Іменем України № 1102/249/2012
№пр. 1/1102/27/2012
19 квітня 2012 року Вільшанський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого -судді Галицького В.В.,
із секретарем Лалаян А.С.,
за участю прокурора Топонар Н.С.,
потерпілого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Вільшанка Кіровоградської області кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Свалява Закарпатської області, громадянина України, із неповною-середньою освітою, не одруженого, не працює, проживає у с. Сухий Ташлик, Вільшанського району, Кіровоградської області, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України;
ОСОБА_2 вчинив необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Вказаний злочин вчинено за наступних обставин.
ОСОБА_2 8 жовтня 2011 року близько 16 години, перебуваючи біля території свого домоволодіння, що розташоване в с. Сухий Ташлик, в ході розмови з ОСОБА_1 на ґрунті виниклих неприязних відносин, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг це зробити, схопив ОСОБА_1 під руку та повалив на землю. В результаті чого ОСОБА_1 впав на правий бік, а ОСОБА_2 продовжуючи свої злочинні дії, впершись коліном в груди ОСОБА_1 і притримуючи його ліву руку, наніс йому три удари в обличчя. В результаті злочинних дій ОСОБА_2, ОСОБА_1 заподіяні наступні тілесні ушкодження: розрив акроміально-ключичного суглобу з права із вивихом акроміального кінця правої ключиці. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 16 від 12.03.2012 року, дані ушкодження могли бути заподіяні як при падінні на вказане плече, так і при ударі в район плечового суглобу і відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які потягли за собою тривалий розлад здоров'я більше чим на 21 день.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винну в скоєнні злочину, передбаченого ст. 128 КК України визнав частково і показав, що 08.10.2011 року приблизно біля 14 години йому зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_1 та запитав чи є у нього вдома дівчина на ім'я ОСОБА_3, яка товаришує з його старшою сестрою. Він відповів що ОСОБА_3 у нього в дома не має, але ОСОБА_1 йому не повірив і почав йому погрожувати. ОСОБА_1 сказав, що зараз прийде і розбереться з ним та щоб він його чекав. Близько 16 години він знаходився у себе в дворі. На вулицю біля його домоволодіння прийшли ОСОБА_1 з ОСОБА_4. ОСОБА_1 покликав його до себе на вулицю. Коли він вийшов, то в ході розмови ОСОБА_1 запитував у нього знову про ОСОБА_3 і про його старшу сестру ОСОБА_9. Він відповів що ані ОСОБА_9, ані ОСОБА_3 у них в дома не має. Далі ОСОБА_1 почав його штовхати кулаком в плече. Коли ОСОБА_1 наніс йому удар двома кулаками в область грудної клітки, то він в цей час схопив його за праву руку і заломавши її повалив ОСОБА_1 на землю, який впав на праву сторону. Коли ОСОБА_1 лежав на правій стороні, то він тримаючи його за ліву руку, наніс останньому кулаком три удари в обличчя. Потім на вулицю до них вибіг його батько, який розборонив їх і забрав його в двір. Вину свою в скоєному злочині він визнає частково, так як ОСОБА_1 перший спровокував його на бійку, а він оборонявся від його нападів, проте не заперечує проти того, що повалив потерпілого на землю і в результаті падіння ОСОБА_1 отримав вищевказані травми.
Незважаючи на часткове визнання вини підсуднім ОСОБА_2, його вина повністю підтверджується зібраними по справі та дослідженими у судовому засіданні доказами.
Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 08.10.2011 року близько 14 години він розпивав спиртні напої в барі-магазині ЧП «ОСОБА_10»разом з ОСОБА_4. Він згадав, що його прохав житель с. Сухий Ташлик ОСОБА_3, щоб він коли побачить його доньку на ім'я ОСОБА_3, передав їй щоб вона йшла до дому. Він знаючи, що ОСОБА_3 може проживати у ОСОБА_2, зателефонував йому і запитав у нього чи ОСОБА_3 в нього вдома. ОСОБА_2 відповів що так, а коли він йому сказав, щоб він передав ОСОБА_3 щоб та йшла до дому, то ОСОБА_2 почав на його адресу висловлюватися нецензурною лайкою. Після чого, він розгнівавшись на ОСОБА_2 вирішив піти до нього і розібратись. До ОСОБА_2 він пішов разом з ОСОБА_4. Коли проходив повз домоволодіння ОСОБА_2, то побачивши його в дворі покликав його на вулицю. Коли ОСОБА_2 вийшов, то у них розпочалась сварка. Після чого він намагався розпочати бійку кидаючись на ОСОБА_2 з кулаками, так як був в стані алкогольного сп'яніння і у нього були неприязні відносини з останнім. ОСОБА_2 в ході сварки несподівано для нього схопив його за праву руку і повалив його на землю, в результаті чого він впав на правий бік, а ОСОБА_2 в свою чергу розпочав йому наносити удари кулаком лівої руки по обличчю. Сівши на нього зверху, ОСОБА_2 наніс йому приблизно три удари. Далі з двору вийшов батько ОСОБА_2, який відтягнув від нього ОСОБА_2. Коли він намагався підвестися з землі, то у нього був різкий біль в районі правого передпліччя. Далі його зять ОСОБА_6 завіз до Вільшанської ЦРЛ. Обстеживши йому сказали, що у нього перелом правої ключиці і дали направлення в м. Кіровоград в обласну лікарню в травматологічне відділення.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що проживає в с. Сухий Ташлик Вільшанського району разом зі своїм сином ОСОБА_1. 08.10.2011 року її син знаходився в центрі села і розпивав спиртні напої зі своїм знайомим ОСОБА_4. Приблизно о 14 год. 30 хв. до неї прийшла сусідка ОСОБА_8, яка повідомила, що її син знаходиться в центрі села і в нього перелом руки. В той час у неї був її зять ОСОБА_6, якого вона попрохала , щоб він поїхав і привіз ОСОБА_1 до дому. Того ж дня його завезли до Вільшанської ЦРЛ, де поставили діагноз, перелом ключиці і дали направлення до травматологічного відділення Кіровоградської обласної лікарні. Зі слів ОСОБА_4 вона дізналася, що її син в той день побився з ОСОБА_2, а зі слів сина дізналася, що ОСОБА_2 в той день штовхнув його на землю, після чого почав його бити по обличчю.
