13 квітня 2012 р. Справа № 1819/2а-2767/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 31.10.2011р. по справі № 1819/2а-2767/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області
про зобов'язання здійснити перерахунок,
04.10.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив:
1.Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Шосткінському районі Сумської області щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії неправомірними;
2.Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шосткінському районі провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за заподіяну шкоду здоров'ю щомісяця, починаючи з січня 2008 року згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячно в розмірах, зазначених в Законах «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в подальшому нараховувати позивачу додаткової пенсії за заподіяну шкоду здоров'ю в розмірі, встановленому Законом - 15% мінімальної пенсії за віком;
3.Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шосткінському районі провести перерахунок та виплату доплати до пенсії щомісяця, починаючи з січня 2008 року згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіологічного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати щомісячно в розмірах, зазначених в Законах «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в подальшому нараховувати позивачу до основної пенсії надбавку в розмірі, встановленому Законом - однієї мінімальної заробітної плати.
Ухвалою Шосткінського міськрайонного суду Сумської області від 05.10.2011 року позов ОСОБА_1 до УПФУ в Шосткінськму районі Сумської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок додаткової пенсії в частині позовних вимог позивача в період з 01.01.2008 року по 03.04.2011 року залишено без розгляду.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Шосткінського міськрайонного суду Сумської області від 31.10.2011 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячної доплати до основної пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що постійно проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 04.04.2011 року по 22.07.2011 року.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області нарахувати ОСОБА_1 до основної пенсії щомісячну доплату як непрацюючому пенсіонеру, що постійно проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 04.04.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум, в подальшому, тобто з 23.07.2011 року до зміни в законодавстві або статусу позивача нараховувати і виплачувати щомісячну доплату як постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС 4 категорії у порядку та розмірах встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області зробити перерахунок щомісячної додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну здоров'ю, з підвищенням її на 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» починаючи з 04.04.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум, в подальшому, тобто з 23.07.2011 року до зміни в законодавстві або статусу позивача нараховувати і виплачувати додаткову пенсію як постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС 4 категорії у порядку та розмірах встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що оскаржувану постанову судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права. Наполягає на тому, що неправомірність в діях відповідача щодо нарахування пенсії позивачу відсутня, оскільки пенсійний орган при здійсненні обчислення державної та додаткової пенсій діяло на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання додаткової пенсії в розмірі, передбаченому ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та отримання доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відповідач неправомірно відмовив у проведенні перерахунку додаткової пенсій та доплати до пенсії за період з 04.04.2011 року по 22.07.2011року. Крім того, судом першої інстанції вирішено питання щодо зобов'язання відповідача до вчинення певних дій у подальшому.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, частково погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи та має статус громадянина, що постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та віднесений до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується доданими до справи копіями довідки МСЕК серії ААА № 209352, посвідчення НОМЕР_1 від 25.10.2005р. та мешкає в с. Вовна, місце розташування якого віднесено до четвертої зони - зони посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до довідки № 348 від 03.10.2011р., виданої Вовнянською сільською радою, має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах, встановлених законом відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та на отримання доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008) (а. с. 3, 6, 7).
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з вимогами статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", непрацюючим пенсіонерам, які проживають в у зоні посиленого радіоекологічного контролю провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008):
- особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком;
- особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком. ;
- особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Наявність таких прав у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46 Конституції України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії позивачу відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 04.04.2011 року по 22.07.2011 року суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру додаткової пенсії позивачеві, застосуванню підлягають ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008), а не постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
При цьому колегія суддів зазначає, що в період з 04.04.2011 року по 22.07.2011р. підстави для невиплати позивачеві додаткової пенсії у відповідності до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008) були відсутні, зміни у зазначену статтю не вносились, а тому колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість відмови відповідача у здійсненні перерахунку додаткової пенсії за вказаний період.
Підстави для невиплати позивачеві доплати до пенсії за вищезазначений період, у відповідності до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", були відсутні, зміни у зазначену статтю не вносились, а тому колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованої відмови відповідача у здійсненні перерахунку доплати до пенсії за зазначений період.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обов'язку відповідача за період з 04.04.2011 року по 22.07.2011 року здійснити позивачеві нарахування та виплату додаткової пенсії у відповідності до приписів ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008), а також нарахування та виплату доплати до пенсії у відповідності до приписів ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Однак, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції помилково зобов'язано відповідача здійснювати перерахунок і виплату доплати до пенсії та додаткову пенсію в подальшому, тобто захищено його право на майбутнє.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини першої цього Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, з 23 липня 2011 року розміри виплат, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначаються постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року.
З положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту наведеної правової норми видно, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
В цьому зв'язку суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції через порушення норм процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає частковому скасуванню.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам ст. 159 КАС України, оскільки воно ухвалено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню в частині зобов'язання відповідача до вчинення певних дій у подальшому з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог у зазначеній частині.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197 п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткінському районі Сумської області задовольнити частково.
Постанову Шосткінського міськрайонного суду Сумської області від 31.10.2011р. по справі № 1819/2а-2767/11 скасувати в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Шосткінському районі Сумської області здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1, відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком і щомісячної доплати як непрацюючому пенсіонеру, що постійно проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та проводити відповідні виплати з 23.07.2011 року.
В цій частині прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині відмовити.
В іншій частині постанову Шосткінського міськрайонного суду Сумської області від 31.10.2011р. по справі № 1819/2а-2767/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.