"24" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/4250/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А.
СуддівГашицького О.В.
Мороз Л.Л.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного (далі -ГУПФ) фонду України в Львівській області про стягнення підвищення до пенсії за касаційною скаргою ГУПФ України в Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня
2009 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від
2 грудня 2010 року,
У листопаді 2008 року ОСОБА_4 у Львівському окружному адміністративному суді пред'явив позов до ГУПФ України в Львівській області про стягнення підвищення до пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він відноситься до категорії громадян з правовим статусом "діти війни" та відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не виплачувалось, просив відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, а також визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов'язати здійснити відповідні перерахунки та виплати за 2007-2008 роки в сумі 2 512,70 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2009 року позов ОСОБА_4 до ГУПФ України в Львівській області про стягнення підвищення до пенсії як дитині війни частково задоволено.
Зобов'язано ГУПФ України в Львівській області здійснити і виплатити
ОСОБА_4 щомісячну надбавку до пенсії як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2010 року апеляційну скаргу ГУПФ України в Львівській області задоволено частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня
2009 року скасовано.
Позов ОСОБА_4 до ГУПФ України в Львівській області про стягнення підвищення до пенсії як дитині війни задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУПФ України в Львівській області та зобов'язано ГУПФ України в Львівській області нарахувати та виплатити
ОСОБА_4 щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 13 листопада по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 30 листопада 2008 року з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ГУПФ України в Львівській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 1 січня 2006 року, набув правового статусу особи, передбаченого цим Законом.
Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Також згідно з пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було змінено. Статтею 6 (в новій редакції) цього Закону передбачалося, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року
№ 10-рп/2008 року, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до вимог статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.
З моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність суб'єкта владних повноважень є протиправною.
Отже, в період з 1 січня по 9 липня 2007 року та з 1 січня по 22 травня ОСОБА_4 не мав права на щомісячне підвищення до пенсії, оскільки норма відповідного Закону у 2007, 2008 роках, якою передбачено це право, була зупинена та змінена. Право ОСОБА_4 на підвищення до пенсії у встановленому Законом розмірі було відновлено лише з 9 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року, тобто з часу ухвалення Конституційним Судом України вказаних вище рішень.
Щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
За приписами статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 пропустив строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, а відповідач наполягав на застосуванні вказаного строку, апеляційний суд, не знайшовши підстав для поновлення такого строку, вірно скасував постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2009 року та задовольнив позовні вимоги позивача в межах річного строку звернення до суду.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновок апеляційного суду та встановлених обставин справи.
Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2009 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про стягнення підвищення до пенсії як дитині війни -без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Гашицький О.В.
Мороз Л.Л.
Суддя С.А. Горбатюк