Справа № 0907/3799/2012 року
Провадження № 2/0907/4222/2012 року
23 квітня 2012 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Шамотайло О.В.
секретаря Устинської Н.С.
за участю представника позивача Ворох А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом заступника прокурора міста Івано-Франківська в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, -
Представник позивача звернувся в суд в інтересах позивача з позовом до відповідача про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги і просила їх задовольнити, надавши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подавши заяву в якій просила розглядати справу за її відсутності, вимоги позову визнає в повному обсязі.
Представник третьої особи Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила, в зв'язку з чим вважає можливим розглянути справу за її відсутності.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, яка на день смерті постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається із Ѕ частини домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 і належала спадкодавцю на підставі свідоцтво про право власності на жилий будинок, виданого Івано-Франківською міськрадою 19.05.1987 року на підставі рішення виконавчого комітету івано-Франківської міської ради №117 від 13.05.1987 року, зареєстрованого в Івано-Франківському ОБТІ за реєстраційним номером 30152248 номер запису 7 в книзі 1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на жилий будинок, копією витягу №23528497 від 26.04.2010 року про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкової справи (а.с.7). На момент смерті ОСОБА_4 проживала в одному будинку разом із своїм сином ОСОБА_5, після своєї смерті ОСОБА_4 заповіт не залишила, а тому спадкування здійснювалось за законом, а єдиним спадкоємцем був ОСОБА_5
Не оформивши відповідним чином спадщину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 9).
На момент смерті разом з ним проживали його дружина ОСОБА_3, дочка ОСОБА_2, син ОСОБА_6, які були першочерговими спадкоємцями.
Згідно ст. 1268, ст. 1269 і ч.1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, шляхом подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори або шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї, а ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 заяви про відмову від спадщини не писали.
29.12.2009 року ОСОБА_3 у заяві про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про праву на спадщину помилково зазначила, що померла ОСОБА_4 є її матір'ю, а не свекрухою. В результаті чого 26.04.2010 року Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора видала свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстром №4-421 на ім'я ОСОБА_3, яка згідно чинного законодавства є спадкоємицею свого померлого чоловіка ОСОБА_5 і є матір'ю ОСОБА_2, яка також має право на спадкування у відповідності до ст. 1261 ЦК України.
Відповідно до оглянутої в судовому засіданні копії заяви про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину, встановлено що 29.12.2009 року з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_3, яка є невісткою спадкодавця ОСОБА_4, однак в заяві зазначила, що вона є дочкою спадкодавця і те, що інших спадкоємців у спадкодавця немає (а.с.8).
Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом, яке видане нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори за реєстровим №4-421 від 26.10.2010 року за ОСОБА_3 підтверджується виникнення права власності на спадкове майно, а саме 1/2 частини домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Згідно з довідкою, виданою Угорницькою сільською радою Івано-Франківської міськради №372 від 02.07.2010 року, вбачається, що ОСОБА_5 заповіт не вчиняв і не посвідчував, а в будинку в АДРЕСА_1 разом із ним до дня його смерті проживали позивач ОСОБА_2 - його дочка, відповідач ОСОБА_3 - його дружина, а також ОСОБА_6 - син, ОСОБА_7 - онук (помер), ОСОБА_8 - онук, ОСОБА_9 - онук (а.с.10).
У відповідності зі ст. 1261 Цивільного Кодексу України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця і той з подружжя, який його пережив.
Згідно ст. 1268, ст. 1269 і ч.1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, шляхом подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори або шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст. 1258 ЦК України - спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивачка є спадкоємцем першої черги, яка фактично прийняла спадщину, так як постійно мешкала та була зареєстрована в спірній квартирі.
Згідно ст. 1266 ЦК України - внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Згідно ст. 1297 ЦК України - спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про нотаріат» Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.
Згідно із ст. 1301 ЦК України - свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Проаналізувавши надані докази, суд вважає, що свідоцтво про право на спадщину за законом від 26.04.2010 року видане Першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою, за реєстром № 4-421 слід визнати недійсним.
На підставі ст.ст. 1268, 1301 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213, 214, 215,218 ЦПК України, суд, -
Позов заступника прокурора міста Івано-Франківська в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом - задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_3, Першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою, за реєстром № 4-421 від 26.04.2010 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя Шамотайло О.В.