ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
20 квітня 2012 року № 2а-12465/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів: Шейко Т.І., Донця В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до про Голови комісії Міністерства оборони України по проведенню службового розслідування, призначеної наказом Міністра оборони України від 30.12.10р. №714 «Про призначення службового розслідування»- начальника відділу провадження та контролю дізнання управління дізнання Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України полковника юстиції Скляра В.М., члена комісії Міністерства оборони України по проведенню службового розслідування, призначеної наказом Міністра оборони України від 30.12.10р. №714 «Про призначення службового розслідування»заступника начальника служби -інспектора-ревізора фінансово-економічної служби Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України полковника Гуліпського А.В., члена комісії Міністерства оборони України по проведенню службового розслідування, призначеної наказом Міністра оборони України від 30.12.10р. №714 «Про призначення службового розслідування»начальника наукового центру зв'язку та інформатизації Військового інституту телекомунікації та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»підполковника Колачова С.П., члена комісії Міністерства оборони України по проведенню службового розслідування, призначеної наказом Міністра оборони України від 30.12.10р. №714 «Про призначення службового розслідування»- начальника відділення проведення розслідування корупційних правопорушень відділу по боротьбі з корупцією Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України підполковника Медова І.Б., члена комісії Міністерства оборони України по проведенню службового розслідування, призначеної наказом Міністра оборони України від 30.12.10р. №714 «Про призначення службового розслідування» - старшого офіцера-дізнавача відділу провадження та контролю дізнання управління дізнання Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України підполковника Козяра О.М., члена комісії Міністерства оборони України по проведенню службового розслідування, призначеної наказом Міністра оборони України від 30.12.10р. №714 «Про призначення службового розслідування»- старшого офіцера відділу зведеного планування та контролю матеріально-технічного забезпечення Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України майора Тимофеєва М.М., члена комісії Міністерства оборони України по проведенню службового розслідування, призначеної наказом Міністра оборони України від 30.12.10р. №714 «Про призначення службового розслідування»- офіцера відділу бухгалтерського обліку управління бухгалтерського обліку та звітності Головного фінансово-економічного управління Генерального штабу Збройних Сил України майора Ігнатенка А.В., члена комісії Міністерства оборони України по проведенню службового розслідування, призначеної наказом Міністра оборони України від 30.12.10р. №714 «Про призначення службового розслідування»- заступника начальника відділу контролю за діяльністю розпорядників бюджетних коштів контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України Ушенка С.Г. визнання неправомірними дій посадових осіб Міністерства оборони України
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому, з наступними змінами, просив:
- визнати неправомірними дії відповідачів під час проведення службового розслідування та складення і підписання Акту службового розслідування в частині перевищення повноважень, визначених наказом Міністра оборони України від 30.12.2010 року №714 (зі змінами), невиконання завдань щодо проведення цього розслідування, у зв'язку з порушенням Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950 (зі змінами) та Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 березня 2004 року №82, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 березня 2004 року за №385/8984, безпідставного звинувачення низки посадових осіб, в тому числі позивача, у вчиненні порушень, які ними не здійснювалися, необґрунтованого подання пропозицій щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- визнати неправомірними дії відповідачів по складенню Акту службового розслідування від 25 лютого 2011 року в частині включення до його складу інформації, яке не відноситься до предмету службового розслідування, визначеного пунктом 1 наказу Міністра оборони України від 30.12.2010 року (зі змінами, внесеними наказами Міністра оборони України від 28.01.2011 року №54 та від 11.02.2011 року №78);
- визнати неправомірними дії відповідачів по складенню Акту службового розслідування від 25 лютого 2011 року в частині невиконання вимог наказу Міністра оборони України від 30.12.2010 року №714 щодо дослідження обставин неналежного виконання службовими особами Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України доручення Міністра оборони України щодо усунення порушень при використанні земель оборони, вказаних у поданні Генеральної прокуратури України від 20 вересня 2010 року №10/2-3609 вих-10;
- визнати неправомірними дії відповідачів по складенню Акту службового розслідування від 25 лютого 2011 року в наступній частині:
- викладення в Акті інформації в абзацах 8 -11 сторінки 2, на сторінках 3 -7, абзацах 1 -4 сторінки 9, абзацах 6 -8 на сторінці 11, на сторінках 12 -19, абзацах 1, 2, 5 на сторінці 20, пункту 4 на сторінці 21, пункту 7 на сторінках 22 -23;