Свідок ОСОБА_4, показання якого оголошенні в судовому засіданні, показав, що 08.10.2011 року приблизно о 15 або 16 годині, точного часу не пам'ятає, він знаходився з ОСОБА_1 в одному з магазинів в с. Сухий Ташлик, де вживали пиво. Потім вони пішли в інший магазин «Караван», де також розпивали пиво. Після чого, у ОСОБА_1 по мобільному телефону відбувся словесний конфлікт, з ким саме він на той момент не знав. Потім, коли вони йшли по вулиці, яка розташована біля школи, то зустріли хлопця на ім'я ОСОБА_2, як його прізвище, він не знає. У ОСОБА_1 з даним хлопцем виникла словесна сварка. Далі дана сварка перейшла в бійку, хто кого вдарив перший він не пам'ятає. В ході бійки ОСОБА_2 схопив ОСОБА_1 за руку і штовхнув, в результаті чого ОСОБА_1 впав. Чи наносив ОСОБА_2 ОСОБА_1 інші тілесні ушкодження, він не пам'ятає. Через деякий час з двору вийшов батько ОСОБА_2 і розборонив хлопців. Після бійки ОСОБА_1 почав скаржитись на біль в правій руці. Потім рідні ОСОБА_1 завезли його в лікарню. Як він дізнався пізніше, у ОСОБА_1 був перелом правої ключиці. (а.с.36-37).
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 16 від 12.03.2012 року видно, що у ОСОБА_1 є наступні тілесні ушкодження: розрив акроміально-ключичного суглобу з права із вивихом акроміального кінця правої ключиці. Дані ушкодження могли бути заподіяні як при падінні на вказане плече, так і при ударі в район плечового суглобу і відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які потягли за собою тривалий розлад здоров'я більше чим на 21 день. (а.с 33-34).
Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події з обвинуваченим ОСОБА_2 від 16.03.2012 року, в ході якого ОСОБА_2 на статистові показав механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1. (а.с. 60-64).
Аналізуючи всі обставини справи та дослідивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 на досудовому слідстві за ч. 1 ст. 122 КК України кваліфіковано не правильно та підлягають перекваліфікації на ст. 128 КК України з наступних підстав. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, характеризується прямим, або непрямим умислом. В судовому засіданні встановлено, що у підсудного не було умислу ні прямого ні непрямого на заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому, даний факт не доведений. Підсудний штовхаючи потерпілого на землю не бажав та свідомо не допускав настання тяжких наслідків, тобто умислу на заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_1 у нього не було. Підсудній не передбачив можливості заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому від своїх дій, хоча повинен був і міг це зробити. Таким чином, суд приходить до висновку, що з цих підстав дії підсудного слід кваліфікувати за ст. 128 КК України, як вчинення необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 128 КК України доведена повністю.
Обираючи підсудному покарання суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підсудний скоїв злочин невеликої тяжкості.
Характеризуючи підсудного ОСОБА_2 суд враховує характеристику з місця його проживання, відповідно до якої він характеризується позитивно.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено. Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.
За таких обставин, враховуючи те, що підсудний ОСОБА_2 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, суд вважає що виправлення та перевиховання підсудного можливе із застосуванням відносно нього покарання у вигляді громадських робіт.
До набрання вироком чинності ОСОБА_2 запобіжний захід слід залишити підписку про невиїзд.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України і призначити йому покарання 150 годин громадських робіт.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту проголошення через Вільшанського районний суд Кіровоградської області.
Суддя:
Вирок виготовлений суддею в нарадчій кімнаті з допомогою технічних засобів.