27 березня 2012 р.Справа № 2а-1870/6313/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Встановила:
У серпні 2011 року позивачка фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі -ДПІ в м. Суми), у якому просить визнати нечинними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0000201701/0/011387 від 16 лютого 2011 року про визначення позивачці податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 315 575,41 грн., у тому числі 277 050,27 за основним платежем та 138 525,14 за штрафними (фінансовими) санкціями;
- № 0000191701/0/11383 від 16 лютого 2011 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 783 862,50 грн., у тому числі 522 575 грн. за основним платежем та 261 287,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем за результатами документальної планової виїзної перевірки, згідно висновків якої встановлено порушення нею Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»у зв'язку з врахуванням при формуванні сум валових витрат та податкового кредиту операцій по виконанню будівельних робіт з контрагентами ТОВ «Мікеон Тех», свідоцтво платника податку на додану вартість якого анульовано у встановленому законом порядку, та ТОВ фірма «Делона», яке не має ліцензії на здійснення будівельних робіт та згідно пояснень директора даного підприємства не мало господарських відносин з ФОП ОСОБА_1
Позивачка вважає такі висновки податкового органу помилковими, оскільки вони базуються виключно на підставі даних самих підприємств про відсутність діяльності. Крім того, позивачка зазначає, що наявність податкової накладної надає їй право на формування на її підставі податкового кредиту, та таке право позивачки не може залежати від розрахунків з бюджетом третіх осіб.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивачка подала апеляційну скаргу, у якій зазначає, що судове рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції належить залишити без змін, виходячи з наступного.
ФОП ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Сумської міської ради 20 січня 1999 року, свідоцтво № 26320170000001201, знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Суми з 25 січня 1999 року за № 98, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 79071412 від 22 лютого 1999 року.
З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 30 вересня 2010 року складений акт № 407/17-1016/2326010665/12 від 03 лютого 2011 року, згідно висновків якого встановлено порушення пп.9.12.1 п.9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб в сумі 277 050,27 грн.
Також, встановлено порушення п.1.4 ст.1, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» за змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 522 575 грн.
На підставі висновків вищезазначеного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000201701/0/011387 від 16 лютого 2011 року про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 315 575,41 грн., у тому числі 277 050,27 за основним платежем та 138 525,14 за штрафними (фінансовими) санкціями; та № 0000191701/0/11383 від 16 лютого 2011 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 783 862,50 грн., у тому числі 522 575 грн. за основним платежем та 261 287,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
За результатами процедури апеляційного узгодження вищестоящим податковим органом скарги позивачки залишено без задоволення, а вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Як встановлено судом, підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, винесених органом податкової служби за результатами перевірки, було те, що ФОП ОСОБА_1 при формуванні валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість у перевіряємому періоді враховано суми по господарських операціях з контрагентами ТОВ «Мікеон Тех»та ТОВ фірма «Делона». Згідно АРМу «Контрагенти»за даними ТОВ «Мікеон Тех»та ТОВ фірма «Делона»зазначені підприємства взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 не мали. Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Мікеон Тех»анульовано згідно акту № 230/15-8 від 17.07.2009 року у зв'язку з відсутністю у підприємства за період з 01 червня 2008 року по 17 липня 2009 року оподатковуваних поставок. Також, зазначені контрагенти позивачки не мають ліцензій на здійснення будівельної діяльності. Крім того, будь-які інші документи первинного бухгалтерського обліку, як то договори про надання послуг, акти приймання-передачі будівельних робіт, проектно-кошторисна документації, товарно-транспортні накладні тощо, під час перевірки позивачкою не надавались.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності віднесення позивачкою до складу валових витрат на оплату здійснених будівельних робіт та придбаних будівельних матеріалів у ТОВ «Мікеон Тех»та ТОВ фірма «Делона»та зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно із підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.
До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.
Таким чином, обов'язковими умовами для віднесення витрат до складу валових, є наявність відповідних первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують факти укладення відповідної угоди, виконання робіт (надання послуг, поставку товару), перевезення товару, приймання виконаних робіт (отримання послуг, отримання товару), здійснення розрахунку за виконані роботи (надані послуги, поставлений товар), використання даних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності.
В обґрунтування своєї позиції на підтвердження виконання будівельних робіт та придбання будівельних матеріалів по господарських операціях з контрагентами ТОВ «Мікеон Тех»та ТОВ фірма «Делона», позивачкою надані корінці прибуткових касових ордерів та податкові накладні. Будь-які інші оформлені відповідно до вимог чинного законодавства документи, які б підтверджували факт отримання послуг та товарів від ТОВ «Мікеон Тех»та ТОВ фірма «Делона», як то акти приймання-передачі виконаних робіт, товарно-транспортні накладні тощо, зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю позивачки, а також подальше використання отриманих послуг та придбаного товару у господарській діяльності до суду не надані.
Щодо донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пп. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Мікеон Тех»анульовано відповідно до акту № 230/15-8 від 17.08.2009 року. Підставою для анулювання послугувало подання підприємством податкових декларацій за період з 01 червня 2008 року по 17 липня 2009 року з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок. Також згідно листа (вх.. 5357 від 14.02.2011 року) від директора ТОВ Фірма "Делона" гр. ОСОБА_3, ТОВ Фірма "Делона" з ФОП ОСОБА_1 фінансово-господарських відносин ніколи не мало, будівельні роботи підприємство ніколи не здійснювало, особа ОСОБА_4, підпис, якої значиться на податковій накладній, на підприємстві ніколи не працював, окрім того в податковій накладній невірно зазначено номер свідоцтва ПДВ та відбиток печатки відмінний від справжнього.
Відповідно до п.п. 7.5.1. п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
З огляду на викладене, та те, що при проведенні вищезазначених господарських операцій має місце невідповідність податкових зобов'язань ТОВ "Мікеон Тех" та ТОВ Фірма "Делона" податковому кредиту ФОП ОСОБА_1, вказане свідчить про неправомірність включення останньою до податкового кредиту сум, по взаємовідносинам з зазначеними вище контрагентами.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та безпідставність заявлених позовних вимог.
Оскільки при вирішенні справи суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року належить залишити без змін.
Інші доводи та заперечення сторін на рішення, прийняте колегією суддів, не впливають.
Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198 ч. 1 п.1, 200, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року -без змін.
Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді (підпис) З.Г. Подобайло
(підпис) А.М. Григоров
Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.