Справа № 0907/3195/2012 року
Провадження № 0907/3195/2012 року
«12» квітня 2012 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Шамотайло О.В.
секретаря Устинської Н.С.
з участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Шадріни-Лукачук Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» про стягнення нарахованих на вклад процентів та комісії за отримання готівки, стягнення моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» про зобов'язання виконання умов договору, стягнення основного боргу 6769,28Євро та 580,80 Євро процентів, стягнення моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог і просив стягнути з відповідача нараховані на вклад процентів в сумі 1961,78 Євро та комісію за отримання готівки в сумі 67,21 Євро, 350 грн. витрат на оплату послуг фахівця в галузі права, 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також стягнення моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на підставі наступного.
Судом встановлено, що, 29.09.2008 року між ОСОБА_1 та Центральним відділенням філії ВАТ КБ "Надра" Івано-Франківське регіональне управління, був кладений договір №631010 строкового банківського вкладу (депозиту) "Мій вибір", оформлений в рамках Пакету послуг ПП "Базовий" №416819. Предметом договору було внесення депозитного вкладу в розмірі 6769,28 Євро строком на 6 місяців, процентна ставка по вкладу становить 12,0 процентів річних, відповідно до пункту 2.3 договору (а.с. 5-6).
Користуючись своїм правом на дострокове розірвання договору, передбачене у п. 2.2 договору, позивач неодноразово звертався до банку із заявою про дострокове зняття суми вкладу по договору (а.с. 8-11), проте отримав відмову банку (а.с 12-13).
Для захисту своїх законних прав та інтересів ОСОБА_1 звернувся в суду із позовом до банку про стягнення з відповідача в його користь 6769,28 Євро коштів внесених ним на рахунок згідно договору, нарахованих по вкладу відсотків, та стягнення моральної шкоди.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 22.12.2009 року в справі №2-6348/2009 частково задоволено позов ОСОБА_1 і постановлено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по договору банківського вкладу в сумі 6769,28 Євро та понесених судових витрат, а в решті позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_1 не погоджуючись із вказаним рішення подав апеляційну скаргу і рішенням від 04.03.2012 року Апеляційного суду Івано-Франківської області скасовано рішення Івано-Франківського міського суду від 22.12.2009 року в частині відмови у стягненні 120 % річних за користування 6769,28 Євро за договором банківського вкладу і ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_1 1150,77 Євро, як 12% річних за користування 6769,28 Євро за договором банківського вкладу, 36,25 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи та 853,20 грн. судового збору в дохід держави. В решті рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаним рішенням представник відповідача подав касаційну скаргу і ухвалою від 01.02.2012 року Вищого спеціалізованого суду України рішення Івано-Франківського міського суду від 22.12.2009 року та рішенням від 04.03.2012 року Апеляційного суду Івано-Франківської області - скасовані, а справа передана на новий розгляд.
В судовому засіданні позивач вказав, що грошові кошти в сумі 6712,85 Євро йому відповідачем за період з 16.08.2011 року по 14.09.2011 року повернуті, за вирахуванням 1% комісії за видачу готівки, а суду подав заяву про збільшення розміру позовних вимог щодо заборгованості по відсотках, в якій просив суд стягнути з відповідачів нараховані на вклад проценти в сумі 1961,78 Євро та комісію за отримання готівки в сумі 67,21 Євро, а також про стягнення моральної шкоди в сумі 5000,00 грн., 350 грн. витрат на оплату послуг фахівця в галузі права, 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
29 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" укладено договір строкового банківського вкладу "Мій вибір" № 631010. Предметом договору було внесення депозитного вкладу в розмірі 6769,28 Євро строком на 6 місяців. Процентна ставка по вкладу становить 12 % річних, відповідно до пункту 2.3 договору.
Постановою Національного Банку України № 59 від 10 лютого 2009 року запроваджено тимчасову адміністрацію на один рік та оголошено мораторій на задоволення вимог кредиторів терміном на шість місяців, який був продовжений на шість місяців постановою Національного Банку України № 742 від 5 серпня 2009 року.
Згідно із ч. 2 ст. 58 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Протягом мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання/ зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) (п. 2 ч. З ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з положень зазначеної норми наслідки прострочення, боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу й встановлені договором проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог про стягнення процентів за депозитним вкладом, відповідач вказує, що проценти нараховуються протягом дії договору, а строк дії договору між сторонами припинився, оскільки вказані договори були строковими, будь-яких доповнень щодо продовження дії договорів сторони не укладали. А тому, підстав для стягнення процентів за період по закінченні строку дії банківського вкладу немає.
