ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
09 квітня 2012 року 13:41 № 2а-4284/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В. та представників:
позивача: Ковальчук О.Д.;
відповідача: не з'явились;
третьої особи: не з'явились
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Н-Транс"
доВідділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області
третя особаVolvo Truck Corporation
провизнання дій протиправними, скасування постанов та зобов'язання вчинити дії та утриматись від вчинення дій
27 березня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Н-Транс" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Н-Транс") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі по тексту -відповідач), в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить: 1) визнати протиправними дії державних виконавців Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо початку примусового виконання в межах виконавчого провадження №31640946 та №31666499, зокрема, дії щодо розшуку, вилучення та передачі стягувачу майна, належного позивачу; 2) скасувати постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про розшук майна боржника від 15 березня 2012 року, винесені в межах виконавчого провадження №31640946 та №31666499; 3) зобов'язати відповідача повернути позивачеві майно, вилучене у позивача за актом опису й арешту майна від 20 березня 2012 року виконавцем з виконання виконавчого напису від 27 грудня 2011 року №1699 (ВП №31666499); 4) зобов'язати відповідача утриматись від проведення дій по примусовому виконанню виконавчих написів нотаріуса щодо повернення майна, переданого в лізинг в межах виконавчого провадження №31640946 та №31666499 в порядку, передбаченому главою 4 Закону України "Про виконавче провадження" "Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-4284/12/2670 та призначено попереднє судове засідання на 04 квітня 2012 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09 квітня 2012 року.
В судовому засіданні 09 квітня 2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач та третя особа своїх представників не направили, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 07 березня 2012 року ВП №31640946 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Ахмад Н.І. за заявою Компанії Volvo Truck Corporation відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №2700, виданого 27 грудня 2011 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу про повернення лізингоодержувачем -ТОВ "Н-Транс" об'єкта фінансового лізингу -десять сідлових тягачів марки VOLVO, моделі FH 42Т Б, 2006 року випуску, загальною вартістю 1 017 490,00 євро.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 07 березня 2012 року ВП №31666499 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Ахмад Н.І. за заявою Компанії Volvo Truck Corporation відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №1699, виданого 27 грудня 2011 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу про повернення лізингоодержувачем -ТОВ "Н-Транс" об'єкта фінансового лізингу -п'ять сідлових тягачів марки VOLVO, моделі ГH 42Т Я, 2007 року випуску, загальною вартістю 511 245,00 євро.
При цьому у зазначених постановах боржнику надано можливість добровільно виконати виконавчі написи в семиденний с трок з моменту винесення постанови.
Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області в межах виконавчого провадження ВП №31640946 та ВП №31666499 винесено постанови про розшук майна боржника від 15 березня 2012 року щодо розшуку вказаних вище об'єктів фінансового лізингу.
Згідно з актом опису й арешту майна від 20 березня 2012 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області з виконання виконавчого напису від 27 грудня 2012 року №1699 та виконавчого напису від 27 грудня 2012 року №2700 описано на накладено арешт на одинадцять сідлових тягачів марки VOLVO.
Позивач вважає, що початок примусового виконання в межах виконавчого провадження та вказані вище постанови про розшук майна боржника є протиправними, оскільки постанови про відкриття виконавчого провадження не були надіслані боржнику у встановлений Законом України "Про виконавче провадження" строк, а загальний порядок звернення стягнення на майно боржника не може застосовуватись при виконанні виконавчих написів про повернення об'єкта фінансового лізингу.
Відповідач та третя особа проти задоволення позову заперечили,виходячи з того, що спірні дії та постанови відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з позовними вимогами ТОВ "Н-Транс", виходячи з наступних мотивів.
Пункт 4 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що відповідно до цього Закону виконанню державною виконавчою службою підлягають виконавчі написи нотаріусів.
Відповідно до частини другої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Частина п'ята статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Згідно з частиною першою статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Наведені правові норми свідчать, що постанова про відкриття виконавчого провадження має бути надіслана державним виконавцем не пізніше наступного робочогодня стягувачу та боржникові виключно рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Суд звертає увагу, що відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що постанови про відкриття виконавчого провадження від 07 березня 2012 року ВП №31640946 та ВП №31666499 надсилались позивачу, як боржнику, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше наступного робочого дня після винесення постанов.
