Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів: Франтовської Т.І., Кравченка С.І.,
за участю прокурора Опанасюка О.В.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2011 року щодо нього,
Вказаним вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останнього разу:
21 липня 2009 року Томаківським районним судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, із застосуванням 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України,
засуджено за ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за новим вироком, частково один місяць позбавлення волі приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за попереднім вироком та остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не судимого,
засуджено за ч. 3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, та з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2011 року вирок залишено без зміни.
Вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними та засуджено за те, що 02 лютого 2011 року близько 20 години, вони знаходячись біля металевої огорожі, яка розташована між територією Томаківської ЗОШ №1 та пр. Пушкіна смт. Томаківка Дніпропетровської області скоїли замах на крадіжку металевих частин огорожі загальною вартістю 109 гривень.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, а провадження по справі закрити посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону. Зокрема засуджений посилається на те, що органи досудового слідства та суд неправильно визначили розмір завданої шкоди, яку вони могли спричинити своїми діями, оскільки виходячи із наявних в матеріалах справи документів сума завданих ними збитків становила б 51 гривню. Таким чином в його діях відсутній склад злочину. Крім того зазначає на порушення його прав при розгляд справи в суді апеляційної інстанції, оскільки йому не дали змогу ознайомитись з довідкою №325 від 11.11.2011 року щодо вартості майна.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні замаху на викрадення чужого майна підтверджена наявними в матеріалах справи та наведеними у вироку доказами у їх сукупності.
Виходячи з вимог кримінального законодавства розмір майна, яким заволоділа (чи мала намір заволодіти) винна особа в результаті вчинення злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці. Вартість викраденого мана визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину.
Як убачається із матеріалів справи судом першої інстанції на підставі наявних по справі доказів достовірно встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зламавши огорожу школи мали намір заволодіти прутами металевої арматури в кількості семи штук, загальною довжиною 8,5 м. та металевим кутником загальною довжиною 2 м. Згідно наявних в матеріалах справи документів, а саме: акту інвентаризаційного опису основних засобів Томаківської селищної ради, довідок про вартість металевих виробів, загальна вартість майна, яке мали намір викрасти підсудні становить 109 гривень. Видана Томаківською селищною радою довідка від 8 квітня 2011 року (а.с. 148), на яку посилається в касаційній скарзі засуджений, згідно з якою вартість викраденого майна є меншою, перевірялась судом апеляційної інстанції. При цьому було встановлено, що викладені в цій довідці дані є помилковими.
В 2011 році розмір спричиненої шкоди, починаючи з якої настає кримінальна відповідальність становив 94 гривні 10 копійок. Тому висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повинні нести відповідальність, яка передбачена Кримінальним кодексом є правильними. Дії засуджених за ч. 3 ст.15, ч.2 185 КК України кваліфіковані вірно.
При призначенні покарання засудженому ОСОБА_1 суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив злочин в період іспитового строку встановлено йому попереднім вироком, остаточне покарання йому обґрунтовано призначено відповідно до вимог ст. 71 КК України.
Розмір та вид покарання призначеного ОСОБА_1 є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Істотних порушень вимог кримінально -процесуального закону, які є підставою для скасування судового рішення по справі не встановлено.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2011 року постановлені щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.
Судді:
В.І. Орлянська Т.І. Франтовська С.І. Кравченко