"19" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/56140/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В.
суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.07.2011 року
у справі № 2-а-5111/10/1207
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська
про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої додаткової пенсії інваліду ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС та війни
У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Луганська з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої додаткової пенсії інваліду ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС та війни за період з 01.11.2000 року по 01.06.2006 року.
Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 22.11.2010 року позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії відповідача та зобов'язано його здійснити перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії позивачу за шкоду, заподіяну здоров'ю інваліду ЛНА та ЧАЕС 3-ої групи відповідно до приписів статті 50 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням фактично здійснених виплат. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу за період з 01.11.2000 року по 01.01.2006 року надбавки до пенсії відповідно до приписів статті 13 Закону України «Про статус і соціальний захист ветеранів війни», як інваліду війни 3-ої групи в розмірі 200 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.07.2011 року постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 22.11.2010 року скасовано, адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказаний судовий акт з мотивів порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, з адміністративним позовом про зобов'язання здійснити перерахунок додаткової пенсії та надбавки до пенсії за період, починаючи з 01.11.2000 року по 01.06.2006 року ОСОБА_1 звернувся лише у жовтні 2010 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З урахуванням вищенаведеного суд касаційної інстанції погоджується з правильністю висновків суду апеляційної інстанції щодо пропуску позивачем строку для звернення до суду за захистом порушеного права та залишення адміністративного позову без розгляду.
Доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вище переліченими нормами права, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.07.2011 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 -2391 КАС України.
Суддя К.В. Конюшко