Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Шилової Т.С.,
суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,
за участю прокурора Парусова А.М.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23 листопада 2011 року.
Вказаним вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянку України, раніше не судиму,
засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень.
Ухвалою апеляційного суду вирок районного суду залишено без зміни.
Як вбачається з вироку суду, ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 29 липня 2010 року приблизно о 17 год. 10 хв. під час раптово виниклої сварки, на ґрунті особистих неприязних відносин, на ринку «Анголенко», що знаходиться на перехресті вулиць Залізнодоріжній та Севастопільській в м. Запоріжжя нанесла ОСОБА_2 численні удари жіночим взуттям по голові та верхнім кінцівкам, заподіявши потерпілій легкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону, просить скасувати судові рішення постановлені щодо неї, а справу закрити. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд, допустив однобічність та неповноту судового слідства, обґрунтував своє рішення суперечливими та неправдивими показаннями потерпілої та певних свідків.
На касаційну скаргу надійшло заперечення від потерпілої ОСОБА_2, яка просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без зміни.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 в нанесенні умисних легких тілесних ушкоджень ґрунтуються на всебічно, повно та об'єктивно досліджених в судовому засіданні та викладених у вироку доказах, яким суд дав належну оцінку, і є правильним.
Зокрема винність засудженої обґрунтовується показаннями потерпілої у справі ОСОБА_2, а також допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 про обставини скоєння злочину, які належним чином перевірені та оцінені судом.
Так, потерпіла ОСОБА_2 показала, що між нею та засудженою виник конфлікт, під час якого ОСОБА_1 нанесла їй декілька ударів жіночим взуттям по голові та верхнім кінцівкам.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона бачила, як ОСОБА_1 наносила потерпілій удари взуттям по голові та руці, від яких залишились подряпини.
Ці показання потерпілої та свідка суд обґрунтовано взяв до уваги, оскільки вони є послідовними, узгоджуються з іншими доказами по справі, наведеними у вироку, в тому числі з висновком судово-медичного дослідження.
Показання засудженої ОСОБА_1 щодо відсутності в її діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, суд належним чином перевірив та обґрунтовано не прийняв їх, належним чином мотивувавши своє рішення.
Що стосується доводів касаційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, однобічності та неповноти судового слідства, неправильної оцінки доказів, то зазначені обставини були предметом розгляду суду апеляційної інстанцій, яким їм дана належна оцінка та який не знайшов підстав для задоволення апеляції засудженої, зазначивши в ухвалі докладні мотиви свого рішення, з якими погоджується і колегія суддів.
Згідно зі ст. 398 КПК України касаційний суд не перевіряє вироки місцевих судів щодо неповноти і однобічності досудового та судового слідства, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженої, яка свою вину не визнала, працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, та призначив покарання, яке є достатнім й необхідним для виправлення засудженої та попередження вчинення нею нових злочинів.
Апеляційний суд, розглянувши справу за апеляційною скаргою засудженої, перевірив усі викладені в ній доводи, аналогічні доводам, викладеним у її касаційній скарзі, та відповідно до вимог ст. 377 КПК України з наведенням переконливих мотивів визнав їх безпідставними, з чим погоджується і колегія суддів.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставами для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів,
Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
_______________________ __________________ ________________
Т.С. Шилова Т.В. Матієк Н.О. Марчук