ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
17 квітня 2012 року письмове провадження № 2а-2427/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"
до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві
про звільнення майна з-під арешту та зобов'язання вилучити запис в єдиному реєстрі відчуження об'єктів нерухомого майна
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування арешту накладеного старшим державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гречух О.Я. на все майно боржника ТОВ "Целтнієкс" та зобов'язання ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві вилучити запис № 9578876 від 03.03.2010 року в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Позовні вимоги мотивовані тим, що майно ТОВ "Целтнієкс" є предметом іпотеки, яке було передано в рахунок погашення боргу ПАТ "КБ "Надра" відповідно до акту від 06.02.2012 року № 23525633/5-9 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, проте позивач не може отримати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, у зв'язку із тим, що ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 9578876 зареєстровано запис про арешт всього нерухомого майна, яке належить ТОВ "Целтнієкс", на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 17270585 від 17.02.2010 року.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що вимогами ст.. 47 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено зняття з арешту майна боржника при повернення виконавчого документу стягувачу. Відповідач просив суд у позові відмовити.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив справу у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії № 23/5/2004/840-Л/76 від 11.08.2004 року ПАТ "Комерційний банк "Надра" та ТОВ "Целтнієкс" уклали іпотечний договір від 12 вересня 2008 року, відповідно до умов якого предметом іпотеки є квартира, загальною площею 41,80 кв.м., що знаходиться за адресою м Київ, вул.. О. Гончара, буд. 32 В, №29; квартира загальною площею 73,40 кв.м. що знаходиться за адресою м Київ, вул.. О. Гончара, буд. 32 В, №31; квартира загальною площею 95,60 кв.м.. що знаходиться за адресою м Київ, вул. О. Гончара, буд. 32 В, №32; квартира загальною площею 80,10 кв.м., що знаходиться за адресою м Київ, вул.. О. Гончара, буд. 32 В, №33.
Факт передачі майна в заставу (іпотеку) підтверджується записами, які були внесені до Державного реєстру іпотек 12 вересня 2008 року, до Державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна 12 вересня 2008 року, які наявні в матеріалах справи.
Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання наказу № 34/553 виданого 07.10.2010р. Господарським судом м. Києва щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме чотири квартири № 29, 31, 32, 33, які знаходиться за адресою, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 32 В, що належать ТОВ "Целтнієкс" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором перед ПАТ "КБ "Надра" у розмірі 18 851 713,30 грн.
В ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем описано, арештовано та передано на реалізацію предмет іпотеки - чотири квартири № 29, 31, 32, 33, які заходиться за адресою, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 32 В, що належать боржнику ТОВ "Целтнієкс".
30.01.2012 р. приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство" Юстиція" проведено прилюдні торги з реалізації вищевказаного майна боржника. Проте аукціон не відбувся у зв'язку із відсутністю покупців.
ПАТ "КБ "Надра" виявило бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.
На підставі протоколів проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна, яке належить ТОВ "Целтнієкс" №№ 1-126/11, 2-126/11, 3-126/11, 4-126/11 від 30.01.2012р., видано Акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки №23525633/5-9 від 06.02.2012р..
Позивач дізнався, що постановою Господарського суду м. Києва від 09.11.2009 року у справі № 35/531, яка набрала законної сили, задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний стандарт»та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Целтнієкс" на його користь заборгованість у розмірі 128 043,28 грн.
На підставі наказу №35/531, виданого 30 грудня 2009 року господарським судом. Києва постановою державного виконавця Гречуха О.Я. відділу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві від 17 лютого 2010 року серії ВП № 17270585 накладено арешт на все майно ТОВ "Целтнієкс" та оголошено заборону на його відчуження.
20.04.2011р. старшим державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гречух О.Я. було завершено вище вказане виконавче провадження та винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві у зв'язку із не можливим встановленням місця знаходження боржника та у зв'язку із відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.
Постановою про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №17270585 від 20.04.2011р. державний виконавець п. 2 постановив припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення суду.
