13 квітня 2012 р. Справа № 2004/2а-3160/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Богодухівського районного суду Харківської області від 17.11.2011р. по справі № 2004/2а-3160/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
12.10.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області, в якому просив:
- поновити пропущений строк для звернення до суду з 01.01.2010 року;
- визнати дії відповідача такими що були помилково здійсненні без урахування вимог ст. 152 Конституції України, ст. 1175 ЦК України, ст. 268 ЦУК України відносно нарахування та здійснення перерахунку раніше призначеної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна бути 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - за період з 01.01.2010 року по момент винесення рішення з урахуванням проведених виплат:
- зобов'язати відповідача усунути порушення, а саме призначити (встановити) позивачу в подальшому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» згідно вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ і виплачувати щомісячно в подальшому;
- стягнути на користь позивача, згідно ст. 90, 94 КАС України, кошти, затрачені на правову допомогу в розмірі 500 грн.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 28.10.2011р. відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до суду. В частині вимоги про зобов'язання здійснити призначення додаткової пенсії та державної пенсії з 01.01.2010 року по 28.03.2011 року позов залишено без розгляду.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Богодухівського районного суду Харківської області від 17.11.2011р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячної додаткової пенсії, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 28.03.2011 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області здійснювати нарахування ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком починаючи з 28.03.2011 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області провести за період з 28.03.2011 року по 22.07.2011 року відповідні виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, з урахуванням раніше проведених виплат.
В іншій частині позову - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм процесуального та матеріального права, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Виходячи з приписів абз. 4 ч.8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання додаткової пенсії в розмірі 15%, що передбачено ч. 1 ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відповідач неправомірно відмовив у проведенні перерахунку даної пенсій з 28.03.2011 року
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача на отримання зазначеної пенсії з 28.03.2011 року.
Колегія суддів частково погоджується з даним висновком суду першої інстанції та вважає постанову суду першої інстанції такою, що частково постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 12.10.2011 року із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 01.01.2010 року.
Ухвалою суду першої інстанції позовні вимоги за період з 01.01.2010 року по 28.03.2011 року залишені без розгляду.
Сторонами ухвала Богодухівського районного суду Харківської області від 28.10.2011р. не оскаржена.
Колегія суддів зауважує, що порушене право позивача на отримання пенсії підлягає захисту в межах шестимісячного строку. При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 12.04.2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивачем не надані належні та беззаперечні докази поважності пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.
З матеріалів справи підстав для поновлення строку звернення до суду не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.
Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст. 99, 100 КАС України, що призвело до частково необґрунтованого задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 28.03.2011 року по 11.04.2011 року - підлягає скасуванню, а позовні вимоги в зазначеній частині підлягають залишенню без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з розміром, визначеним судом першої інстанції щодо призначення та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 12.04.2011 року виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та його віднесено до 2 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 01.06.1998 року (а. с. 10).
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 і чинною на час звернення позивача з даним позовом до суду і розгляду справи судом першої інстанції) особам, віднесеним до другої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягає ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р., яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
При цьому колегія суддів зазначає, що з 12.04.2011 року підстави для невиплати позивачеві додаткової пенсій у відповідності до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" були відсутні, зміни у зазначену статтю не вносились, а тому колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованої відмови відповідача у здійсненні перерахунку пенсії за зазначений період.
Одночасно колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При вирішенні спору суд першої інстанції, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнав, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції помилково зобов'язано відповідача здійснювати перерахунок та виплату пенсії в подальшому, тобто захищено його право на майбутнє.
З положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту наведеної правової норми видно, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
В цьому зв'язку суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
Крім того, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини першої цього Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, з 23 липня 2011 року розміри виплат, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначаються постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року.
Щодо розподілу судових витрат судом першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на правову допомогу.
На підтвердження вказаних судових витрат позивачем надано до матеріалів справи копії диплому ОСОБА_3 про те, що остання отримала повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" та здобула кваліфікацію юриста, свідоцтва про право ОСОБА_3 на зайняття адвокатською діяльністю, акту приймання-передачі послуг від 11.10.2011р., складеного між позивачем та ТОВ "Надія", чеку ПАТКБ «ПриватБанк», рахунку № 09-1130 від 21.09.2011р., довідки № 130 від 21.09.2011р., виданих ТОВ "Надія".
При цьому, позивачем не надано доказів наявності права у ТОВ «Надія» щодо надання послуг юридичного характеру, перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з ТОВ "Надія", уповноваження ОСОБА_3 вказаним Товариством на представлення інтересів позивача, відсутній в матеріалах справи і договір, укладений між позивачем та ТОВ «Надія» щодо надання юридичних послуг.
З копії акту прийому-передачі вбачається, що консультаційні послуги, за які позивачем сплачено 500 грн., пов'язані з поданням адміністративного позову внаслідок порушення прав особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Тобто, позивачем не надано доказів належності витрат на оплату юридичних послуг у розмірі 500 грн. із розглядом адміністративної справи № 2004/2а-3160/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області, про визнання дій відповідача протиправними щодо перерахунку та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, зобов'язання вчинити певні дії.
За таких обставин, витрати, пов'язані з оплатою юридичних послуг, в сумі 500 грн., не є судовими витратами по справі № 2004/2а-3160/11 і не підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 в рамках вказаної адміністративної справи.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Приймаючи до уваги, що при ухвалені оскаржуваного рішення судом допущені порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи по суті, колегія суддів скасовує постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок додаткової пенсії та провести відповідні виплати у розмірі 15% мінімальних пенсій за віком з 28.03.2011 р. з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог у зазначеній частині.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197 п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Богодухівського районного суду Харківської області від 17.11.2011р. по справі № 2004/2а-3160/11 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області щодо відмови в перерахунку щомісячної додаткової пенсії ОСОБА_1 за період з 12.04.2011 року по 22.07.2011 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області нарахувати та виплатити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням виплачених сум за період з 12.04.2011 року по 22.07.2011 року.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області про визнання дій протиправними і зобов'язання до вчинення певних дій за період з 28.03.2011 року по 11.04.2011 року залишити без розгляду.
В іншій частині -в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.