ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 квітня 2012 року 11:33 № 2а-2922/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., суддів: Дегтярьової О.В., Катющенка В.П., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до треті особиМіністерства внутрішніх справ України в особі Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Міський відділ державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, Міжрегіональний центр видачі паспортних документів ДДГІРФО МВС України
про зобов'язання вчинити певні дії,
за участю представників сторін:
позивач -ОСОБА_1,
від позивача -ОСОБА_2,
від відповідача -Вапняр О.О.,
від третьої особи 1 -не з'явились
від третьої особи 2 -не з'явились
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України в особі Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (далі по тексту -відповідач, МВС України), треті особи: Міський відділ державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції (далі по тексту -третя особа 1), Міжрегіональний центр видачі паспортних документів ДДГІРФО МВС України (далі по тексту -третя особа 2) про зобов'язання відповідача скасувати заборону на тимчасову відмову про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон та видати йому паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до попереднього судового засідання на 28 березня 2012 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11 квітня 2012 року.
В судовому засіданні 11 квітня 2012 року позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в адміністративному позові.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив та просив у задоволені адміністративного позову відмовити.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
16 січня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Міжрегіонального центру видачі паспортних документів Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Міністерства внутрішніх справ України з заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Державним департаментом у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Міністерства внутрішніх справ України розглянуто заяву ОСОБА_1 та тимчасово відмовлено в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»та Постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231 «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення», про що повідомлено позивача письмово -повідомлення від 2 лютого 2012 року № 49/11-1369.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та таким, що порушують його права та охоронювані законом інтереси, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 та вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищезазначених вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»від 21.01.1994р. № 3857-XII (далі по тексту - Закон України від 21.01.1994р. № 3857-XII) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Так, відповідно до статті 6 Закону України від 21.01.1994р. № 3857-XII громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо:
1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону;
2)діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;
3) проти нього порушено кримінальну справу -до закінчення провадження у справі;
4) він засуджений за вчинення злочину -до відбуття покарання або звільнення від покарання;
5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань;
6) він свідомо сповістив про себе неправдиві відомості - до з'ясування причин і наслідків подання неправдивих відомостей;
7) він підлягає призову на строкову військову службу -до вирішення питання про відстрочку від призову;
8) щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі;
9) він за вироком суду визнаний особливо небезпечним рецидивістом чи перебуває під адміністративним наглядом міліції - до погашення (зняття) судимості чи припинення нагляду.
Громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, при проведенні перевірки за місцем реєстрації позивача (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Конопляна, 13) відповідачем направлено запит до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області.
Листом від 19.01.2012р. № 19/922 від 19.01.2012р. Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області повідомило, що громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має невиконані майнові зобов'язання, встановлене обмеження у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон Ужгородською Державною виконавчою службою з 25.11.2011р. за № 18-1831/11, а саме має невиконані майнові зобов'язання згідно виконавчого листа Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19.10.2009р. № 6-1707/09.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995р. № 231 затверджено Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення (далі по тексту - Правила).
Пунктом 22 зазначених Правил чітко визначені підстави для тимчасової відмови у видачі паспорта/проїзного документа.
Так, громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта/проїзного документа у разі, коли:
1) він обізнаний з відомостями, що становлять державну таємницю, - до закінчення строку, встановленого Законом України «Про державну таємницю»(у разі виїзду за кордон на постійне проживання);
2) діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання, - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, чи забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;
3) проти нього порушено кримінальну справу, - до закінчення провадження у справі;
4) він засуджений за вчинення злочину, - до відбуття покарання або звільнення від покарання;
5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань;
6) він свідомо сповістив про себе неправдиві відомості, - до з'ясування причин і наслідків подання неправдивих відомостей;
7) він підлягає призову на строкову військову службу, - до вирішення питання про відстрочку від призову;
8) щодо нього подано цивільний позов до суду, - до закінчення провадження у справі;
9) він перебуває під адміністративним наглядом органів внутрішніх справ, - до припинення нагляду.
Враховуючи наявність інформації щодо невиконання позивачем майнових зобов'язань та наявність обставин, що обмежують видачу закордонного паспорта громадянина України для виїзду за кордон, передбачених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»та підпунктами 5, 6 пункту 22 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення»від 31 березня 1995 року № 231, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що відповідач тимчасово відмовляючи у видачі ОСОБА_1 паспорту громадянина України для виїзду за кордон діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений нормами чинного законодавства України.
При цьому Окружний адміністративний суд міста Києва критично ставиться до посилань позивача та його представника на положення пункту 18 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням, оскільки вказана норма стосується саме тих осіб, які вже мають паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи відповідача позивач суду не надав.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Головуюча суддя - А.І. Савченко
Судді: О.В. Дегтярьова
В.П. Катющенко