17 квітня 2012 р.Справа № 2а-448/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 року по справі за позовом Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми фінансових санкцій, -
Встановила:
20 січня 2011 року Нововодолазька міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області (далі МДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом, яким просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФО-П ОСОБА_1) несплачену суму фінансових санкцій у розмірі 7878,10 грн.
В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про порушення ФО-П ОСОБА_1 п.1, 2, 12, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому прийняте податковим органом рішення №0001602330 від 14.12.2009 року про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкції є законним. Окрім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2010 року по справі №2а-171/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2010 року, відмовлено у задоволенні позову ФО-П ОСОБА_1 до МДПІ про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 року задоволено позов Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення несплаченої суми фінансових санкцій у розмірі 7.878,10 грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем, подано апеляційну скаргу в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 року та направити справу на новий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ФО-П ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню, виходячи з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями МДПІ здійсненна перевірка дотримання ФО-П ОСОБА_1 порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів, ліцензій.
На підставі зазначеної перевірки податковим органом складено акт №10860/20/40/23/НОМЕР_1 від 24.11.2009 року з посиланням на порушення відповідачем п.1, 2, 12, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі висновків акта перевірки, контролюючим органом прийнято рішення від 14.12.2009 року №0001602330, яким до позивача застосовані штрафні санкції у загальному розмірі 7878,10 грн., яке отримано позивачем.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 16.12.2009 року на адресу ДПА у Харківській області, позивачем направлено скаргу, за результатами розгляду якої рішенням ДПА у Харківській області №173/7/25-203 від 13.01.2010 року скарга залишена без розгляду, а рішення про застосування штрафних санкцій без змін.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Тобто, з 27.12.2009 року розпочався перебіг строку звернення до адміністративного суду.
Факт оскарження рішення про застосування штрафних санкцій не позбавляє податкового органу права звернення до суду з вимогою про тсягнення.
Однак, з адміністративним позовом до ФО-П ОСОБА_1 про стягнення до державного бюджету України заборгованості у сумі 7878,10 грн. позивач звернувся 20.01.2011 року.
Частиною 2 ст. 99 КАС України (в редакції Закону, яка діяла до 30.07.2010 року) визначалося, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законом України від 07.07.2010 року «Про судоустрій та статус суддів», що набрав чинності з 30.07.2010 року, зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.
Колегія суддів вважає, що перебіг процесуального строку звернення до суду з даним позовом розпочався з 20.01.2010 року, оскільки до цієї дати для звернення до суду з позовом було встановлено один рік та позивач не був обізнаний про його скорочення.
Колегія суддів, виходячи з наведеного, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин ч. 2 ст. 99 КАС України, яка діяла до 30.07.2010 року, виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі «Мельник проти України»(заява № 23436/03).
Отже, з урахуванням дати коли встановлено факт порушення вище зазначених норм законодавства податковим органом ( 24.11.2009 року) та дати звернення позивача до суду, позовні вимоги заявлені за межами процесуального (річного) строку.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України зі змінами відповідно до Закону N 4054-VI від 17 листопада 2011 року адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, з матеріалів справи не вбачається, інших доказів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку позивачем судам першої та апеляційної інстанції також не надано.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 року та прийняття нового судового рішення про залишення позову МДПІ без розгляду.
Інші доводи та заперечення сторін висновків колегії суддів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 196, 198 ч.1 п.4, 202 ч.1 п.4, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 року -скасувати.
Позовну заяву Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 несплаченої суми фінансових санкцій у розмірі 7878,10 грн. -залишити без розгляду.
Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді (підпис) З.Г. Подобайло
(підпис) А.М. Григоров
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 23 квітня 2012 року.
З оригіналом згідно Мельнікова Л.В.