Ухвала
іменем україни
24 квітня 2012 р.м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Євграфової Є.П.,
суддів: Горелкіної Н.А., Журавель В.І., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом СВК «Орлянський» до ОСОБА_1, треті особи: Орлянська сільська рада Василівського району, відділ Держкомзему у Василівському районі Запорізької області, про відшкодування збитків,
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 18 жовтня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СВК «Орлянський» 4 180 грн. 53 коп. в рахунок відшкодування збитків та вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 1 лютого 2012 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі СВК «Орлянський» просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, посилався не те, що відповідач порушив умови договору оренди землі, самовільно зайняв земельну ділянку, передану ним в оренду позивачу та здійснив перекультивацію земельної ділянки, яка була засіяна позивачем ячменем, а відповідач засіяв соняшником, чим завдав позивачу матеріальних збитків. Але на підтвердження цього факту в матеріалах справи відсутні жодні докази. Надані позивачем докази встановлюють лише факт перекультивації земельної ділянки, однак не встановлюють факту, що це зроблено саме відповідачем.
Оскільки позивач не довів свої позовні вимоги, апеляційний суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права; наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду (судів) не спростовують.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу СВК «Орлянський» відхилити.
Рішення апеляційного суду Запорізької області від 1 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Є.П. Євграфова
судді: Н.А. Горелкіна
В.І. Журавель