:30 Доповідач: Ткачук О.О.
Заслухавши доповідача, яка доповіла зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні встановлено, що відповідач тричі отримував від позивачки грошові кошти: за договором позики від 24.01.2008 року - грошові кошти в розмірі 203 600 (двісті три тисячі шістсот) гривень 00 копійок строком на два місяці із зобов'язанням повернути 24.03.2008 року всю суму, сплачуючи щомісяця винагороду в розмірі трьох відсотків щомісяця; за договором позики від 01.02.2008 року - грошові кошти в розмірі 20 320 (двадцять тисяч триста двадцять) гривень 00 копійок строком на два місяці з зобов'язанням повернути 02.04.2008 року всю суму, сплачуючи щомісяця винагороду в розмірі трьох відсотків щомісяця; за договором позики від 26.02.2008 року - грошові кошти в розмірі ЗО 540 (тридцять тисяч п'ятсот сорок) гривень 00 копійок строком на два місяці із зобов'язанням повернути 24.04.2008 року всю суму, сплачуючи щомісяця винагороду в розмірі трьох відсотків щомісяця; що підтверджується власноруч ними розписками відповідача (а.с.8-10).
Строк повернення коштів, що був встановлений сторонами при укладені договорів, сплив, але по цей час відповідач борг не повернув, сплату передбачених умовами договору відсотків не здійснював.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розписок відповідача, договорами позики було встановлено, що грошові кошти боржнику давалися позивачкою у борг строком на два місяці з виплатою - 3% щомісячно, як винагороду, а не плату за прострочення повернення суми боргу.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія не погоджується с висновком суду першої інстанції що підлягають задоволенню вимоги позивачки про стягнення передбачених договором трьох відсотків від кожної суми, за прострочені 34 місяці.
Виходячи з умов договорів позики 3% щомісячно, як винагороду, можна стягнути по кожній угоді тільки за 2 місяці, як це передбачено договорами. За прострочення повернення боргу у 32 місяці необхідно стягнути 3% річних від суми боргу, як це передбачено законом, оскільки у договорах позики інше не встановлено.
На момент розгляду справи у суді першої інстанції : із суми боргу 203600,00 - 3% в місяць становить 6108 гривень, тому за два місяці в якості винагороди підлягає стягненню 12 216 грн., а решту - за 2 роки і 8 місяців - 3% річних, що складає 12723 грн.; із суми боргу 20320,00 - 3% в місяць становить 609,60 гривень, тому за два місяці в якості винагороди підлягає стягненню 1219 грн. 20 коп., а решту за 2 роки 8 місяців - 3% річних, що складає 3 251 грн. 20 коп.; із суми боргу 30234 грн. - 3% в місяць становлять 916 грн. 20 коп., тому за два місяці в якості винагороди підлягає стягненню 1832 грн. 40 коп., а решту за 2 роки 8 місяців - 3% річних, що складає 4 886 грн. 40 коп.
Вищевказані суми підлягають стягненню.
В частині стягнення моральної шкоди суд першої інстанції вірно відмовив у позові і у цій частині рішення суду не оскаржувалось.
Крім того, з відповідача підлягає стягненню 1649 гривень судового збору як різниця між сумою, яка підлягає оплаті - 1% від ціни позову, але не більше 1700 гривень, та сумою, сплаченою позивачкою при зверненні до суду - 51 гривня.
, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. п.4 ч.1 ст.309, 313, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Суворівського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2010 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу - 254 154 ( двісті п'ятдесят чотири тисячі сто п'ятдесят чотири грн..), 14257 ( чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 60 коп. - 3% винагороду за надання у борг грошових коштів, та 20 860( двадцять тисяч вісімсот шістдесят ) грн. 60 коп. - 3% річних за прострочення повернення боргу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору, та інформаційно - технічного забезпечення 1681 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1649 грн.
В іншій частині у позові відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено на протязі двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Головуючий підпис О.О. Ткачук
Судді підпис О.С. Комлева
підпис Н.В. Ісаєва
З оригіналом згідно. Суддя О.О. Ткачук