"18" квітня 2012 р. м. Київ К-58790/09-С
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року
у справі № 2а-14479/09/0570
за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області
про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень -рішень, -
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до суду з позовом до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі -відповідач) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень -рішень Шахтарської ОДПІ Донецької області від 29 липня 2009 року № 0000091743/2-570 та № 00000291743/2-571.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2009 року позов задоволено у повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення Шахтарської ОДПІ Донецької області від 29 липня 2009 року № 0000091743/2-570 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 13960,50 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення Шахтарської ОДПІ Донецької області від 29 липня 2009 року № 00000291743/2-571 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 7992,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2009 року скасовано. Прийнято нову постанову. В задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі фізична особа -підприємець ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2009 року.
У запереченні на касаційну скаргу Шахтарська ОДПІ Донецької області, посилаючись на те, що постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Шахтарська ОДПІ Донецької області провела виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового законодавства та інших законодавчих актів, контроль за якими покладено на органи державної податкової служби, суб'єктом господарювання -фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої було складено акт № 446/17-111-1 від 15 квітня 2009 року.
В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог статей 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», з урахуванням пункту 22.10 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пункту 7.1 статті 7, підпункту 9.12.2 статті 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», додатка № 7 Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12, Постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 року № 507 «Про роз'яснення Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727», в результаті чого підприємцю донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 136960,50 грн.
Зокрема, перевіркою було встановлено, що вказані порушення виникли внаслідок невключення до складу валового доходу суми перевищення граничного обсягу виручки понад 500000,00 грн., встановленого пунктом 1 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», в розмірі 3018199,45 грн. та не включення до складу валових витрат суми витрат, які пов'язані з одержанням доходу, що перевищив 500000,00 грн., у розмірі 2925129,43 грн.
29 квітня 2009 року Шахтарська ОДПІ Донецької області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000091743/0/307, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами визначила фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 13960,50 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого рішенням ДПА у Донецькій області від 22 липня 2009 року № 12693/10/25-013-6 «Про результати розгляду повторної скарги»скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 було залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення Шахтарської ОДПІ Донецької області від 29 квітня 2009 року № 0000091743/0/307 (від 29 травня 2009 року № 0000091743/1/387) - без змін та збільшено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, визначену в податковому повідомленні-рішенні від 29 квітня 2009 року № 0000091743/0/307, на 7992,00 грн.
29 квітня 2009 року Шахтарська ОДПІ Донецької області на підставі акту перевірки та з урахуванням рішення ДПА у Донецькій області від 22 липня 2009 року № 12693/10/25-013-6 прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000091743/2-570, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами визначила фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 13960,50 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 00000291743/2-571, яким визначила фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 7992,00 грн., оскільки у ході розгляду повторної скарги було встановлено, що при визначенні валових витрат фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, які пов'язані з одержанням доходу, що перевищив 500000,00 грн. за 2008 рік, Шахтарська ОДПІ Донецької області врахувала суму сплаченого в бюджет податку на додану вартість у розмірі 53280,00 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»та Указ Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»підстав та порядку оподаткування доходів суб'єктів підприємницької діяльності, які сплачують єдиний податок та перевищили у звітному періоді встановлений обсяг виручки, не містять.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що перехід позивачем із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування та сплата позивачем єдиного податку у період перебування ним на спрощеній системі оподаткування не звільняє його від обов'язку сплатити податок, отриманий поза межами граничного обсягу виручки, визначеного Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», у зв'язку з чим податковий орган правомірно визначив позивачу суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб спірним податковим повідомленням-рішенням.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, зокрема, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500000,00 гривень.
Статтею 5 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
У той же час, зазначений Указ не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний розмір, встановлений законодавцем.
Згідно приписів пункту 22.10 статті 22 Прикінцевих положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької дальності, діє розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідно до підпункту 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Підпунктом 9.12.2 пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно зі статтею 13 розділу IV Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), оподаткуванню підлягають доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності отримує інші доходи, ніж визначені у частині першій цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими законом з питань оподаткування доходів фізичних осіб для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності. Загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку № 6 до цієї Інструкції. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Склад валових витрат виробництва (обігу), що виключаються з валового доходу платників податку - фізичних осіб, визначений у додатку № 7 вказаної Інструкції, відповідно до абзацу 7 якого (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до складу витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, зареєстрованого як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ), також включаються суми ПДВ, внесені до бюджету. Не включаються до валових витрат і валового доходу суми ПДВ, які входять до ціни придбаних та проданих товарів (робіт, послуг) відповідно.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування, врегульованих, зокрема, Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), з урахуванням загальних принципів оподаткування, закріплених Конституцією України та Законом України «Про систему оподаткування»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна
Суддя Л.І. Бившева