На підставі поштової відмітки на копії поштового конверту, оригінал якого досліджено у судовому засіданні, судом встановлено, що копії постанов про відкриття виконавчого провадження від 07 березня 2012 року надіслано позивачу лише 28 березня 2012 року.
Таким чином, вбачається, що відповідач всупереч вимог частини п'ятої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" вчасно не надіслав боржнику копій постанов про відкриття виконавчого провадження чим порушив його право на добровільне виконання виконавчих написів.
Позивач не оскаржує бездіяльність відповідача щодо не надіслання йому копій постанов про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня, разом з тим, суд, вирішуючи даний спір керується положенням частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи наведену процесуальну норму, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо не надіслання не пізніше наступного робочого дня боржнику копій постанов про відкриття виконавчого провадження від 07 березня 2012 року ВП №31640946 та ВП №31666499.
Відповідно до частина першої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
З огляду на викладені вище норми Закону України "Про виконавче провадження" та обставини справи, суд приходить до висновку, що примусове виконання виконавчих написів нотаріуса мало початись лише у випадку не надання позивачем документального підтвердження повного виконання виконавчих написів нотаріуса після закінчення строку до семи днів з моменту винесення постанов про відкриття виконавчого провадження; в свою чергу, початок примусового виконання за наведених обставин може мати місце виключно при дотриманні державним виконавцем вимоги щодо надсилання боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження у строк не пізніше наступного робочого дня (частина п'ята статті 25 Закону України "Про виконавче провадження").
Як встановлено вище, відповідач не надіслав позивачу копії постанов про відкриття виконавчого провадження від 07 березня 2012 року у встановлений Законом України "Про виконавче провадження" строк, а тому в межах спірних правовідносин факт ненадання боржником документального підтвердження виконання виконавчих написів не мав місце, що виключає можливість початку примусового виконання виконавчих написів нотаріуса.
Стаття 32 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Матеріали справи свідчать, що згідно з актом опису й арешту майна від 20 березня 2012 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області з виконання виконавчого напису від 27 грудня 2012 року №1699 та виконавчого напису від 27 грудня 2012 року №2700 описано на накладено арешт на одинадцять сідлових тягачів марки VOLVO, а описане майно передано на зберігання представнику третьої особи; відповідно до акта від 20 березня 2012 року вказані сідлові тягачі вилучено та передано Компанії Volvo Truck Corporation.
Враховуючи те, що арешт, вилучення та передача стягувачу об'єктів фінансового лізингу є заходами примусового виконання, а неможливість початку примусового виконання виконавчих написів встановлена судом, вбачається, що дії відповідача стосовно початку примусового виконання в межах виконавчого провадження ВП №31640946 та ВП №31666499, зокрема, щодо вилучення та передачі стягувачу майна, зазначеного у постановах про відкриття виконавчого провадження від 07 березня 2012 року ВП №31640946 та ВП №31666499, є протиправними.
Обґрунтованими, на думку суду, є доводи позивача про неприпустимість застосування до правовідносин з виконання виконавчих написів про повернення об'єкта фінансового лізингу загального порядку звернення стягнення на майно боржника.
Так, загальний порядок звернення стягнення на майно боржника визначається в однойменній главі 4 Закону України "Про виконавче провадження" (статті 52-64).
Відповідно до частини першої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Згідно з частиною першою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Зі змісту вказаних норм права та глави 4 Закону України "Про виконавче провадження" суд приходить до наступних висновків: стягнення може бути звернене лише на майно, що належить боржникові; звернення стягнення на майно боржника включає в себе обов'язкові заходи, такі як арешт, вилучення та примусова реалізація; в свою чергу арешт є заходом забезпечення реального виконання рішення.
Разом з тим, в межах спірних правовідносин об'єкти фінансового лізингу не є майном ТОВ "Н-Транс", примусова реалізація об'єктів фінансового лізингу за вимогами виконавчих написів нотаріуса не може бути здійснена; арешт майна в даному випадку втрачає своє призначення, оскільки не може забезпечити реального виконання рішення за відсутності останнього.