- викладення на сторінці 8 вищезазначеного Акту висновків про те, що «… у зв'язку з неналежного представлення інтересів Міноборони Правовим департаментом (на той час директор ОСОБА_3, начальник відділу організації представництва в юрисдикційних органах полковник юстиції ОСОБА_1 та провідний спеціаліст ОСОБА_2.) в Господарському суді м.Києва під час розгляду позову ТОВ «ТД Слов'янська група»до Міноборони про стягнення штрафних санкцій, інфляційних витрат, трьох процентів річних за неналежне виконання умов договору від 31.03.08 №246/08/5, яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Крім того, вищезазначені посадові особи Правового департаменту в порушення вимог ст. ст. 91, 93, 94, 95 Господарського процесуального кодексу України не забезпечили в установленому порядку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м.Києва від 23.06.09 №44/150, в результаті чого Державним казначейством України з рахунків Міноборони, крім суми штрафних санкцій у розмірі 1,8 млн. грн., було стягнено виконавчий збір у сумі 0,1 млн. грн. Водночас, посадовими особами в порушення вимог ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження»належним чином не забезпечили організацію оскарження дій (бездіяльність) державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві щодо стягнення з ТОВ «ТД Слов'янська група»на користь Міноборони штрафних санкцій у сумі 0,3 млн. грн., що призвело до винесення державним виконавцем зазначеного Відділу державної виконавчої служби постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 03.12.10, а також не забезпечили оскарження цієї постанови до відповідного суду. Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків посадовими особами Правового департаменту призвело до стягнення штрафних санкцій з Міноборони у розмірі 1,8 млн. грн., та знято виконавчий збір у сумі 0,1 млн. грн.»
- викладення на сторінці 22 у пункті 7 вищезазначеного акту пропозицій щодо прийняття рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділу організації представництва в юрисдикційних органах та претензійно-позовної роботи -заступника директора Департаменту правового забезпечення Міністерства оборони України полковника юстиції ОСОБА_1 за неналежне виконання своїх службових обов'язків, а саме за неналежну організацію: представлення інтересів Міністерства оброни України в судових органах та не забезпечення в установленому порядку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду м.Києва від 23.06.09. №44/150; оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м.Києві щодо стягнення з ТОВ «ТД Слов'янська група»на користь Міністерства оборони України штрафних санкцій у сумі 0,3 млн.грн. (стор. 22, пункт 7, абзаци 2, 3, 4);
- зобов'язати відповідачів внести зміни до акту шляхом виключення з нього вищезазначеного тексту, а також іншої інформації, яка не відноситься до предмету службового розслідування, визначеного пунктом 1 наказу Міністра оборони України від 30.12.2010 року (зі змінами, внесеними наказами Міністра оборони України від 28.01.2011 року №54 та від 11.02.2011 року №78) та подати ці зміни на затвердження Міністру оборони України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Комісією Міністерства оборони України повинні були досліджуватися виключно обставини скоєння визначених наказом Міністра оборони України від 30.12.2010 року №714 (зі змінами) правопорушень особами, які неналежно виконали відповідні доручення Міністра оборони України. Однак, відповідачі перевищили надані їм повноваження, не з'ясували обставини, які необхідно було дослідити та порушили порядок проведення розслідування.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач -Член комісії Міністерства оборони України по проведенню службового розслідування, призначеної наказом Міністра оборони України від 30.12.10р. №714 «Про призначення службового розслідування»-старший офіцер-дізнавач відділу провадження та контролю дізнання управління дізнання Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України підполковник Козяр О.М. зазначив, що він не є суб'єктом владних повноважень в розумінні п.7 ч. 1 ст. 3 КАС України в межах даного спору. Крім того, вказав, що при проведенні службового розслідування були дотримані вимоги Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 року №82.
В запереченнях проти позовних вимог Голова комісії Міністерства оборони України по проведенню службового розслідування, призначеної наказом Міністра оборони України від 30.12.10р. №714 «Про призначення службового розслідування»начальник відділу провадження та контролю дізнання управління дізнання Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України полковник юстиції Скляр В.М. зазначив, що під час проведення службового розслідування, призначеного наказом Міністра оборони України від 30.12.2011 року №714 (зі змінами), було виявлено неналежне представництво Міністерства оборони України в судах господарської юрисдикції та в органах виконавчої служби, що в свою чергу, призвело до надмірного стягнення з Міністерства оборони України бюджетних коштів.
Член комісії Міністерства оборони України по проведенню службового розслідування, призначеної наказом Міністра оборони України від 30.12.10р. №714 «Про призначення службового розслідування» -старший офіцер відділу зведеного планування та контролю матеріально-технічного забезпечення Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України майора Тимофеєв М.М. в запереченнях проти позовної заяви зазначив, що оскаржуваний позивачем Акт перевірки не є актом індивідуальної дії в розумінні КАС України, а тому дана справа не підлягає розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва. Крім того, зазначив, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з вказаним позовом.