Позивач вказує, що станом на 17.02.2012р. арешт з майна боржника ТОВ "Целтнієкс" не знято, запис № -9578876 від 03.03.2010р. в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не вилучено.
У зв'язку із тим, що отримати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів не виявляється можливим, ПАТ "КБ"Надра" був вимушений звернутись до суду із позовом про зняття арешту з заставленого майна боржника.
Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Згідно ч.3 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" при здійсненні виконавчого провадження державний виконавець має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством;
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб (ч.1 ст.7 Закону).
За вимогами ст.54 Закону України «Про виконавче провадження»стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів або коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. У такому разі державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.
Інформацію щодо заборони відчуження нерухомого майна, згідно п. 5.3.9 Інструкції про проведення виконавчих дій (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний виконавець може отримати в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, а державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції його адміністратором.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії ВП № 17270585 нерухоме майно ТОВ "Целтнієкс" вже було передано Позивачу в заставу (іпотеку) в якості забезпечення виконання зобов'язання за договором кредитної лінії № 23/5/2004/840-Л/76 від 11.08.2004 року.
Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами відповідача ПАТ "КБ "Надра" як заставодержатель, не був повідомлений про накладення арешту на майно та заборону його відчуження.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду доказів виконання наведених вище приписів Закону.
Згідно статті 572 Цивільного кодексу України - в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Крім того, право заставодержателя на звернення стягнення на заставлене майно передбачене статтею 20 Закону України "Про заставу".
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку»- у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Наданими суду доказами підтверджено право позивача як заставодержателя на арештоване майно: квартиру, загальною площею 41,80 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул.. О. Гончара, буд. 32 В, №29; квартиру загальною площею 73,40 кв.м., що знаходиться за адресою м Київ, вул. О. Гончара, буд. 32 В, №31; квартиру загальною площею 95,60 кв.м., що знаходиться за адресою м Київ, вул.. О. Гончара, буд. 32 В, №32; квартиру загальною площею 80,10 кв.м., що знаходиться за адресою м Київ, вул.. О. Гончара, буд. 32 В, №33, а також факт реєстрації обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Отже, право позивача на вказане майно, а також факт виникнення цього права до винесення постанови про арешт від 17.02.10 р. вважається доведеним належним чином.
Таким чином, позивач має першочергове право на задоволення своїх вимог за рахунок застави, а не завершене виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду м. Києва №35/531, виданого 30 грудня 2009 року господарським судом м. Києва перешкоджає реалізації законних прав позивача на задоволення забезпечення вимог, у зв'язку з чим виникло порушення його прав.
Суд враховує, що за даними витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна арешт накладено на все майно ТОВ "Целтнієкс", а не у межах суми звернення стягнення у розмірі 128 043, 28 грн., тому суд вважає за необхідне зобов'язати ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві внести відомості до реєстру заборон відчуження майна щодо вилучення запису № 9578876 від 03.03.2010 року про заборону відчуження та арешт нерухомого майна боржника.
Враховуючи те, що на даний час позивач, не має можливості належним чином оформити своє право власності на предмет іпотеки, а саме чотири квартири № 29, 31, 32, 33, які знаходиться за адресою, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 32 В,, суд вважає за можливе задовольнити його вимоги частково, а саме зобов'язати ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві внести відомості до реєстру заборон відчуження майна щодо вилучення запису №9578876 від 03.03.2010 року про заборону відчуження та арешт всього нерухомого майна боржника.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем по справі доводи позивача не були спростовані. Отже, обовязок щодо доказування відповідачем не виконаний.
Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" задовольнити частково.
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві внести відомості до реєстру заборон відчуження майна щодо вилучення запису № 9578876 від 03.03.2010 року про заборону відчуження та арешт нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Целтнієкс".
В іншій частині позову відмовити.
Судові витрати в сумі 32,19 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" за рахунок Державного бюджету України.
Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій