08 травня 2012 року м. Київ К-18870/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2010 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2009 року по справі № 2а-3182/09/1370 (40360/09/9104) за позовом Приватного підприємства «Ігромакс»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування рішення застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
В травні 2009 року Приватне підприємство «Ігромакс»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова в якому просить скасувати рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування рішення застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001252380/8007 від 31.03.2009 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2010 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками ДПА у Львівській області 20 березня 2009 року за наслідками проведеної перевірки позивача було встановлено порушення п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме встановлено проведення розрахункових операцій через гральні автомати, не переведені у фіскальний режим роботи та не зареєстровані в органах ДПС, та прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ПП «Ігромакс»в сумі 680,00 грн.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно з ст. 2 Закону № 265/95-ВР розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно ч. 3 ст. 3 Закону № 265/95-ВР: суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач розрахунки із споживачами здійснює через належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, а тому вимоги п.1 ст.3 Закону № 265/95-ВР позивачем не порушені.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова відхилити.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2010 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2009 року по справі №2а-3182/09/1370 (40360/09/9104) залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.