08 травня 2012 року м. Київ К-37503/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 року та постанову Харківського окружного адміністративного від 28.05.2010 року по справі № 2а-45403/09/2070 за позовом Приватного підприємства «Олан»до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Приватне підприємство «Олан»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.06.2009 року №0000552310/0, від 24.07.2009 року №0000552310/1, від 01.10.2009 року №0000552310/2, від 23.12.2009 року №0000552310/3 про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 27274,90 грн., у т.ч. за основним платежем 20827,00 грн., за штрафними санкціями - 6447,90 грн., та від 17.06.2009 року №0000562310/0, від 24.07.2009 року №0000562310/1, від 01.10.2009 року №0000562310/2, від 23.12.2009 року №0000562310/3 про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 11670,00 грн., у т.ч. за основним платежем 7780,00 грн., за штрафними санкціями - 3890,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного від 28.05.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Зміївському районі Харківської області проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Олан»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р по 31.12.2008р., за результатами якої було встановлено порушення ПП «Олан»пп.8.1.2, пп.8.1.3 п.8.1, пп.8.3.1 п.8.3, пп.8.4.3 п.8.4 ст.8, п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся на 30964,00 грн.; ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, з ПП «КАФ-БУД». Також встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР -дані, відображені ПП «Олан»у деклараціях з податку на додану вартість за відповідний період про обсяги надання послуг по устрою водопроводу та каналізації та податковий кредит, не є дійсними на суму 7779,60 грн.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період. Жодних доказів, які б підтверджували порушення з боку позивача при укладанні договорів публічного порядку, відповідачем не надано. На час укладання договорів із позивачем, ПП «КАФ-БУД»було належним чином зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, тобто мало достатній об'єм правоздатності для укладення спірних угод.
Крім того, враховуючи пп. 8.2.1, пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8, пп. 8.4.2, пп.8.4.3 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та наявні в матеріалах справи письмові докази, колегія суддів погоджується також з висновком судів, що податок на прибуток у відповідний період був сформований позивачем правомірно.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області відхилити.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 року та постанову Харківського окружного адміністративного від 28.05.2010 року по справі № 2а-45403/09/2070 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.