"24" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/5020/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А.
СуддівГашицького О.В.
Мороз Л.Л.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду (далі -УПФ) України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії за касаційною скаргою УПФ України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим на постанову Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня
2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від
21 червня 2010 року,
У липні 2009 року ОСОБА_4 у Первомайському районному суді Автономної Республіки Крим пред'явила позов до УПФ України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона відноситься до категорії громадян з правовим статусом "діти війни" та відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії у період з 01 січня
2006 року по квітень 2009 року їй виплачувалось не у відповідності із вказаним Законом, просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів та визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов'язати здійснити відповідні перерахунки та виплати.
Постановою Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2009 року, залишеною без зміни ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2010 року, позов ОСОБА_4 до УПФ України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії частково задоволено.
Зобов'язано УПФ України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, з липня 2008 року по червень 2009 року в розмірі 1 185,60 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі УПФ України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01 січня 2006 року, набув правового статусу особи, передбаченого цим Законом.
Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Підвищення до пенсії дітям війни у 2006 році могло бути впроваджено лише за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року. Однак нарахування та виплата пенсії у збільшеному розмірі відповідачем не проводилася, оскільки умови, передбачені вказаним Законом, не настали.
Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Також згідно з пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було змінено. Статтею 6 (в новій редакції) цього Закону передбачалося, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року
№ 10-рп/2008 року, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до вимог статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.
З моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність суб'єкта владних повноважень є протиправною.
Отже, у 2006 році, в період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року та з
01 січня по 22 травня 2008 року ОСОБА_4 не мала права на щомісячне підвищення до пенсії, оскільки підвищення до пенсії у 2006 році не було впроваджено, а норма відповідного Закону у 2007, 2008 роках, якою передбачено це право, була зупинена та змінена. Право ОСОБА_4 на підвищення до пенсії у встановленому Законом розмірі В.В. було відновлено лише з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, тобто з часу ухвалення Конституційним Судом України вказаних вище рішень.
Відповідно до статті 71 Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення у 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії "дитина війни". Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорії громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня -48,1 грн., з 01 липня - 48,2 грн. та з 01 жовтня - 49,8 грн. Розмір підвищення до пенсії з 01 січня 2009 року цією постановою не був визначений та відповідні зміни з цього питання у 2009 році у зазначену постанову не вносилися.
Таким чином, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01 січня 2009 року підлягала застосуванню у попередній редакції.
Щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Відповідно до частини першої статі 99 Кодексу адміністративного судочинства України, яка діяла на час вирішення справи судом першої інстанції, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 пропустила строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, а відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску вказаного строку, суд першої інстанції вірно відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 поза межами річного строку звернення до суду.
Судові рішення законні і обґрунтовані.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.
Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим від
17 серпня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії -без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Гашицький О.В.
Мороз Л.Л.
Суддя С.А. Горбатюк