Постанова від 18.04.2012 по справі 2-а-908/11/1805

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 р. Справа № 2-а-908/11/1805

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2011 року та на ухвалу від 07 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,- -

ВСТАНОВИЛА:

17 січня 2011 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом на неправомірні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУПФУ), мотивуючи його тим, що він є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи, в зв'язку з чим отримує пенсію на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі - Закон № 796-ХІІ).

Посилаючись на те, що виплачувана державна і додаткова пенсії не відповідають розмірам, встановленим цим Законом, а відповідач відмовляється здійснити перерахунок, просив визнати неправомірними дії УПФУ в частині не нарахування державної та додаткової пенсії відповідно до Закону № 796-ХІІ та зобов'язати УПФУ провести перерахунок та виплатити державну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2007 року по день винесення рішення суду.

Також позивач просить визнати неправомірні дії Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради (далі - УПСЗН) у зв'язку з відмовою у перерахунку та виплаті недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону № 796-ХІІ. Свої вимоги мотивував тим, що є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом 2 групи, і згідно зі ст. 48 Закон № 796-ХІІ відповідач повинен був виплачувати йому щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на рік. Однак всупереч закону така допомога була виплачена лише в розмірі 120 грн. Посилаючись на зазначене, просив зобов'язати відповідача нарахувати йому таку допомогу за 2007-2010 роки.

За результатами розгляду в порядку скороченого провадження постановою Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано неправомірними дії ГУПФУ щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону № 796- XІІ за період з 01.03.2010 року.

Зобов'язано ГУПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.03.2010 року відповідно до вимог ст. 50, 54 Закону № 796- XІІ в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової ї у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

21.03.2011 року ГУПФУ звернулось до суду першої інстанції з заявою про роз'яснення судового рішення від 02.02.2011 року.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 07 квітня 2011 року роз'яснено постанову Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2011 року, а саме зазначено, що особою, яка зобов'язана здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.03.2010 року відповідно до вимог ст. 50, 54 Закону № 796- XІІ в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області та при виконанні постанови необхідно враховувати фактично сплачені у період з 01.03.2010 року суми пенсій. В задоволенні заяви про роз'яснення постанови в частині кінцевої дати перерахунку пенсії ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

Відповідно до вимог статей 183-2 КАС України, колегія суддів розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 99 КАС України (в редакції Закону, яка діяла до 30.07.2010 року) визначалося, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законом України від 07.07.2010 року «Про судоустрій України», що набрав чинності з 30.07.2010 року, зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.

Колегія суддів вважає, що перебіг процесуального строку звернення до суду з даним позовом розпочався з 17.01.2010 року, оскільки до цієї дати для звернення до суду з позовом було встановлено один рік та позивач не був обізнаний про його скорочення.

Колегія суддів, виходячи з наведеного, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин ч. 2 ст. 99 КАС України, яка діяла до 30.07.2010 року, виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі «Мельник проти України»(заява № 23436/03).

Отже, з урахуванням дати отримання щорічної допомоги за 2007-2009 роки, з урахуванням дати отримання додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю за 2007 рік, та дати звернення позивача до суду, позовні вимоги заявлені за межами процесуального (річного) строку.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України зі змінами відповідно до Закону N 4054-VI від 17 листопада 2011 року адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів зазначає, що позивач отримав щорічну разову допомогу на оздоровлення за 2009 рік у лютому 2009 року, та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю за 2007 рік, таким чином, мав реальну можливість звернутися до суду за захистом порушених, як він вважає, прав в межах строку позовної давності, встановлених законом.

Доказів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку звернення до адміністративного суду позивачем судам першої та апеляційної інстанції не надано.

При цьому колегія суддів зазначає, що вимоги про нарахування суб'єктом владних повноважень та проведення встановлених статтями 39, 48, 50, 52, 54 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплат є публічно-правовими, а не цивільно-правовими. У зв'язку з цим до таких вимог правила позовної давності, встановлені главою 19 Цивільного кодексу України, не застосовуються.

Не підлягають застосуванню до таких вимог положення частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частини другої статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки зазначені приписи встановлюють строки виплати нарахованих пенсій за минулий час і не визначають строки призначення і нарахування пенсій.

Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" не встановлює строку звернення до адміністративного суду громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки відповідно до статті 90 цього Закону всі вимоги згаданого Закону застосовуються щодо будь-якого ядерного інциденту, що може статися на території України, після набрання цим Законом чинності, тобто починаючи з 21 березня 1995 року.

Враховуючи наведене, позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії УПСЗН щодо здійснення перерахунку та виплати щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки та ГУПФУ щодо здійснення перерахунку та виплати додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю за період з 01.01.2007 року до 01.04.2007 року підлягають залишенню без розгляду.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід ІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням.

Щодо позовних вимог до ГУПФУ про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю передбачена приписами ст. 50, 54 Закону №796-ІІ.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.06.2010 року по справі №2-4022/10 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУПФУ про зобов'язання нарахування пенсії згідно ст.ст. 50, 54 Закону № 796- XІІ за період з 01.04.2007 року по 01.04.2010 року, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно інформації Апеляційного суду Сумської області дана справа в апеляційному порядку ще не розглянута, вказане судову рішення законної сили не набрало.

Відповідно п.3 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином позовна заява в частині позовних вимог до ГУПФУ про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно вимог статей 50, 54 Закону № 796- XІІ підлягає залишенню без розгляду.

Статтею 49 Закону N 796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону N 796, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі -8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст. 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до ст. 28 Закону України від 09.07.2003 року N 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус постраждалого від аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом ІІ групи. Позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Харківській області та отримує пенсію у відповідності до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Оскільки питання щодо переходу з одного виду пенсії (за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») на інший вид пенсії (за нормами Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») позивачем не вирішувалося, правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача -ГУПФУ в Харківській області здійснити перерахунок його державної пенсії з урахуванням приписів ст. 54 Закону N 796 відсутні.

Колегія суддів зазначає, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджений чинною постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523 "Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи", положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту ст. 50 Закону N 796-XII. А в пункті 2 постанови від 3 січня 2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", в пункті 4 постанови від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та в п. 2 постанови від 16 липня 2008 року N 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей Закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбаченої ст. 51 даного Закону, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини 3 статті 28 Закону N 1058-IV, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.

Відтак, при розрахунку додаткової пенсії позивача за шкоду, заподіяну здоров'ю, ГУПФУ в Харківській області в період з повинно було виходити з наступних показників:

Розмір пенсії Термін дії Підстава

695 грн. 01.01.2010 - 31.03.2010 Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-XIV;