Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пойди М.Ф.,
суддів Кульбаби В.М., Швеця В.А.,
за участю прокурора Шевченко О.О.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Апеляційного суду Донецької області від 14 грудня 2011 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судиму вироком Дружківського
міського суду Донецької області від 25
лютого 1999 року за ст. 94 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
· засуджено за п.п. 4,12, 13 ч.2 ст. 115 КК України до покарання у
виді позбавлення волі на строк 15 років;
· за ч.1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт
на строк 200 годин;
· за ч.2 ст. 146 КК України до покарання у виді позбавлення волі
на строк 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням ОСОБА_5, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
раніше судимого вироком Дружківського
міського суду Донецької області від 13
березня 2009 року за ст. 185 ч.1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин,
· засуджено за п.п. 4,12 ч.2 ст. 115 КК України до покарання у
виді позбавлення волі на строк 13 років;
· за ч.1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт
на строк 200 годин;
· за ч.2 ст. 146 КК України до покарання у виді позбавлення волі
на строк 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням ОСОБА_6 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
раніше не судиму,
· засуджено за п.п. 4,12 ч.2 ст. 115 КК України до покарання у
виді позбавлення волі на строк 13 років;
· за ч.1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі
850 грн.;
· за ч.2 ст. 146 КК України до покарання у виді позбавлення волі
на строк 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням ОСОБА_7 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.
Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8: моральну шкоду в сумі 200 тис грн. та матеріальну - 1934,30 грн.
Вирішено долю речових доказів та питання судових витрат.
ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 визнані винними та засуджені за те, що ІНФОРМАЦІЯ_4, близько 22 години 35 хвилин, перебуваючи на подвір'ї АДРЕСА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті неприязних відносин, з метою помсти, умисно, діючи узгоджено групою осіб, завдали ОСОБА_9 чисельних ударів по обличчю, голові, правій нозі, потім за пропозицією ОСОБА_5, ОСОБА_6 зв'язав руки та ноги потерпілого електричним дротом, який принесла ОСОБА_7 Таким чином, узгодженими діями ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_9 були заподіяні легкі тілесні ушкодження.
Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_4, близько 23 години ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, перебуваючи за тією ж адресою, за попередньою змовою групою осіб, незаконно позбавили волі ОСОБА_9, всупереч його волі та внаслідок неможливості чинити опір, утримували останнього зв'язаним у сараї, потім перенесли потерпілого у ковдрі на берег річки Кривий Торець.
Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_4, близько 23 години 10 хвилин ОСОБА_5, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою групою осіб, на ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_9, вчинили умисне вбивство останнього з особливою жорстокістю, шляхом утоплення зв'язаного потерпілого у річці Кривий Торець.
В касаційній скарзі прокурор посилається на неправильне застосування кримінального закону, оскільки суд мав закрити кримінальну справу щодо всіх засуджених за ч.1 ст. 125 КК України в зв'язку зі спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності; стверджує про суттєві порушення вимог кримінально-процесуального закону, оскільки моральну шкоду в сумі 200 тис грн. постановлено стягнути на користь сестри потерпілого, яка не є належною особою; вказує на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особі засудженої ОСОБА_5 внаслідок м'якості, оскільки судом не враховано те, що вона раніше судима за злочин проти життя особи та вчинила новий злочин в стані алкогольного сп'яніння, просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу, а саме в частині скасування вироку в зв'язку з м'якістю призначеного покарання та в частині відшкодування моральної шкоди та вважав зайвою кваліфікацію дій засуджених за ст.ст.125 ч.1, 146 ч.2 КК України; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як убачається з матеріалів справи, висновки суду щодо вини засуджених у вчиненні злочинів відповідають фактичним обставинам справи, визнаним судом доведеними, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених доказів та в касаційній скарзі не оспорюються.
Дії засуджених за ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 146, п. п. 4,12 ч.2 ст. 115 КК
України, а дії ОСОБА_5 і за п. 13 ч.2 ст. 115 КК України кваліфіковані правильно.
Покарання засудженим призначено з урахуванням вимог ст. 65 КК України. Колегія суддів не погоджується з твердженням прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особі засудженої ОСОБА_5 внаслідок м'якості, оскільки суд призначив покарання з урахуванням вимог ст. 65 КК України: врахував обставини скоєння злочинів та дані про особу винної, яка має на утриманні 2 дітей, раніше судима за вчинення умисного вбивства, характеризується посередньо та вчинила злочин в стані алкогольного сп'яніння, тобто суд врахував ті обставини, на які прокурор посилається в касаційній скарзі, та обрав покарання в межах санкції ч. 2 ст. 115 КК України.
Таким чином, покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 і попередження нових злочинів.
Разом з тим, згідно з вимогами ч. 2 ст. 11-1 КПК України за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, в разі надходження до суду справи з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків даності.
З матеріалів кримінальної справи видно, що інкримінований
ОСОБА_5 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України було вчинено ІНФОРМАЦІЯ_4. Відповідно до ст. 12 КК України названий злочин є злочином невеликої тяжкості. Постановляючи вирок, суд не звернув увагу на те, що на момент прийняття рішення судом вже минуло більше двох років, а тому вже закінчилися строки давності притягнення ОСОБА_5 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за названий злочин, у зв'язку з чим вони відповідно до вимог ст. 49 КК України підлягали звільненню від кримінальної відповідальності.
З наведеного убачається, що судом неправильно застосовано кримінальний закон, а саме не застосовано кримінальний закон, який підлягав застосуванню.
Згідно зі ст. 400-1 КПК України касаційний суд, встановивши обставини, передбачені статтями 6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи постанову та закриває справу.
За таких обставин вирок суду в частині засудження ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за злочин, передбачений ч.1 ст. 125 КК України, підлягає скасуванню, а ОСОБА_5 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - звільненню від кримінальної відповідальності із закриттям кримінальної справи у цій частині.
Колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги в частині необґрунтованості задоволення цивільного позову, оскільки сестра потерпілого ОСОБА_8, на користь якої постановлено стягнути моральну шкоду в сумі 200 тис грн., не є належною особою в розумінні ст. 1168 Цивільного кодексу України в зв'язку з непроживанням однією сім'єю з потерпілим ОСОБА_9
Тому вирок в частині відшкодування моральної шкоди також підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин вирок підлягає скасуванню в частині відшкодування моральної шкоди, кримінальна справа за ч.1 ст. 125 КК України - закриттю із звільненням ОСОБА_5 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, а касаційна скарга - частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Донецької області від 14 грудня 2011 року щодо ОСОБА_5 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в частині їх засудження за ч.1 ст. 125 КК України скасувати, а кримінальну справу в цій частині закрити, звільнивши їх від кримінальної відповідальності на підставі п.1 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
Вважати ОСОБА_5 засудженою за ч.2 ст. 146, п. п. 4, 12, 13 ч.2 ст. 115, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Вважати ОСОБА_7 засудженою за ч.2 ст. 146, п. п. 4, 12 ч.2 ст. 115, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років
Вважати ОСОБА_6 засудженим ч.2 ст. 146, п. п. 4, 12 ч. 2 ст. 115, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років
Цей вирок в частині солідарного стягнення з засуджених ОСОБА_5 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 моральної шкоди на користь ОСОБА_8 - скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок Апеляційного суду Донецької області від 14 грудня 2011 року - залишити без зміни.
Судді:
М.Ф. Пойда В.М. Кульбаба В.А.Швець
З оригіналом згідно:
Суддя: М.Ф. Пойда