"25" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/8511/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сніжному Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року
у справі № 2а-26533/10/0570
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион-углегазодобича»
до 1. Державної податкової інспекції в місті Сніжному Донецької області
2. Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області
про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -
Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион-углегазодобича»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Сніжному Донецької області (далі -відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області (далі -відповідач 2) про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача , шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, бюджетної заборгованості по податку на додану вартість у сумі 1031662,00 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «МП «Юнион-углегазодобича», шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1031662,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «МП «Юнион-углегазодобича»судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1700,00 грн.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Сніжному Донецької області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «МП «Юнион-углегазодобича», посилаючись на те, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Позивачем були подані декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий 2010 року в рядках 25 яких ТОВ «МП «Юнион-углегазодобича»були задекларовані до бюджетного відшкодування суми 525604,00 грн., 525397,00 грн., 1034140,00 грн., 721656,00 грн. та 865863,00 грн. відповідно (арк. справи 25-67). ДПІ у м. Сніжному Донецької області були проведені позапланова виїзна перевірки з питань підтвердження бюджетного відшкодування за вказані податкові періоди, за результатами яких були складені довідки та акти, на підставі яких, в свою чергу, на підставі яких згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДПІ у м. Сніжному Донецької області були прийняті податкові повідомлення-рішення про зменшення ТОВ «МП «Юнион-углегазодобича» сум бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів) з податку на додану вартість, а саме: № 0000162342/0 від 20 квітня 2010 року -на суму 252290,00 грн. за жовтень 2009 року, на суму 157619,00 грн. за листопад 2009 року, на суму 358846,00 грн. за грудень 2009 року; № 0000172342/0 від 20 квітня 2010 року -на суму 164754,00 грн. за січень 2010 року, №0000232342/0 від 21 травня 2010 року -на суму 98153,00 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року, у справі № 2а-15100/10/0570 за позовом ТОВ «МП «Юнион-углегазодобича»до ДПІ у м. Сніжному Донецької області, ГУ ДКУ у Донецькій області позов було задоволено повністю. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сніжному Донецької області №0000172342/0 від 20 квітня 2010 року, № 0000162342/0 від 20 квітня 2010 року, № 0000232342/0 від 21 травня 2010 року.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у справі № 2а-15100/10/0570 судами вже надана належна правова оцінка щодо відсутності порушень позивачем вимог пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та правомірності заявлених ним сум бюджетного відшкодування згідно податкових декларацій за ТОВ «МП «Юнион-углегазодобича»та, як наслідок, наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі про стягнення суми бюджетного відшкодування у відповідності до приписів частини 1 статті 72, частини 5 статті 254, статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судами попередніх інстанцій, предметом спору у даній справі є стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 1031662,00 грн., яка була зменшена згідно податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Сніжному Донецької області № 0000172342/0 від 20 квітня 2010 року, №0000162342/0 від 20 квітня 2010 року, № 0000232342/0 від 21 травня 2010 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року у справі № 2а-15100/10/0570, яка набрала законної сили, вказані податкові повідомлення -рішення були визнані недійсними.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).
Згідно підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).
Абзацом 2 підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Положеннями абзацу 2 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Виходячи з аналізу вищевикладених правових норм, після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-15100/10/0570 ДПІ у м. Сніжному Донецької області мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний ДПІ у м. Сніжному Донецької області, чим були порушені права позивача.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
При цьому, колегія суддів відзначає, що приймаючи участь у розгляді справи № 2а-15100/10/0570 про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000172342/0 від 20 квітня 2010 року, № 0000162342/0 від 20 квітня 2010 року, № 0000232342/0 від 21 травня 2010 року ДПІ у м. Сніжному Донецької області мала можливість спростувати доводи ТОВ «МП «Юнион-углегазодобича»щодо неправомірності прийняття податковим органом оспорюваних податкових повідомлень-рішень, проте не зробила цього, а тому не може спростовувати ці ж обставини при розгляді справи за позовом між тими ж сторонами за наслідками скасування.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції в місті Сніжному Донецької області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сніжному Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна
Суддя Л.І. Бившева