13 квітня 2012 р.Справа № 1601/2а-3725/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28.02.2011р. по справі № 1601/2а-3725/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області , Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області
про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 р.,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, в якому просив:
- визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука, яка полягає у невиплаті позивачу в 2010 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в належному розмірі;
- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука на користь позивача невиплачену частину щорічної разової грошової допомоги в сумі 3150 грн.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28.02.2011р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" за 2010 рік неправомірними.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", за 2010 рік з урахуванням раніше проведеної виплати.
В іншій частині позову відмовлено.
Справа судом першої інстанції розглянута в порядку скороченого провадження.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційні й скарзі.
Виходячи з приписів абз. 4 ч.8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач має статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1.
Як свідчать письмові докази, позивачу в квітні 2010 року була виплачена разова грошова допомога до 5 травня на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2010р. № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачуються у 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нациських переслідувань».
Не погодившись з розміром отриманої суми допомоги для захисту своїх прав позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, надавши перевагу нормам Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" над постановою Кабінету Міністрів України № 299 від 07.04.2010 року, як нормативно-правового акту, що має вищу юридичну силу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Соціальний захист інвалідів війни визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (яка діяла до прийняття Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" № 107-VІ від 28.12.2007, тобто до 01.01.2008 року), щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до п. 20 розділу 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у такій редакції: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесено зміни до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
На час проведення виплат щорічної разової грошової допомоги Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" дію статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не було зупинено.
Постановою Кабінету Міністрів України № 299 від 07.04.2010 року "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" визначено, що виплата у 2010 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", а саме - учасникам бойових дій - 380 гривень.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами під час вирішення цього спору суд першої інстанції правомірно застосував саме норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не Постанови Кабінету Міністрів України № 299 від 07.04.2010 року.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки ч.1 цієї статті передбачено лише один мінімальний розмір пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги за 2010 рік в розмірі - 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.
Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28.02.2011р. по справі № 1601/2а-3725/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.