Згідно з письмовими поясненнями на позов члена комісії Міністерства оборони України по проведенню службового розслідування, призначеної наказом Міністра оборони України від 30.12.10р. №714 «Про призначення службового розслідування» - заступника начальника відділу контролю за діяльністю розпорядників бюджетних коштів контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України Ушенка С.Г., при проведенні службового розслідування він не здійснював управлінських функцій та не мав встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак суб'єкта владних повноважень. Крім того, вказаний відповідач посилався на пропуск позивачем строку звернення до суду.
В матеріалах адміністративної справи відсутні письмові відношення до заявлених позовних вимог відповідачів -члена комісії Міністерства оборони України по проведенню службового розслідування, призначеної наказом Міністра оборони України від 30.12.10р. №714 «Про призначення службового розслідування»заступника начальника служби -інспектора-ревізора фінансово-економічної служби Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України полковника Гуліпського А.В., члена комісії Міністерства оборони України по проведенню службового розслідування, призначеної наказом Міністра оборони України від 30.12.10р. №714 «Про призначення службового розслідування» начальника наукового центру зв'язку та інформатизації Військового інституту телекомунікації та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»підполковника Колачова С.П., члена комісії Міністерства оборони України по проведенню службового розслідування, призначеної наказом Міністра оборони України від 30.12.10р. №714 «Про призначення службового розслідування»- начальника відділення проведення розслідування корупційних правопорушень відділу по боротьбі з корупцією Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України підполковника Медова І.Б., члена комісії Міністерства оборони України по проведенню службового розслідування, призначеної наказом Міністра оборони України від 30.12.10р. №714 «Про призначення службового розслідування»- офіцера відділу бухгалтерського обліку управління бухгалтерського обліку та звітності Головного фінансово-економічного управління Генерального штабу Збройних Сил України майора Ігнатенка А.В.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2011 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні колегією суддів.
В судовому засіданні позивач підтримав уточнену позовну заяву та просив суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідачі в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях. Додатково зазначили, що внаслідок проведеного службового розслідування були вжиті заходи, в тому числі, щодо правовідносин з ТОВ «ТД «Слов'янська група», в результаті яких стягнуто збитки на користь держави.
Відповідач -член комісії Міністерства оборони України по проведенню службового розслідування, призначеної наказом Міністра оборони України від 30.12.10р. №714 «Про призначення службового розслідування» заступник начальника служби -інспектора-ревізора фінансово-економічної служби Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України полковник Гуліпський А.В. в судове засідання, призначене на 1 березня 2012 року не з'явився, про причини неявки суду не сповістив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що є підтвердження в матеріалах справи.
Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, та неявку відповідача Гуліпського А.В., належним чином повідомленого про дату та час судового засідання, на підставі вимог частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва в судовому засіданні 01 березня 2012 року ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
На підставі положень статей 20, 22, 23 Закону України «Про прокуратуру» 14 квітня 2010 року Генеральною прокуратурою України внесено подання №10/2-34227-10 про усунення порушень законодавства при використанні бюджетних коштів, яким зобов'язано Міністра оброни України вжити заходів до усунення порушень Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів при використанні бюджетних коштів, а також причин цих порушень і умов, що їм сприяють; привести у відповідність з вимогами закону накази Міністра оброни України від 09.12.2002 року №402 та від 05.06.2007 року №320, провести службове розслідування за фактом спричинення збитків під час виконання договору з ТОВ «ТД «Слов'янська група»від 31.03.2008 року №246/1/08/5 та вирішити питання про відповідальність службових осіб, з вини яких допущено зазначені порушення закону.
16 вересня 2010 року Генеральною прокуратурою України на адресу Міністра оборони України надіслано припис №10/2-34227-10 щодо усунення порушень бюджетного законодавства, в якому вимагалося невідкладно вжити заходів щодо приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до вимог бюджетного законодавства та повідомити про виконання Генеральну прокуратуру України.
Поданням Генеральної прокуратури України про усунення порушень бюджетного законодавства від 29 вересня 2010 року №10/2-34227-10 від Міністра оборони України вимагалося вжити відповідних заходів до усунення порушень бюджетного законодавства, причин та умов, що їм сприяють; провести службове розслідування за фактом неналежного вжиття службовими особами Міністерства оброни України та Збройних Сил України заходів за наслідками розгляду подання Генеральної прокуратури України від 14.04.2010 року; вирішити питання про відповідність службових осіб, з вини яких допущено зазначені порушення закону. Також приписано розглянути подання невідкладно та не пізніше як у місячний строк вжити заходи до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють та повідомити про наслідки Генеральну прокуратуру України.