Крім того, відповідно до частини першої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі присудження стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, державний виконавець вилучає ці предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що має бути переданий стягувачу в натурі, державний виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Згідно з підпунктом 5.9.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 року №74/5, якщо боржник не виконав рішення добровільно, то державний виконавець вилучає у нього в присутності понятих предмети, зазначені у виконавчому документі, і передає їх стягувачеві, про що складає акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу (додаток 29, 29-1) у трьох примірниках. Перший примірник залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються стягувачеві та боржникові під розписку на першому примірнику.
Буквальне тлумачення норм статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" та підпункту 5.9.3 згаданої Інструкції, свідчить, що процедура вилучення та передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, може бути застосована тільки в разі присудження стягувачу відповідних предметів, тобто, такі предмети мають зазначатись виключно у рішенні суду.
Крім того, Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 року №74/5І встановлено форму акта вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду (додаток 29 до Інструкції), та передачі їх стягувачу, який теж містить посилання тільки на рішення суду, а не на будь-який виконавчий документ.
Судом не встановлено, а відповідачем не надано рішення суду, яким би третій особі присуджувались вилучені у ТОВ "Н-Транс" та передані відповідачем сідлові тягачі.
Доводи відповідача про неможливість застосування норм Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 року №74/5, через не приведення її у відповідність до нової редакції Закону України "Про виконавче провадження" не приймаються судом до уваги, оскільки наведені вище норми згаданої Інструкції не суперечать Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо початку примусового виконання в межах виконавчого провадження ВП №31640946 та ВП №31666499, зокрема, щодо вилучення та передачі стягувачу майна, зазначеного у постановах про відкриття виконавчого провадження від 07 березня 2012 року ВП №31640946 та ВП №31666499 та зобов'язання повернути вилучене у ТОВ "Н-Транс" майно є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо розшуку майна боржника та скасування відповідних постанов від 15 березня 2012 року не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до положень частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виносить постанову про розшук транспортного засобу у разі необхідності, тобто необхідність розшуку транспортного засобу може визначатись державним виконавцем на власний розсуд, а відтак дії відповідача в межах спірних правовідносин стосовно розшуку транспортних засобів та відповідні постанови повністю узгоджуються з положеннями Закону України "Про виконавче провадження".
Не підлягають задоволенню також позовні вимоги ТОВ "Н-Транс" щодо зобов'язання відповідача утриматись від проведення дій по примусовому виконанню виконавчих написів нотаріуса щодо повернення майна, переданого в лізинг в порядку, передбаченому главою 4 Закону України "Про виконавче провадження" "Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника", оскільки визнання протиправними дій відповідача щодо початку примусового виконання в межах виконавчого провадження ВП №31640946 та ВП №31666499, зокрема, щодо вилучення та передачі стягувачу майна, зазначеного у постановах про відкриття виконавчого провадження від 07 березня 2012 року ВП №31640946 та ВП №31666499 та зобов'язання повернути вилучене майно є достатнім способом захисту порушених прав позивача.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачем не доведено правомірність своєї бездіяльності та дій щодо початку примусового виконання в межах спірних правовідносин з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак доведено правомірність своїх дій щодо розшуку майна боржника, а тому адміністративний позов ТОВ "Н-Транс" підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-Транс" задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо не надіслання не пізніше наступного робочого дня боржнику копій постанов про відкриття виконавчого провадження від 07 березня 2012 року ВП №31640946 та ВП №31666499.
3. Визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо початку примусового виконання в межах виконавчого провадження ВП №31640946 та ВП №31666499, а саме, щодо вилучення та передачі стягувачу майна, зазначеного у постановах про відкриття виконавчого провадження від 07 березня 2012 року ВП №31640946 та ВП №31666499.
4. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області вчинити дії щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Н-Транс" майна, вилученого згідно акта опису й арешту майна від 20 березня 2012 року з виконання виконавчого напису від 27 грудня 2011 року №1699.
5. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
6. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-Транс" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073,00 грн. (одну тисячу сімдесят три гривні нуль копійок).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко