Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Шилової Т.С.,
суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,
за участю прокурора Пересунька С.В.,
захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 17 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 1 вересня 2011 року.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2011 року
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України на підставі п. «г» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року, а провадження у кримінальній справі закрито.
Апеляційний суд дану постанову щодо ОСОБА_3 залишив без зміни.
ОСОБА_3 органом досудового слідства обвинувачувався у тому, що він, обіймаючи посаду директора ТОВ "Будімпекс" в період з липня 2005 року по вересень 2006 року неналежно виконував свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.
У касаційній скарзі прокурор просить судові рішення щодо ОСОБА_3 скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінально - процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що суд передчасно, без належної перевірки, застосував Закону України « Про амністію» та звільнив ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності. Зазначає, що суд за наявності доказів вини ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, не дав їм належної оцінки та звільнив останнього від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України.
Захисник ОСОБА_1 у запереченнях до касаційної скарги просить залишити без задоволення скаргу прокурора, а судові рішення без зміни, вважаючи їх законними та обґрунтованими.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу частково, думку захисників, які заперечували проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи, надані прокурором додаткові матеріали та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 44 КК України ( в редакції від 5.07.2001р., який діяв на момент прийняття постанови суду) особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.
За змістом закону, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені кримінальним законом.
Як убачається з постанови, судом першої інстанції дані вимоги виконані не були.
Слушними є доводи прокурора про те, що суд не переконався у наявності всіх підстав для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності. Так, відповідно до п. «г» ст. 1 та ст. 6 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року звільненню від кримінальної відповідальності підлягають особи, кримінальні справи щодо яких перебувають у провадженні суду, які вчинили злочини з необережності, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років при наявності у таких осіб на день набрання чинності цим Законом одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
Приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за зазначеним законом, суд першої інстанції не перевірив належним чином дані про наявність у ОСОБА_4, 1935 року народження, інших працездатних дітей.
Як убачається з довідки Крупецької сільської ради № 456 від 26.03.2012 року, наданої прокурором касаційному суду, ОСОБА_4 має двох повнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Виходячи з наведеного, постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
Оскільки апеляційний суд при розгляді справи за апеляцією прокурора доводи прокурора, викладені у апеляційній скарзі належним чином не перевірив, скасуванню підлягає і ухвала апеляційного суду.
Доводи прокурора у касаційній скарзі про необхідність перевірки судом наявності в діях ОСОБА_3 складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, є безпідставними, оскільки ОСОБА_3, відповідно до постанови про зміну обвинувачення від 25.06.2010 року, обвинувачувався лише за ч. 2 ст. 367 КК України.
Керуючись статтями. 394-396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 1 вересня 2011 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
___________________ _____________________ ____________________
Т.С. Шилова Т.В. Матієк Н.О. Марчук