Листами Генеральної прокуратури України від 19 листопада 2010 року № 10/2-4440вих-10 та від 26 листопада 2010 року №10/2-4554вих-10 Міністру оборони України повідомлено про неналежне виконання вказаних вище приписів та зобов'язано повернутися до розгляду документів прокурорського реагування, вжити вичерпних заходів до усунення наведених в листі порушень законодавства, вирішити питання щодо притягнення до відповідальності винних службових осіб та повідомити про вжиті заходи Генеральну прокуратуру України.
На виконання листів Генеральної прокуратури України від 19 листопада 2010 року № 10/2-4440вих-10 та від 26 листопада 2010 року №10/2-4554вих-10 та з метою з'ясування причин і умов, що призвели до порушень бюджетного законодавства, порушень при використанні земель оборони, а також винних у їх скоєнні осіб, наказом Міністра оборони України № 714 від 30 грудня 2010 року «Про призначення службового розслідування»призначено службове розслідування та визначено персональний склад комісії з проведення розслідування; зобов'язано голову комісії до 30 січня 2011 року подати матеріали службового розслідування на розгляд встановленим порядком.
Як зазначено в пункті 1 даного наказу, службове розслідування призначено за фактами неналежного виконання службовими особами доручень Міністра оборони України щодо усунення порушень бюджетного законодавства, вказаних у поданнях від 14 квітня 2010 року №10/2-34227-10, від 29 вересня 2010 року №10/2-34227-10, приписі від 16 вересня 2010 року №10/2-34227-10 Генеральної прокуратури України, та неналежного виконання службовими особами Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України доручення Міністра оборони України щодо усунення порушень при використанні земель оборони, вказаних у поданні Генеральної прокуратури України від 20 вересня 2010 року №10/2-3609 вих-10.
Наказом Міністра оборони України № 54 від 28 січня 2011 року внесено зміни до наказу Міністра оборони України № 714 від 30 грудня 2010 року, а саме: «В абзаці другому пункту 2 наказу Міністра оборони України від 30 грудня 2010 року № 714 число і слово «30 січня»замінено числом і словом «25 лютого».
Згідно наказу Міністра оброни України № 78 від 11 лютого 2011 року змінено склад комісії по проведенню службового розслідування.
На підставі наказу Міністра оборони України від 30 грудня 2010 року № 714 «Про призначення службового розслідування»(зі змінами) комісією у затвердженому складі проведено службове розслідування, за результатами якого 25 лютого 2011 року складено Акт службового розслідування, який затверджено Міністром оборони України 10 березня 2011 року.
Дії відповідачів під час проведення службового розслідування та складення і підписання акту службового розслідування, включення до нього інформації, яка не відноситься до предмету службового розслідування, не дослідження всіх обставин, які підлягали встановленню, а також викладення відповідної інформації на окремих сторінках акту позивач вважає протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому просить зобов'язати відповідачів внести зміни до акту шляхом виключення з нього відповідного тексту.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) оскаржуваних дій відповідачів з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
«На підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який вчиняє відповідні дії.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному аналізі всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначено Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністра оборони України від 15 березня 2004 року № 82 (в редакції, чинній станом на час проведення службового розслідування) (надалі -«Інструкція»).
Відповідно до пункту 1.2 Інструкції службове розслідування проводиться у разі:
невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення або заподіяло матеріальну чи моральну шкоду;
невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини;
неправомірного застосування військовослужбовцем фізичної сили, зброї або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільного населення;
порушення правил несення вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити тяжкі наслідки;
недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових осіб.
Міністр оборони України та начальник Генерального штабу Збройних Сил України та їх заступники можуть призначати службові розслідування безпосередньо або доручати їх проведення підпорядкованим посадовим особам (абзац 3 пункту 1.3 Інструкції).
Як встановлено колегією суддів, у спірних правовідносинах службове розслідування проводилося на підставі Наказу Міністра оборони України № 714 від 30 грудня 2010 року «Про призначення службового розслідування»(зі змінами), прийнятого на виконання листів Генеральної прокуратури України від 19 листопада 2010 року № 10/2-4440вих-10 та від 26 листопада 2010 року №10/2-4554вих-10 та з метою з'ясування причин і умов, що призвели до порушень бюджетного законодавства, порушень при використанні земель оборони, а також винних у їх скоєнні.