У ст. 1061 ЦК України передбачено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
За ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
Вказаною статтею не врегульовано випадку, коли у строк, передбачений договором, банк не повернув вкладнику його вклад. Разом з тим, у ч. 3 ст. 1058 ЦК України вказано, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Після спливу дії договору банківського вкладу (депозиту), кошти позивача залишилися на його депозитному рахунку у користуванні банку, однак сторони не уклали договору щодо умов, за яких банк користується вказаними коштами, однак вказали у п. 1.3. договору, що Банк закриває вкладний рахунок після повернення коштів Вкладнику, тому відповідно до ч. 2 ст. 1070 ЦК України, якщо відповідні умови не встановлені договором, проценти виплачуються у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.
Так як ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не містить заборони на нарахування відсотків за користування грошима вкладників на строк дії мораторію, а лише передбачає неможливість їх отримання такими клієнтами, то вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих на вклад процентів в сумі 1961,78 Євро є підставними та такими, що підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання про суму невиплачених відсотків за користування депозитними коштами, суд приймає до уваги розрахунок, що наданий позивачем у вигляді висновку спеціаліста незалежної аудиторської фірми ( а.с.102).
Також позивач просив стягнути з відповідача 67,21 Євро, які були банком стягнуті з позивача, як комісія за отримання готівки в банкоматі.
При вирішення вказаної вимоги, слід приймати до уваги, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.
Надаючи відповідно до договору№631010 строкового банківського вкладу від 29.09.2008 року, який заключний між ОСОБА_1 та Центральним відділенням філії ВАТ КБ "Надра" Івано-Франківського регіонального управління, свої кошти в сумі 6769,28 Євро в користування банку, вкладник не був належним чином повідомлений про те, що у випадку повернення свого вкладу через банкомат чи касу банку з нього буде стягуватись комісія у вигляді 1% від суми вкладу, а твердження представника банку, що своїм підписом у графі про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у ВАТ КБ «Надра» в анкеті клієнта позивач був ознайомлений із цими положеннями не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки позивач вказав, що особисто із положеннями договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у ВАТ КБ «Надра» ознайомлений працівниками банку не був, цей договір йому на підпис не представлявся, а лише було зазначено працівниками банку, про те, що в анкеті клієнта необхідно проставити свій підпис, що він і зробив.
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовний вимог в цій частині позову.
При цьому, задовольняючи вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по нарахованих на вклад процентах в сумі 1961,78 Євро та комісії за отримання готівки в сумі 67,21 Євро, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог позивача стосовно відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн., виходячи з того, що за договором банківського вкладу укладеного між сторонами, не передбачено відшкодування моральної шкоди за неналежне виконання умов договору.
Оскільки, відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, то з відповідача стягнути в користь позивача розмір заборгованості у гривневому еквіваленті, а саме - 20450 гривень 99 коп. заборгованості по нарахованих на вклад процентах, а також 700 гривень 64 коп. комісії за отримання готівки.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача також підлягають судові витрати.
Відповідно до ст.124 Конституції України, керуючись ст.11, 15, 16, 23, 524,625,1058,1061,1070, 1167 ЦК України, ст.58 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність", ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 60, 88, 179, 212-215,218 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про стягнення нарахованих на вклад процентів та комісії за отримання готівки, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_1 нараховані на вклад процентів в сумі 1961,78 Євро, що в еквіваленті відповідно до встановленого курсу НБУ станом на день подання уточнених позовних вимог становить 20450 гривень 99 коп та комісії за отримання готівки в сумі 67,21 Євро, що в еквіваленті відповідно до курсу НБУ станом на день подання уточнених позовних вимог становить 700 гривень 64 коп.
Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_1 350 грн. витрат на оплату послуг фахівця в галузі права, 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» судовий збір в розмірі 214,60 грн., отримувач коштів - УДК у м.Івано-Франківську
Код отримувача - 37952250 (код за ЄДРПОУ)
Банк отримувача - ГУДК України в Івано-Франківській області
Код банку отримувача (МФО) - 836014
Рахунок отримувача - 31214206700002
Код класифікації доходів бюджету - 22030001
Код ЄДРПОУ суду - 02891693
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя Шамотайло О.В.