Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Животова Г.О.,
суддів:Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М.,
за участю прокурора Таргонія О.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 17 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора м. Києва на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 12 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2011 року щодо ОСОБА_5,
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 12 травня 2011 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, не судимого,
засуджено:
- за ч. 1 ст. 190 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі;
- за ч. 3 ст. 364 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, яке є його особистою власністю, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов'язані з виконанням повноважень представника влади строком на 3 роки.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_5 визначене у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, яке є його особистою власністю, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов'язані з виконанням повноважень представника влади строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На підставі ст. 54 КК України засудженого ОСОБА_5 позбавлено спеціального звання «старший лейтенант міліції».
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2011 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.
16 лютого 2010 року до ОСОБА_5, який обіймав посаду оперуповноваженого відділу КМСД Дарницького РУГУ МВС України в м. Києві, звернувся ОСОБА_6, відносно якого слідчим СВ Дарницького РУГУ МВС України в м. Києві Здрільком В.М. була порушена кримінальна справа, з проханням допомогти йому у вирішенні питання щодо закриття цієї справи. В свою чергу ОСОБА_5 вирішив скористатися цим для особистого збагачення шляхом шахрайства та 15 березня 2010 року повідомив ОСОБА_6, що він начебто розмовляв зі слідчим та той начебто повідомив йому, що для закриття кримінальної справи необхідно дати хабара в розмірі 3 500 доларів США, хоча насправді цього не робив.
19 березня 2010 року ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5, що згоден на його пропозицію, але зможе віддавати гроші частинами. ОСОБА_5 з тією метою, щоб у ОСОБА_6 виникла впевненість в тому, що він має зв'язки зі слідчим, повідомив, що з цього приводу йому треба порадитись зі ОСОБА_7 та через деякий час сказав ОСОБА_6, що слідчий погоджується на його пропозицію.
Приблизно о 16 годині 20 березня 2010 року, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, зловживаючи владою, ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_6 біля ресторану «Хата рибака» в м. Києві, де останній передав йому 500 доларів США, що за курсом НБУ складало 3 988 грн., як частину раніше обумовленої суми.
Приблизно о 16 годині 23 березня 2010 року біля будівлі Дарницького РУГУ МВС України в м. Києві, розташованої по вул. Кошиця, 3-а в м. Києві ОСОБА_5 знову зустрівся з ОСОБА_6 та останній передав йому 1 000 доларів США, що за курсом НБУ складало 7 954 грн. 40 коп.
Приблизно о 14 годині 24 березня 2010 року біля АЗС «АNР», розташованої по пр-ту Бажана, 4 в м. Києві, ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 2 000 доларів США, що за курсом НБУ складало 15 900 грн. 20 коп., після чого останній був затриманий працівниками ГУ СБУ у м. Києві та Київській області.
У касаційній скарзі заступник прокурора, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого, порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_5 та направлення справи на новий судовий розгляд. Вважає, що звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, за які його засуджено та кваліфікація його дій у касаційній скарзі прокурора не оскаржуються.
Твердження прокурора про те, що призначене ОСОБА_5 покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та його особі внаслідок м'якості, є непереконливими.
Так, відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Призначаючи покарання ОСОБА_5, місцевий суд з достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, наявність на утриманні малолітньої дитини, яка хронічно хворіє, і дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення засудженому покарання в межах санкцій частин статей, за якими його визнано винним, та можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням з максимальним іспитовим строком.
Також суд правильно призначив ОСОБА_5 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах та на підставі ст. 54 КК України позбавив його спеціального звання «старший лейтенант міліції», оскільки він вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 364 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких.
Таке покарання, на думку колегії суддів, у повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Апеляційний суд переглянув дану кримінальну справу в апеляційному порядку та виніс мотивовану ухвалу, якою визнав вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_5 законним і обґрунтованим.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити судам повно та всебічно розглянути справу і постановити законні та обґрунтовані рішення, а також підстав для скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд, як зазначено у касаційній скарзі прокурора, по справі не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 12 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва - без задоволення.
Г.О. Животов Є.Б. Пузиревський А.М. Крещенко