Згідно з пунктом 1.4 Інструкції посадові особи у разі виявлення правопорушення зобов'язані негайно повідомити про це командира (начальника), до компетенції якого входить призначення розслідування.
Строки проведення службового розслідування визначено пунктом 1.6 Інструкції, відповідно до якого службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою він призначений, або старшим начальником, але не більше як на один місяць. У термін службового розслідування не включається час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці або на лікуванні.
Як підтверджується матеріалами справи, службове розслідування було призначено наказом Міністра оборони України № 714 від 30 грудня 2010 року строком на один місяць (до 30 січня 2011 року), та в подальшому було продовжено до 25 лютого 2011 року, тобто в межах строку, визначеного пунктом 1.6 Інструкції.
Пунктом 2.1 Інструкції визначено перелік прав осіб, які проводять службове розслідування.
Так, особам, які проводять службове розслідування, надається право: отримувати від військовослужбовців та працівників усні чи письмові пояснення, необхідні документи, довідки, консультативні та експертні висновки; ознайомлюватися і вивчати, в тому числі, з виїздом на місце події, відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати до матеріалів службового розслідування; отримувати інформацію, повґязану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог чинного законодавства на підставі запиту посадової особи, яка призначила службове розслідування.
Посадові особи Збройних Сил України зобов'язані надавати правдиві письмові пояснення по суті предмета розслідування та поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали. Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій. У разі відмови надати пояснення військовослужбовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування, посадовою особою, що його проводить, складається відповідна довідка. Зміст такої довідки засвідчується підписами двох свідків цього факту (пункти 2.2, 2.3 Інструкції).
Наведені норми спростовують посилання відповідачів, що під час проведення службового розслідування останні не виступають субґєктом владних повноважень.
Згідно з розділом 3 Інструкції розслідуванням повинно бути встановлено:
наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки;
осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення;
наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця;
конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено;
ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення;
форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного;
умови та причини, що сприяли правопорушенню;
чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.
Як підтверджується змістом Акту службового розслідування від 25 лютого 2011 року, в ході його проведення комісією було встановлено, що ««… у зв'язку з неналежного представлення інтересів Міноборони Правовим департаментом (на той час директор ОСОБА_3., начальник відділу організації представництва в юрисдикційних органах полковник юстиції ОСОБА_1 та провідний спеціаліст ОСОБА_2) в Господарському суді м.Києва під час розгляду позову ТОВ «ТД Слов'янська група»до Міноборони про стягнення штрафних санкцій, інфляційних витрат, трьох процентів річних за неналежне виконання умов договору від 31.03.08 №246/08/5, яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Крім того, вищезазначені посадові особи Правового департаменту в порушення вимог ст. ст. 91, 93, 94, 95 Господарського процесуального кодексу України не забезпечили в установленому порядку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м.Києва від 23.06.09 №44/150, в результаті чого Державним казначейством України з рахунків Міноборони, крім суми штрафних санкцій у розмірі 1,8 млн. грн., було стягнено виконавчий збір у сумі 0,1 млн. грн. Водночас, посадовими особами в порушення вимог ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження»належним чином не забезпечили організацію оскарження дій (бездіяльність) державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві щодо стягнення з ТОВ «ТД Слов'янська група»на користь Міноборони штрафних санкцій у сумі 0,3 млн. грн., що призвело до винесення державним виконавцем зазначеного Відділу державної виконавчої служби постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 03.12.10, а також не забезпечили оскарження цієї постанови до відповідного суду. Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків посадовими особами Правового департаменту призвело до стягнення штрафних санкцій з Міноборони у розмірі 1,8 млн. грн., та знято виконавчий збір у сумі 0,1 млн. грн.»(абзаци 3-6 сторінки 8 акту), та запропоновано «прийняти рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділу організації представництва в юрисдикційних органах та претензійно-позовної роботи -заступника директора Департаменту правового забезпечення Міністерства оборони України полковника юстиції ОСОБА_1 за неналежне виконання своїх службових обов'язків, а саме за неналежну організацію: представлення інтересів Міністерства оброни України в судових органах та не забезпечення в установленому порядку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду м.Києва від 23.06.09. №44/150; оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м.Києві щодо стягнення з ТОВ «ТД Слов'янська група»на користь Міністерства оборони України штрафних санкцій у сумі 0,3 млн.грн.»(абзац 2-4 пункту 7 сторінки 22 акту).
Аналіз вищевикладеної інформації свідчить про те, що при оформленні висновків акту службового розслідування відповідачами не було порушено вимог розділу 3 Інструкції, оскільки зазначено інформацію, необхідність встановлення якої передбачено чинним законодавством.
Порядок оформлення результатів перевірки визначено розділом 4 Інструкції.
Так, за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються:
посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;
підстави службового розслідування;
час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття);
обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину;
заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення;
пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
інші заходи, які пропонується здійснити.
Акт службового розслідування підписується особами, якими воно проводилося. Кожен учасник розслідування має право викласти свою окрему думку (пункти 4.1-4.2).
Як встановлено судом, акт службового розслідування від 25 лютого 2011 року оформлено у відповідності до вимог зазначених правових норм, оскільки він містить всі необхідні реквізити та відомості. Крім того, даний акт підписано всіма членами комісії, окрім головного спеціаліста відділу правового забезпечення інспекційної та фінансової діяльності Департаменту правового забезпечення Міністерства оборони України О.С. Густіліної, яка з 18 по 26 лютого 2011 року перебувала в стані непрацездатності (про що зроблено відповідну відмітку в акті).
Згідно з пунктом 4.3 Інструкції після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування.
Відповідно до вимог вищевказаної норми супровідним листом Головного управління військової служби правопорядку Збройних Сил України від 25 лютого 2011 року № 306/1/888 Акт службового розслідування від 25 лютого 2011 року було передано Міністру оборони України та затверджено ним 10 березня 2011 року.
Таким чином, проаналізувавши вищевикладені обставини, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах даної адміністративної справи відсутні докази порушення відповідачами процедури проведення службового розслідування стосовно Позивача, яку визначено Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України.
В той же час, суд повторно звертає увагу на те, що в рамках даної адміністративної справи судом оцінюються дії відповідачів на предмет дотримання ними вимог чинного законодавства при проведенні службового розслідування (дотримання процедури проведення службового розслідування).
Вказаним актом службового розслідування лише фіксуються виявлені в ході службового розслідування порушення, на підставі якого, в подальшому, згідно вимог розділу 5 Інструкції може бути прийнято відповідне рішення, яке може бути оскаржено зацікавленими особами в порядку, встановленому розділом 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Необґрунтованим є посилання позивача в якості підстав заявлених позовних вимог на положення Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, оскільки відповідно до абзацу 7 пункту 1 вказаного Порядку його дія не поширюється на уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування осіб, права та обов'язки яких в частині додержання службової дисципліни, види заохочення та дисциплінарні стягнення і порядок їх застосування встановлюються дисциплінарними статутами.
Стосовно посилання позивача на факт перевищення відповідачами повноважень при проведенні службового розслідування та включення до акту службового розслідування інформації, яка не відноситься до предмету службового розслідування, визначених наказом Міністра оборони України від 30 грудня 2010 року (зі змінами), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вже було зазначено колегією суддів, у спірних правовідносинах службове розслідування було призначено наказом Міністра оборони України № 714 від 30 грудня 2010 року:
- на виконання листів Генеральної прокуратури України від 19 листопада 2010 року № 10/2-4440вих-10 та від 26 листопада 2010 року №10/2-4554вих-10;
- з метою з'ясування причин і умов, що призвели до порушень бюджетного законодавства, порушень при використанні земель оборони, а також винних у їх скоєнні осіб;
- за фактами неналежного виконання службовими особами доручень Міністра оборони України щодо усунення порушень бюджетного законодавства, вказаних у поданнях від 14 квітня 2010 року №10/2-34227-10, від 29 вересня 2010 року №10/2-34227-10, приписі від 16 вересня 2010 року №10/2-34227-10 Генеральної прокуратури України, та неналежного виконання службовими особами Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України доручення Міністра оборони України щодо усунення порушень при використанні земель оборони, вказаних у поданні Генеральної прокуратури України від 20 вересня 2010 року №10/2-3609 вих-10.
Вищезазначеними документами визначено загальний обсяг обставин (факти порушення бюджетного законодавства, порушення при використанні земель оборони, виконання відповідними посадовими особами доручень керівництва тощо), які повинні стати предметом аналізу та правової оцінки з боку комісії з проведення службового розслідування.
