ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
19 квітня 2012 року 15:27 № 2а-1821/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.;
при секретарі Мальчик І.Ю.,
за участю сторін:
представника позивача -Шуліги В.А.,
представника відповідача -Турчина Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничотранспортна компанія» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень - рішень ,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень - рішень, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.
В позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо визнання договору купівлі-продажу товару №100114 від 10.01.11 р., укладеного між ТОВ «Гірничотранспортна компанія»та ТОВ «Пластум»нікчемними та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001190703 від 28.07.11 р., №00011200703 від 28.07.11 р.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийняте відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки правочини позивача із ТОВ «Пластум»є нікчемними.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:
Судом встановлено, що з 17.06.11 р. по 07.07.11 р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гірничотранспортна компанія»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2011 року за результатами якої складено акт № 98/07-03/32264561 від 13.07.11 р.
В ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Гірничотранспортна компанія»п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого підлягає зменшенню сума податкового кредиту за лютий 2011 року на суму ПДВ 496000 грн. та п.198.3 ст.198, п.200.4, 200.7, п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України в зв'язку з чим підлягає зменшенню сума задекларована до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за квітень 2011 року у розмірі 1496795 грн.
На підставі акту перевірки № 98/07-03/32264561 від 13.07.11 р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва прийняті податкові повідомлення -рішення з податку на додану вартість №0001190703 від 28.07.11 р. та №00011200703 від 28.07.11 р.
Судом встановлено, що ТОВ «Гірничотранспортна компанія» мало господарські відносини із ТОВ «Пластум».
Відповідно до акту перевірки підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень -рішень стало те, що ТОВ «Гірничотранспортна компанія»задекларовано суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у квітні 2011 року в розмірі 2865872 грн., згідно Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додатку 2 до податкової декларації за квітень 2011 року) частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів складається із: грудня 2010 року в сумі 8781 грн., лютого 2011 року в сумі 1441392 грн., березня 2011 року в сумі 1415699 грн.
За результатами перевірки встановлено, що згідно акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гірничотранспортна компанія»за № 79/07-03/32264561 від 07.06.11 року зменшено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації за звітний період грудень 2010 року за №9006246137 від 19.01.11 року на суму 551863 грн.
Також згідно акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гірничотранспортна компанія»за № 79/07-03/32264561 від 07.06.11 року зменшено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації за звітний період лютий 2011 року за №9002476057 від 20.04.11року на суму 254955 грн.
Відповідно до отриманої інформації від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва службова записка від 07.06.2011р. №6665/26-06/5 та згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДІІА України в ході аналізу додатку №5 до декларації з ПДВ ТОВ «Гірничотранспортна компанія»за звітний період лютий 2011 року встановлено, що у ланцюзі постачання вказаного підприємства є підприємства стан платника яких відмінний від «0».
ТОВ «Гірничотранспортна компанія»в лютому 2011 року формує податковий кредит за рахунок підприємства, що має ознаки фіктивності на загальну суму 496000 грн., а саме:
- ТОВ «Пластум»(код ЄДРПОУ 36076522) - знаходиться на обліку в ДПІ у Вишгородському районі, вид діяльності - будівництво будівель, стан платника 9 - направлено повідомлення за Ф№18-ОПП. Згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ «Пластум»(код ЄДРПОУ 36076522), в свою чергу сформувало податковий кредит за рахунок ризикових контрагентів таких як ТОВ «Боярд-К»(код ЄДРПОУ 37502856, стан платника 9 - направлено повідомлення за Ф №18-ОПП, вид діяльності - оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин) та TOB Ресурси»(код за ЄДРПОУ 37231724, стан платника 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходження.). Отже, на порушення вимог ПІ98.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а тому відповідачем зроблений висновок, що ТОВ «Гірничотранспортна компанія»безпідставно включено до податкового кредиту за лютий 2011 року суму ПДВ в розмірі 496000 грн.
Також відповідно до акту перевірки ТОВ «Гірничотранспортна компанія»суму залишку від'ємного значення: враховуючи вимоги п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI право на бюджетне відшкодування ТОВ «Гірничотранспортна компанія»виникло в березні 2011 року на суму від'ємного значення лютого 2011 року в розмірі 523950 грн. оплаченого у лютому 2011 року, березня 2011 року в розмірі 1415699 грн., було оплачено в сумі 22400 грн. в січні 2011 та лютому 2011 року в сумі 24222 грн.
Враховуючи вимоги п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ право на бюджетне відшкодування ТОВ «Гірничотранспортна компанія»виникло в березні 2011 року на суму від'ємного значення лютого 2011 року в розмірі 46622 грн. оплаченого у лютому 2011 року.
Згідно з пунктами 198.2, 198.3, 198.4 та 198.5 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено, податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів
(контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної)
вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.
Датою використання товарів/послуг, основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Кодексу.
Згідно з вимогами п.200.14 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
Відповідно до п. 200.7 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.3.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.97 р. №166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.97 за №250/2054 (із змінами і доповненнями) дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового; обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларації), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно зі ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимоги щодо реального настання правових наслідків є підставою недійсності правочину. Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом - нікчемний правочин. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ч.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частинами 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.
Жодних первинних документів та взагалі документів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу -позивачем до суду надано не було.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва при прийнятті оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд приходить до висновку щодо необґрунтованості позовних вимог позивача та відсутності підстав для їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-
В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничотранспортна компанія» відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 23.04.12 р.
Суддя Аблов Є.В.