"24" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/32269/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Гашицького О.В.,
Ситникова О.Ф. ,
провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_5 -представника позивача ОСОБА_4 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 5 травня 2010 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2011 року,
5 березня 2010 року ОСОБА_4 пред'явила в суді позов до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва (далі -УПФ) про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсії, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зазначила, що належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, й отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вважаючи, що розміри призначених і виплачуваних їй пенсій не відповідають розмірам, встановленим цим Законом, звернувся до УПФ з заявою про приведення їх у відповідність до вимог закону. Однак, відповідач відмовив їй в цьому.
Просила суд визнати такі дії відповідача протиправними та зобов'язати усунути вказані порушення, провівши перерахунки пенсій з 1 січня 2009 року.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 5 травня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано УПФ здійснити перерахунок державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 9 лютого 2009 року по 5 травня 2010 року.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2011 року постанову суду першої інстанції змінено в частині визначення періоду здійснення перерахунку пенсії -зобов'язано УПФ здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з 5 березня 2009 року.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_5 -представник позивач ОСОБА_4 посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень та задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною четвертою статті 54 цього Закону, що визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності -8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно з статтею 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, зокрема, інвалідам ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії, відповідно до статті 53 зазначеного Закону, здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-ІV, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем, виходячи із розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», що складає 19 гривень 91 копійку.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, виходили із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами та дійшли обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відтак, враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано поклали на УПФ обов'язок перерахунку пенсії ОСОБА_4, а суд апеляційної інстанції правильно визначив початок періоду її перерахунку вірно застосувавши до спірних правовідносин наслідки пропущення річного строку звернення до суду за захистом порушених прав, передбачені статтею 100 КАС України, оскільки на цьому наполягав відповідач, а позивач не надав доказів поважності причини його пропущення.
Крім того, апеляційний суд обґрунтовано не обмежив період перерахунку державної та додаткової пенсії, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з огляду на таке.
Загальне поняття пенсії визначено в статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2009 року № 1058-ІV, відповідно до якого пенсія -щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.
Отже, законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні відносини сторін, а тому ухвалене ним судове рішення, відповідно до частини першої статті 224 КАС України, підлягає залишенню в силі.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_5 -представника позивача ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді Т. Ф.Весельська
О.В.Гашицький
О.Ф.Ситников
Суддя Т.Ф. Весельська