Крім того, зі змісту подання Генеральної прокуратури України про усунення порушень бюджетного законодавства від 29 вересня 2010 року № 10/2-34227-10 випливає, що перед Міністром оборони України було поставлено безпосереднє завдання щодо перевірки факту спричинення збитків державі у розмірі 1,8 млн. грн. внаслідок неналежного виконання службовими особами Міністерства оборони умов договору від 31 березня 2008 року з ТОВ «ТД «Слов'янська група»щодо постачання паливно-мастильних матеріалів, а також перевірки факту відсутності будь-яких рішень щодо притягнення винних осіб до відповідальності та відшкодування заподіяних збитків.
Таким чином, юридичний аналіз змісту господарських правовідносин між ТОВ «ТД «Слов'янська група»та Міністерством оборони України за договором від 31 березня 2008 року включає в себе й аналіз господарсько-правового спору між вказаними суб'єктами, який вирішувався в судовому порядку та подальших дій Міністерства оборони України, пов'язаних з представленням в судах господарської юрисдикції правової позиції даного державного органу (в тому числі і оскарження відповідних судових рішень) на підставі Інструкції з організації представництва інтересів Міністерства оборони України, органів військового управління, армійських корпусів, повітряних командувань, об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України під час розгляду справ судами загальної юрисдикції, ведення претензійно-позовної роботи та виконання рішень судів, затвердженої наказом Міністра оборони України від 14 грудня 2007 року № 686.
Крім того, законними є дії щодо проведення відповідачами службового розслідування стосовно ОСОБА_1, який обіймав посаду начальника відділу організації представництва в юрисдикційних органах та претензійно-позовної роботи -заступника директора Департаменту правового забезпечення Міністерства оборони України, тобто, як посадової особи, яка відповідно до Функціональних обов'язків начальника відділу організації представництва в юрисдикційних органах Правового департаменту Міністерства оборони України, затверджених Директором Правового департаменту Міністерства оборони України 9 березня 2007 року, та Витягу із Положення про Правовий департамент Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 26 вересня 2005 року № 584, -здійснює керівництво напрямом організації представництва в юрисдикційних органах Правового департаменту Міністерства оборони України, організовує та забезпечує контроль, аналіз та оцінку справ за вказаним напрямом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів звертає увагу на відсутність підстав для висновку про перевищення відповідачами при проведенні службового розслідування наданих їм відповідним розпорядчим документом Міністра оборони України повноважень. Крім того, перевіряючи в ході службового розслідування господарсько-процесуальні правовідносини між ТОВ «ТД «Слов'янська група»та уповноваженими представниками Міністерства оборони України, відповідачі не виходили за межі предмету службового розслідування, оскільки про перевірку вказаних правовідносин йдеться в поданні Генеральної прокуратури України, яке, в тому числі, стало підставою призначення службового розслідування.
До того ж, норма пункту 1.4 Інструкції безпосередньо зобов'язує посадових осіб у разі виявлення правопорушення негайно повідомити про це командира (начальника), до компетенції якого входить призначення розслідування.
Таким чином, вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідачів під час проведення службового розслідування та складення і підписання Акту службового розслідування в частині перевищення повноважень, визначених наказом Міністра оборони України від 30.12.2010 року №714 (зі змінами), порушення вимог Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, включення до складу акту службового розслідування інформації, яка не відноситься до предмету службового розслідування, - є безпідставними та не підлягають задоволенню. Конкретних доказів, які б свідчили про порушення відповідачами процедури проведення службового розслідування та оформлення його результатів позивачем не наведено, а колегією суддів не встановлено.
Стосовно позовної вимоги про визнання неправомірними дій відповідачів по складенню Акту службового розслідування від 25 лютого 2011 року в частині невиконання вимог наказу Міністра оборони України від 30.12.2010 року №714 щодо дослідження обставин неналежного виконання службовими особами Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України доручення Міністра оборони України щодо усунення порушень при використанні земель оборони, вказаних у поданні Генеральної прокуратури України від 20 вересня 2010 року №10/2-3609 вих-10, -суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як випливає зі змісту Акту службового розслідування від 25 лютого 2011 року, в ньому на сторінках 18-20 досліджено питання щодо дотримання вимог законодавства під час використання земель оборони у тому числі безпосередньо першими керівниками, зазначено конкретних посадових осіб, відповідальних за дотримання законодавства у цій сфері, а також вказано про вжиті заходи дисциплінарного характеру стосовно вказаних посадових осіб. Таким чином, посилання позивача на неправомірність дій відповідачів по складенню Акту службового розслідування від 25 лютого 2011 року в частині невиконання вимог наказу Міністра оборони України від 30.12.2010 року №714 щодо дослідження обставин неналежного виконання службовими особами Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України доручення Міністра оборони України щодо усунення порушень при використанні земель оборони, -є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, та, зокрема, змістом інформації, викладеної на сторінках 18-20 Акту службового розслідування від 25 лютого 2011 року.
