"23" березня 2012 р. м. Київ К/9991/70298/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого -судді Ліпського Д.В.,
суддів Головчук С.В.
Тракало В.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 20 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 11 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними,
У грудні 2008 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити нарахування державної соціальної допомоги дитині війни.
Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 20 листопада 2009 року задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області щодо ненарахування та невиплати позивачці щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статі 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 листопада 2008 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області провести нарахування та виплату позивачці підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 листопада 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 11 червня 2010 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області залишено без задоволення, а постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 20 листопада 2009 року залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить їх скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав для зміни чи скасування судового рішення.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було призупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, пункт 12 статті 71 та стаття 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону від 18 листопада 2004 року.
Аналогічні правовідносини склалися в 2008 році, оскільки зміни до статті 6 вищезазначеного Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-пр/2008.
Крім того, судами зроблено правильний висновок про те, що вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Отже, вирішуючи даний спір суди першої та апеляційної інстанції дійшли до обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 20 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 11 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.В. Ліпський
Судді: С.В. Головчук
В.В. Тракало
Суддя Д.В. Ліпський