Крім того, суд акцентує увагу на положенні частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Позивачем не було надано суду жодних доказів чи пояснень, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів внаслідок вчинення відповідачами дій щодо виконання чи невиконання вимог наказу Міністра оборони України від 30.12.2010 року №714 в частині дослідження обставин неналежного виконання службовими особами Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України доручення Міністра оборони України щодо усунення порушень при використанні земель оборони, вказаних у поданні Генеральної прокуратури України від 20 вересня 2010 року №10/2-3609 вих-10. Вказане є самостійною підставою для відмови в задоволенні даної позовної вимоги.
З таких же підстав не підлягають задоволенню й позовні вимоги про визнання неправомірними дії відповідачів по складенню Акту службового розслідування від 25 лютого 2011 року в частині викладення в акті інформації в абзацах 8 -11 сторінки 2, на сторінках 3 -7, абзацах 1 - 4 сторінки 9, абзацах 6 -8 на сторінці 11, на сторінках 12 -19, абзацах 1, 2, 5 на сторінці 20, пункту 4 на сторінці 21, пункту 7 на сторінках 22 -23.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що зміст висновків, які викладаються в акті службового розслідування, є дискреційними повноваженнями субґєктів владних повноважень.
Разом з тим, у разі поширення відповідачами недостовірної інформації позивач не позбавлений можливості для звернення до відповідного суду з позовом про спростування такої інформації.
Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу на те, що не є предметом розгляду суду в рамках даної адміністративної справи перевірка висновків (конкретної інформації), які викладено в акті службового розслідування, а тому посилання позивача на обставини, які, на його думку, спростовують викладену в акті інформацію (належне апеляційне оскарження рішення господарського суду, відсутність у особи нормативного обов'язку щодо оскарження дій державного виконавця тощо), не можуть бути предметом аналізу адміністративного суду в цій справі.
Отже, позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо викладення в акті службового розслідування відповідної інформації, щодо безпідставного звинувачення низки посадових осіб, в тому числі позивача, у вчиненні порушень, які ними не здійснювалися, необґрунтованого подання пропозицій щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність заявленої позивачем вимоги про зобов'язання відповідачів внести зміни до акту шляхом виключення з нього вищезазначеного тексту, а також іншої інформації, яка не відноситься до предмету службового розслідування, визначеного пунктом 1 наказу Міністра оборони України від 30.12.2010 року (зі змінами, внесеними наказами Міністра оборони України від 28.01.2011 року №54 та від 11.02.2011 року №78) та подати ці зміни на затвердження Міністру оборони України.
Крім того, колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на те, що заявлені позовні вимоги про оскарження дій відповідачів стосуються службового розслідування (в оскаржуваній частині), яке проводилося, окрім Позивача, також і щодо інших службовців Міністерства оборони України.
Докази на підтвердження того, що інші особи, щодо яких проведено службове розслідування, у встановленому чинним законодавством України порядку уповноважували ОСОБА_1 на представництво їх інтересів в суді в матеріалах справи відсутні.
Крім того, в матеріалах адміністративної справи відсутні докази притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі висновків Акту службового розслідування від 25 лютого 2011 року. Відповідно до листа Головного управління військової служби правопорядку Збройних Сил України від 7 грудня 2011 року № 306/4БК/5734 полковник юстиції ОСОБА_1 наказом Міністра оборони від 28 лютого 2011 року № 194 звільнений з військової служби у запас. У зв'язку з цим за результатами службового розслідування полковник юстиції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Отже, суд звертає увагу на те, що будь-яких рішень на підставі Акту службового розслідування від 25 лютого 2011 року щодо Позивача не приймалося, що свідчить про те, що у спірних публічно-правових відносинах права позивача порушено не було. В той же час, як вже було зазначено вище, у разі незгоди позивача з відповідною інформацією, яка міститься в акті службового розслідування, він не позбавлений права на спростування даної інформації цивільно-правовими засобами (на підставі положень статті 277 Цивільного кодексу України).
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Стосовно посилання відповідачів на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом колегія суддів звертає вагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач був ознайомлений зі змістом акту службового розслідування раніше, аніж в серпні 2011 року. Крім того, відповідно до листа Головного управління військової служби правопорядку Збройних Сил України від 7 грудня 2011 року № 306/4БК/5734 інформація про час ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами та Актом службового розслідування в даному управлінні відсутня.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Головуючий суддя В.П. Катющенко
Судді Т.І. Шейко
В.А. Донець